Літературно-психологічна картка Івана Франка

Місце і дата народження,смерті	Народився 27 серпня 1856 року в присілку Гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї сільського коваля. 28 травня 1916 року о 16-й годині Франко помер.
Знак зодіаку	Діва
Родовід	Батько - Яків Франко,сільський коваль. Мати, Марія Кульчицька, родом з Ясениці Сільної, походила з дрібної шляхти.
Портрет	Він був з гарним високим чолом, з трохи крученим, рудуватим волоссям. З рудуватими вусами і сірими очима. На його обличчі малювалися розум і енергія. Одяг носив невибагливий,навіть убогий. Найдужче любив вишиванки.
Вдача, характер	«Очі й уста показували на впертість та завзяття. У поведінці скромний, навіть трохи несмілий, поки мовчить. А коли заговорить, то його мова здається сталлю, що б’є о камінь і сипле іскри».
Освіта	1862-1864 – навчався у школі села Ясениця Сільна. 1864-1867 – навчався у нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі. 1867-1875 – Дрогобицька гімназія. 1875 – вступив на філософський факультет Львівського університету. 1892 – у Чернівецькому університеті виконав завдання останнього семінару 1893 – у Віденському університеті захистив докторську дисертацію
Сімейний стан	Одружений на Ользі Федорівні Хоружинській. У шлюбі мали 4 дітей: Петра, Тараса, Андрія та Ганну.
Заняття, світ захоплень	Франко працював невтомно по 5-6 годин. Коротка перерва на обід, після цього знов робота до вечері, а потім – аж до пізньої ночі. Швидко читав, швидко писав. Книга – була його життям. Любив рибалити, не палив, не пив, співав.
Світоглядне кредо	«Нам пора для України жить» «Мій поклик: праця, щастя і свобода»
Творчість	Поет, прозаїк, драматург, перекладач, етнограф, публіцист, літературний критик. 50-томне видання не вмістило всього, створеного митцем. 1876 – перша збірка «Баляди і розкази» 1877 – «Бориславські оповідання» 1880 – цикл поезій «Думки пролетарія» 1881-1882 – повісті «Борислав сміється», «Захар Беркут» 1887 – збірка «З вершин і низин» 1896 – збірка «Зів’яле листя» 1897 – збірка «Мій Ізмарагд» 1900 – збірка «Із днів журби», повість «Перехресні стежки» 1905 – поема «Мойсей»
Визнання та місце в світовій літературі	Він був ніжним ліриком і відважним бунтівником, витонченим літературним майстром і вченим-енциклопедистом.
Посмертна слава	Його ім’ям названо вулиці багатьох міст, театри і школи, бібліотеки і педагогічні інститути, Львівський університет. Станіславська область перейменована на Івано-Франківську, створено музей. 2006 рік за рішенням ЮНЕСКО дістав назву франківського.