Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Основні фонди (ОФ) – матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності підприємства більше одного року з дати введення їх в експлуатацію, і вартість яких перевищує 2 500 грн. та поступово зменшується у зв’язку з моральним та фізичним зносом.

Згідно з Податковим кодексом України основні фонди поділяються на 16 груп (табл. 8.1.):

Таблиця 8.1.

Класифікація основних фондів підприємства згідно з податковим законодавством

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 - будівлі, - споруди, - передавальні пристрої	20 15 10
група 4 - машини та обладнання з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом) інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	5 2
група 5 - транспортні засоби	5
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси
група 14 - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
група 16 - довгострокові біологічні активи	7

Податкове законодавство відокремлює окремо групи нематеріальних активів (табл. 8.2.).

Таблиця 8.2.

Класифікація нематеріальних активів підприємства

Групи	Строк дії права користування
група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище)	відповідно до правовстановлювального документа
група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо)	відповідно до правовстановлювального документа
група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;	відповідно до правовстановлювального документа
група 4 - права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;	відповідно до правовстановлювального документа, але не менш як 5 років
група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;	не менше як 2 роки
група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)	відповідно до правовстановлювального документа

Кожен об’єкт основних засобів та нематеріальних активів підлягає амортизації. Амортизація — процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами.

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним із об’єктів, що входить до складу окремої групи.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного: річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості: річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості: річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби) (див. табл. 8.1.). Амортизація обчислюється за визначеною формулою до останнього року терміну корисного використання. В останній рік амортизація складає різницю між первісною вартістю, ліквідаційною вартістю та накопиченою за попередні роки сумою амортизаційних відрахувань.

4) кумулятивного: сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого: місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Для більшого розуміння формули розрахунку амортизаційних відрахувань (Ам.) наведено у табл. 8.3.

Таблиця 8.3.

Методи нарахування амортизації згідно з Податковим кодексом України

Метод нарахування амортизації	Формула розрахунку
1	2
Прямолінійний метод	Ам = (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) / Термін корисного використання (ТКВ)
Виробничий метод	Ам = Щомісячний випуск продукції * Виробничий коефіцієнт (Квир.) Квир. = (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) / Загальний випуск продукції

Продовження табл. 8.3.

1	2
Метод зменшення залишкової вартості	Ам = Балансова вартість ОФ * Норма амортизації (NА) NА=
Метод прискореного зменшення залишкової вартості	Ам = Балансова вартість ОФ * 2 * Норма амортизації (NА) NА = 100% / Термін корисного використання
Кумулятивний метод	Ам = (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) * Коефіцієнт кумуляції (Ккум.) Ккум. = Кількість років, які злишились до кінця очікуваного строку використання об’єкта / Сума кількості років корисного використання обєкта

Амортизація об’єктів груп 9,12,14,15, визначених у табл. 8.1., нараховується за прямолінійним та кумулятивним методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Нарахування амортизації для оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності та може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Для визначення балансової вартості основних фондів використовують наступну формулу:

Балансова вартість ОФ на початок поточного періоду

=

Балансова вартість ОФ на початок минулого періоду + Вартість ОФ, що надійшли на підприємство протягом минулого року – Вартість вибулих з підприємства ОФ – Сума амортизації ОФ за минулий період

(8.1.)

Оцінка ефективності формування та використання основних фондів підприємства здійснюється за такими напрямками як:

• аналіз динаміки та структури необоротних активів підприємства;

• оцінка спеціальних показників ефективності основних фондів.

Аналіз динаміки та структури необоротних активів та активів взагалі здійснюється за методикою, аналогічною порядку аналізу фінансових ресурсів (див. тему 1, додаток А – актив балансу).

Доцільно розглянути докладно коефіцієнти оцінки використання основних фондів підприємства (табл. 8.4.).

Таблиця 8.4.

Основні показники оцінки ефективності використання

основних фондів підприємства

Найменування показника	Формула розрахунку	Нормативне значення / динаміка	Характеристика
1	2	3	4
Фондовіддача	Чиста виручка від реалізації / Середня вартість ОФ	˃1 ↑	показує, скільки грн. чистої виручки від реалізації припадає на 1 грн. вартості основних фондів
Фондоємкість	Середня вартість ОФ / Чиста виручка від реалізації	˂1 ↓	показує, скільки грн. вартості основних фондів припадає на 1 грн. чистої виручки від реалізації
Фондоозброєність	Середня вартість ОФ / Чисельність персоналу	↑	характеризує забезпеченість персоналу підприємства основними засобами
Рентабельність ОФ	Чистий прибуток * 100 / Середня вартість ОФ	↑	показує рівень ефективності використання основних фондів, скільки грн. чистого прибутку припадає на кожну грн. основних фондів
Коефіцієнт зносу основних засобів	Сума зносу ОФ / Первісна вартість ОФ	↓	характеризує рівень фізичного і морального зносу основних фондів
Коефіцієнт оновлення ОФ	Приріст первісної вартості ОФ / Первісна вартість ОФ (звітна)	↑	характеризує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів
Коефіцієнт сучасності ОФ	Середня вартість ОФ із сучасними технічними характеристиками / Середня вартість загальних ОФ	↑	визначає частку сучасного технологічного обладнання у загальних основних фондах підприємства
Коефіцієнт забезпеченості ОФ	Середня вартість ОФ, що експлуатуються на підприємстві / Середня вартість загальних ОФ	↑	показує частку робочих основних фондів підприємства у загальній їх вартості
Коефіцієнт зручності ОФ	Кількість опитуваних фахівців, які схвалили використання ОФ на підприємстві / Загальна кількість опитуваних фахівців на підприємстві	˃0,8 ↑	визначає рівень ергономічності основних фондів, які експлуатуються на підприємстві

За результатами оцінки робиться висновок про загальний майновий стан підприємства та ефективність використання необоротних фондів підприємства.