Урок № 3

Тема І. Франко «Сікстинська мадонна».

Краса материнства й вічної жіночності

Мета: ознайомити учнів зі змістом сонета «Сікстинська мадонна»,

поглибити вивчене про сонет; розвивати навички виразного читання;

виховувати загальнолюдські цінності: красу материнства й вічної

жіночності.

Обладнання: репродукція картини «Сікстинська мадонна» Рафаеля,

схема аналізу ліричного твору, аудіозапис сонета «Сікстинська

мадонна».

Жінка – музика.

Жінка – світло

К. Бальмонт

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Клоуз-тест . (а)

Збірка поезій «З вершин і низин» вийшла у …. (1887р.)

Поема «Мойсей» написана у … (1905р.)

Збірку «З вершин і низин» відкриває вірш …(«Гімн»)

«Гімн» є кращим зразком ….( політичної лірики)

Франко називає дух нації силою, що …(тіло рве до бою)

Третім розділом збірки «З вершин і низин» є ….(«Сонети»).

2. «Фант за оплеск». (к)

ІІІ. Емоційне налаштування на урок.

Під музику вчитель читає вірш Т.Чубач «Жінка»

ІV. Повідомлення теми, мети уроку.

Метод «Гроно очікувань»

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Поставте власну мету. Запишіть свої побажання.

(На дошці намальована галузка винограду. Учні записують свої очікування на синіх кружечках (умовних виноградинках) і чіпляють до галузки. Утвориться гроно очікувань.)

Поясніть епіграф до уроку. (А)

V. Актуалізація опорних знань.

- Що вам відомо із цієї теми? (Робота в парах і складання списку своїх ідей)

На дошці накреслена таблиця, яку учні заповнюють впродовж уроку. (А, В, К)

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

Vі. Вивчення нового матеріалу.

1. «Хвилинка мистецтва».

Інформація учня про Рафаеля Санті. (А)

В історії людської цивілізації є епохи, що спалахують як зорі, і вже ніколи не згасають, посилаючи нащадкам далеке, але яскраве й прекрасне світло. Такою яскравою зіркою в історії світової культури стала епоха Відродження.

Рафаель Санті (1483—1520) народився в невеликому містечку Урбіно, розташованому на східному схилі Апеннін, де гірські відроги поривчастими уступами спускаються в долину, прилеглу до Адріатичного моря. Містечко мало чим відрізняється від інших італійських містечок, розташованих уздовж усього Апеннінського хребта. Ті ж замки і палаци, вузькі триповерхові будинки з почорнілими черепичними покрівлями, високими трубами і маленькими віконцями.

Мистецтво Рафаеля — втілення ясної співмірності, строгої урівноваженості, чистоти стилю. Як справжній майстер Відродження, Рафаель був різнобічним митцем: архітектором, монументалістом, майстром портрета, декоратором. Але найбільше він уславився як творець дивних «Мадонн».

Рафаель, як істинний син Відродження, був якщо і не таким універсальним, як Леонардо, але все ж надзвичайно різностороннім художником: і ар­тектором, і монументалістом, і майстром портрета, і майстром декору. Але донині його знають більше за все як творця чудових «Мадонн». Споглядаю­чи їх, кожного разу ніби наново відкриваєш для себе Рафаеля.

Нам добре відомі перша і остання картини цього циклу - маленька «Мадонна Конестабіле» в Ермі­тажі і «Сикстинська мадонна» з Дрезденської галереї. «Мадонну Конестабіле» Рафаель написав в юності, і це дійсно юний твір ­і рідкісною чистотою, цнотливі­стю настрою, за старанністю роботи, але його ніяк не можна назвати незрілим.

У його мадонн завжди глад­ке волосся, чистий овал обличчя, чистий незайманий лоб, спадаю­че покривало охоплює фігуру єдиним зверху донизу єдиним плавним контуром. Так і в «Мадонні Коне­стабіле». Вставлене в широку позолочену раму, пишно оздоблену рельєфними арабесками, маленьке рондо Рафаеля на цьому фоні не тільки не губиться, а виступає у всьому своєму благородстві, як ніжний трохи опуклий пал на дорогоцінному персні.

Молода мати та її дитя безмірно зворушливі, але дуже про­стодушні. У них ще немає тієї глибини, яка підкоряє в «Сикстинській мадонні», створеної художником через 15 років .

Такою ми її беззаперечно приймаємо – з її колінопреклоненими Сикстом і витонченою святою Варварою, з товстенькими задумливими ангелочками знизу і прозо­рими херувимськими образами навколо богоматері. Здається, іншою ця картина і не може і не повинна бути: тут є якась непохитність досконалості,

незважаючи на деяку дивність поєднання всіх '11 компонентів, або якраз за­вдяки цьому дивацтву. Але більш за все - завдяки вражаючій натхненності матері і дитини. В обличчі і погляді немовляти є щось недитяче - прозор­ливе і глибоке, а в обличчі і погляді матері - дитяча чистота. Якби Рафаель ніколи нічого не написав, крім цієї покірливої, босої, круглолицьої жінки, цієї небесної мандрівниці, закутаної в простий плащ і незвичайної дитини, яку вона тримає на руках, він і тоді був би видатним художником.

2. Створення сугестивного есе. (А, В, К)

(Звучить «Полонез» Огінського)

Перед вами репродукція картини Рафаеля «Сікстинська мадонна».

Спробуйте, споглядаючи її, написати, що ви відчуваєте, бачите, чуєте.

(Після написання учні зачитують свої роздуми).

3. Слухання аудіозапису сонета «Сікстинська мадонна». (А)

4. Проблемне запитання (В): чому І.Франко звертається до створення поезії

«Сікстинська мадонна»?

5. Словникова робота.(В)

Розгляд поняття «сонет» (робота з літературознавчим словником).

6. Літературознавчий аналіз сонета (Робота в парах).(А, К)

І ряд – жанрові особливості твору; мотив, своєрідність його розгортання.

ІІ ряд – образ ліричного героя; композиційна структура;

ІІІ ряд – художні засоби, мова твору, ритм, рима, спосіб римування,

строфа.

VІІ. Рефлексія.

Продовжте речення:

На уроці я дізнався …(дооформлення таблиці)

VІІІ. Підсумки уроку. Оцінювання.

ІХ. Домашнє завдання.

Напишіть твір-мініатюру «Чи є мадонни в нашому житті»;

Зробіть ідейно-художній аналіз сонета «Сікстинська мадонна».

Додаток 1.

Жінка

Г. Чубач

Нехай мені доля вготовила муки,

Не камінь на плечі, а цілий обвал.

Я буду до щастя простягувать руки,

Я буду молитись на свій ідеал.

Нехай моя доля знедолена плаче,

Карає і мучить нестерпним життям,

Я – все-таки сильна, я щось таки значу,

Я світ цей дивую красивим дитям.

Накотяться біди – повинна здолати,

Підкориться туга – повинна змовчать

Немеркнуче світло: я – жінка, я- мати,

Запалена Богом остання свіча.

І хто мене кинув – покинутий буде.

І хто словом осудить – осудиться сам.

Земна і небесна – такою прибуду!

Такою достанусь грядущим вікам.