Додаток 2

Рафаель Санті

Д одаток 3

Рафаель "Сікстинська мадонна"

«Сікстинська мадонна» Рафаеля

“Сікстинська мадонна” – одне з найславетніших творів світового мистецтва. Ця картина належить до числа найбільш яскравих поетичних образів, створених художниками епохи Відродження. Картина є як би підсумком творчості великого художника того часу Рафаеля. Історія створення цього полотна до цих пір оповита таємницею. Не збереглося ні письмових свідоцтв, ні ескізів. За офіційною версією, картина Рафаеля була написана майстром для монастиря св. Сікста у П’яченці, де і знаходилася до покупки її Дрезденської галереєю в 1754 році. “Сікстинська мадонна” ще сучасниками була визнана одним із найвизначніших творів епохи. Тридцять років після написання картини знаменитий біограф художників Відродження Вазарі писав про неї як про “рідкісної і єдиною у своєму роді речі”.

Відомо також, що картина була повністю написана рукою Рафаеля, без допомоги учнів, що було тоді рідкістю.

Художник зобразив Марію на весь зріст з немовлям Христом на руках. Мадонна спускається з небес до людей у супроводі св. Варвари. Римський Папа Сікст II як би ввіряє людство заступниці. Внизу, біля самої рами, два маленьких янголятка дивляться на чудове явище. За фігурою мадонни клубочаться хмари і сяє принадна далечінь. Я часто дивлюся на репродукцію цієї картини, тому що вона висить на стіні в нашому домі, але кожен раз композиція картини вражає мене своєю величчю і в той же час геніальною простотою. Підкуповує мене і те, що в картині Рафаеля відсутні які б то не було зовнішні ефекти, що підкреслюють велич сюжету, як, наприклад, на полотні Леонардо да Вінчі “Мадонна Літта” – фрагменти храму, гори, багатозначний погляд немовляти і т.д. Рафаель, мабуть, створив полотно, принципово відрізняється не тільки від робіт його попередників, але і від своїх власних творінь, написаних раніше.

По-моєму, Рафаель пішов по природному шляху будь-якого справжнього митця. Він все більш ототожнював красу і досконалість божественного початку з людським. Це, на мій погляд, надає особливого чарівність “Сікстинської мадонни”. У картині все природно і людяно, хоча перед нами матір божа. Легко і плавно струмують складки одягу Марії, підкреслюючи легкість її руху. Її прекрасне в своїй людській лагідности та розчулено особа будить у відповідь світле почуття, як при зустрічі з рідною людиною.

Я насилу приймаю загальноприйняте тлумачення образу, ніби обличчя Марії овіяне світлим сумом, передчуттям того, що вона народила сина на страждання за людство і т.д. Мені здається, на людей з полотна Рафаеля дивляться мати людська і дитя людське. Через світло їх осіб що дивиться на картину людина осягає божественне начало в світі. Тому що до піднесеного завжди потрібно пройти шлях, який пролягає через перешкоди. У мене і в ікон виникають подібні почуття: якщо ікона написана занадто схематично, вона не викликає в мені почуття у відповідь.

Наближення до людського аніскільки не знищити релігійну ідею “Сікстинської мадонни” Рафаеля, а лише підкреслило гуманістичну глибину думки митця.

Реалістичні і гуманістичні устремління таких художників епохи Відродження, як Рафаель, розбили умовну схему середньовічного церковного зображення, надали мадонни з немовлям глибоко людський образ щасливого і здорового материнства, яке позбавлене всякого містичного ореолу і повно чистої земної принади. Тому в нашому будинку, наче талісман добра і людяності, висить на стіні моя улюблена картина “Сікстинська мадонна”.