Задачі для самостійної роботи

Варіант 1. Скласти бізнес-план ПАТ «Єнакiєвський металургiйний завод», фінансова звітність якого надано у додатку Е. Мету проекту обрати самостійно.

Варіант 2. Скласти бізнес-план ПАТ «Київбудмаш» завод», фінансова звітність якого надано у додатку Ж. Мету проекту обрати самостійно.

Варіант 3. Скласти бізнес-план ТОВ «Ясінь», фінансова звітність якого надано у додатку К. Мету проекту обрати самостійно.

Варіант 4. Скласти бізнес-план ПАТ «МотоControl», фінансова звітність якого надано у додатку Л. Мету проекту обрати самостійно.

Варіант 5. Скласти бізнес-план ПАТ «НКМЗ», фінансова звітність якого надано у додатку М. Мету проекту обрати самостійно.

Тема 11. Фінансова санація підприємств

Банкрутство — це неспроможнiсть юридичної особи - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi у встановлений строк задовольнити вимоги кредиторiв, повернути кредити банку та забезпечити обов'язковi платежi до бюджету.

Санація — система заходів, які здійснюються для запобігання банкрутства і фінансового оздоровлення підприємств і банків за допомогою держави і крупних банків.

Санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація — це сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Сучасні моделі прогнозування банкрутства дозволяють виявити його ймовірність задовго до прояву явних ознак цього.

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів підприємницької та іншої діяльності. В Україні, де протягом багатьох десятиріч панувала позаринкова система господарювання, що виключала офіційне визнання банкрутства як економічного і явища, немає загальновизнаної вітчизняної методики визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим доводиться користуватися зарубіжними методичними підходами, в основу яких покладено факторні моделі прогнозування банкрут­ства підприємств та організацій.

Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства (організації). Модель прогнозування банкрутства, розроблена американським економістом Е. Альтманом має також назву “розрахунок Z-показника” і є класичною у своїй сфері, оскільки включена до більшості західних підручників присвячених фінансовому прогнозуванню, та оцінці кредитоспроможності підприємств.

Вона передбачає обчис­лення спеціального коефіцієнта Z і має такий формалізований вигляд:

Z = -0,3877 - 1,0736 Кзл + 0,579qпк (11.1)

де Кзл — коефіцієнт загальної ліквідності;

qпк — частка позико­вих коштів у загальній величині пасиву балансу.

За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства будь-якого суб'єкта господарювання є дуже низькою за будь-якого від'ємного значення коефіцієнта Z і високою — за Z > 1.

Більш обґрунтованою та більш поширеною є п'ятифакторна модель Альтмана. Професор Нью-Йоркського університету Е. Альтман роз­робив алгоритм розрахунку індексу кредитоспроможності, який одержав назву індексу (моделі) Альтмана. Цей індекс дає змогу з достатньою вірогідністю розподілити суб'єкти господарювання на тих, що працюють стабільно, і на потенційних банкрутів.

Побудована Альтманом дискримінантна функція має такий вигляд:

Z = 0,717X1 + 0,847X2 + 3,107X3 + 0,42X4 + 0,995X5 (11.2)

Це 5-ти факторна модель, де факторами виступають окремі показники фінансового стану підприємства. Адаптовано до вітчизняних стандартів фінансової звітності, окремі змінні дискримінантної функції мають такий вигляд:

X1 = робочий капітал / валюта балансу;

X2 = сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та резервного капіталу / валюта балансу;

X3 = звичайний прибуток до оподаткування + проценти за кредит / валюта балансу;

X4 = ринкова вартість підприємств (ринкова вартість корпоративних прав) / позичковий капітал;

X5 = чиста виручка від реалізації продукції / валюта балансу. 

Провівши аналіз 33-х пар промислових підприємств з обсягом валюти балансу від 1 до 25 млн. дол. США, Альтман зробив наступний висновок щодо інтерпретації значень Z-показника (табл. 11.1.).

Таблиця 11.1.

Тлумачення значень показника «Z» у пятифакторній моделі Альтмана

Значення   “z”	Ймовірність банкрутства
до 1,8 1,81 - 2.67 2,67 і вище	висока не можна однозначно визначити низька

Ще однією із широковживаних моделей прогнозування банкрутства є модель Р. Ліса. У 1972 р. Р. Ліс отримав наступну формулу для Великобританії:

Z = 0,063X1+0,092X2+0,057X3+0,001X4 (11.3)

Х₁ = обіговий капітал / сума активів;

Х₂ = операційний прибуток / сума пасивів;

Х₃ = нерозподілений прибуток / сума пасивів;

Х₄ = власний капітал /позиковий капітал.

Граничне значення за даною моделлю складає 0,037. Тобто, якщо результат прогнозування вищий за 0,037, то ймовірність банкрутства для підприємства не є високою.

Ефективною та загальновизнаною моделлю прогнозування ймовірності банкрутства вважається прогнозна модель Р.Таффлера. Британський вчений Таффлер у 1977 році запропонував 4-факторну прогнозну модель для аналізу компаній, які знаходяться у кризовому стані:

Z = 0,53Х1+ 0,13Х2 + 0,18Х3 + 0,16Х4 (11.4)

Х₁ = операційний прибуток / короткострокові зобов'язання;

Х₂ = обігові активи / сума зобов'язань підприємства;

Х₃ = короткострокові зобов'язання / сума активів;

Х₄ = виручка від реалізації / сума активів.

Якщо величина інтегрального показника більша за 0,3, це говорить про те, що у підприємства непогані довгострокові перспективи, а якщо менша за 0,2, то банкрутство є більш ніж вірогідним. Проміжок від 0,2 до 0,3 становить так звану „зону невизначеності”.

До найбільш точних моделей прогнозування банкрутства належить модель А. Спрінгейта. Дана модель має наступний вигляд:

	Z = 1,03X1+3,07X2+0,66X3+0,4X4 (11.5) X1 = робочий капітал / загальна вартість активів; X2 = оподатковуваний прибуток і відсотки / загальна вартість активів; X3 = оподатковуваний прибуток / короткострокова заборгованість; X4 = обсяг реалізації / загальна вартість активів.

Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією моделлю складає 92%, однак з часом цей показник зменшується. Якщо Z<0,862, то підприємство вважається потенційним банкрутом, при показнику Спрінгейта більше за 0,862 підприємство можна вважати таким, що функціонує нормально.

За тим самим принципом, що й вищеназвані моделі, побудована модель Конана-Гольдера.

Вірогідність затримки розрахунків за моделлю Ф.Конана та М.Гольдера визначається за інтегральним показником, виходячи з рівняння:

Z= -0,16X1 - 0,22X2 + 0,87X3 + 0,10X4 - 0,24X5 (11.6)

X1= (дебіторська заборгованість + грошові кошти) / підсумок активу;

X2= постійний капітал / підсумок пасива;

X3= фінансові видатки / обсяг продажу;

X4= видатки на персонал / додана вартість;

X5= валовий прибуток / залучений капітал.

Якщо значення інтегрального показника перевищує 0,21, то ймовірність банкрутства підприємства становить 100%.

Найбільш широковживаною та найбільш ефективною на теренах вітчизняного простору, як свідчить практика, є модель прогнозування банкрутства О.Терещенка. Модель адаптована саме для українських умов та враховує достатню кількість факторів, що більш адекватно відображають фінансовий стан вітчизняних підприємств. Дана модель має такий вигляд:

Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6 (11.7)

Х1 = чистий грошовий потік / зобов’язання;

Х2 = валюта балансу / зобов’язання;

Х3 = прибуток / валюта балансу;

Х4 = прибуток / виручка від реалізації;

Х5 = виробничі запаси / виручка від реалізації;

Х6 = виручка від реалізації / валюта балансу.

Якщо величина інтегрального показника більша за 1, це говорить про те, що у підприємства задовільний стан, а якщо менша за 1 то банкрутство є більш ніж вірогідним. Проміжок від 1 до 1,5 становить так звану „зону невизначеності”.