Звітна документація із суспільствознавства:

1. Плани-конспекти двох залікових уроків (додаток 4).

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень з аналізом уроків учителів, студентів мікрогрупи, власних уроків, позакласного заходу (додатки 1.2., 2, 6).

3. Методична розробка позакласного заходу (додаток 5).

4. План виступу на звітній конференції (один на мікрогрупу).

0. Зміст програми педагогічної практики з правознавства

Завдання з правознавства виконують студенти п’ятого курсу, що навчаються за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація „Правознавство.”

Нормативною правознавчою дисципліною в середніх навчальних закладах є „Основи правознавства” (9 клас). У навчальних закладах з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін також викладається курс „Правознавство” (10-11 клас). Зростаюче значення правових знань у повсякденному житті, необхідність підвищення правової культури населення, зокрема молоді, актуалізували появу в шкільних навчальних планах низки правознавчих курсів за вибором. До таких належать: „Ми – громадяни” (5 клас), „Практичне право” (8(9) клас), „Права людини” (10 клас) та ін. Через обмежену кількість навчальних годин з „Основ правознавства” й 9-х класів у школі практикантам варто звернутися і до викладання зазначених правознавчих курсів.

Педагогічна практика з правознавства припадає на І навчальний семестр у школі, коли учні лише починають ознайомлюватися з правознавчими дисциплінами, відбувається формування вмінь і навичок роботи з теоретичним матеріалом, особливостями розгляду правових ситуацій, системи опрацювання джерел права. У зв’язку з цим студентам-практикантам необхідно особливо уважно і відповідально поставитися до підготовки до уроків, аби учні не втратили мотивацію й пізнавальний інтерес до вивчення правознавчих курсів.

У реалізації навчально-виховних завдань правознавчого курсу важливу роль відіграє раціональне поєднання конкретного матеріалу та логічно переконливого узагальнення, що завершується формулюванням певних понять. Тому чи не найголовнішу увагу практикантам варто приділити формуванню категоріального апарату, який становить основу правових знань. Потрібно наголошувати на тому, що юридична термінологія подібна до математичних аксіом: поняття часто є нормами права, вони не можуть мати довільного трактування і тому потребують максимально точного відтворення учнями у своїх відповідях. Саме вміння пояснювати поняття та правильно їх уживати розглядається як один із критеріїв діагностування знань учнів. У зв’язку з цим практикантам необхідно організувати ефективну роботу із засвоєння правових термінів, що має відображатися у змісті планів-конспектів уроків, на самих уроках, в організації ведення учнями словників правових термінів та при підготовці дидактичних матеріалів.

Іншим специфічним напрямом формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок із правознавчих курсів є робота з правовими джерелами. Вона, насамперед, вимагає раціонального підходу до визначення типу уроку (оптимальним є лабораторне заняття), прийомів та методів (доцільним є проведення окремих видів інтерактивної пізнавальної діяльності). Обов’язковим моментом у підготовці до уроку є формулювання вчителем блоків запитань для роботи з джерелами права.

Досвід викладання суспільствознавчих дисциплін у школі підтверджує, що інтерес учнів до теоретичних знань забезпечується вивченням, яке спирається на їхній власний життєвий досвід, активізує вже здобуті ними знання; базується на нових виразних, логічних і переконливих даних, що наводяться на уроці. З цієї точки зору необхідним елементом є актуалізація знань шляхом залучення учнів до ділових (рольових) ігор. Відповідно до віку школярів, рівня розвитку їхнього абстрактного мислення беруться найбільш загальні й очевидні характеристики, що відображають головне, найсуттєвіше у змісті правової проблеми.

Забезпечити формування правової культури засобами самої лише навчальної роботи практично неможливо. Кожний розділ правознавчих курсів бажано закріпити певною формою позакласної навчальної або виховної роботи (додатки 5, 6, 10,11). Це допоможе розвинути у майбутніх громадян України почуття людської гідності, усвідомити своє місце в суспільстві, закріпити здобуті знання про права людини та можливості їх реалізації, виховати повагу до прав й основних свобод людини. Головні завдання з позакласної навчальної і виховної роботи — набути вміння орієнтуватись у правовому полі; виробити особисту точку зору та переконання у необхідності побудови правової держави, дотримання принципів верховенства права; вміти аргументовано й логічно, толерантно вести правову дискусію, спираючись на здобуті знання, стверджуючи людську гідність; виховати інтерес, пізнавальну активність до правової громадської діяльності.

Проводячи позакласну роботу із правознавства, слід ураховувати наступні принципи її побудови:

- наявність мотивації. Варто довести до учнів важливість і необхідність отриманої під час проведення заходу інформації. Ці знання мають бути актуальними. У цьому сенсі виховний захід може бути не тільки логічним продовженням вивчення на уроках окремої теми, а й віддзеркаленням поточних суспільно-політичних подій, явищ, що є чудовим засобом формування громадянської позиції і допоможе підвищити зацікавленість учнів до виховного заходу;

- принцип співкерівництва. Навіть при використанні тих форм роботи, де ведучий — учитель, треба постійно знаходити поміж учнів своєрідних “дублерів” і покладати на них частину своїх функцій не для годиться, а довіряти їм на окремих ділянках роботи насправді, надавати повну самостійність;

- колективна творчість (планування, організація оформлення), коли запропонована форма роботи у процесі колективного пошуку збагачується як за змістом, так і організаційною формою заходу;

- добровільність.

Працюючи в цьому напрямі, не слід обмежуватися лише роботою з учнями; іноді в учителя виникає потреба поспілкуватися стосовно поставлених проблем із батьками учнів. Доцільно постійно залучати їх до позакласної роботи. Це також стосується і представників громадських організацій та окремих осіб (працівників правоохоронних, судових органів, правозахисних організацій, посадових осіб місцевого самоврядування). Якщо інтелектуальний і пізнавальний рівень групи високий, можна провести спільну форму роботи, наприклад, прес-конференцію.

При виконанні завдань практики рекомендується дотримуватися такого графіка:

1-й тиждень:

1. Ознайомлення з навчальним закладом, особливостями його функціонування, зі специфікою викладання дисциплін гуманітарного циклу, з адміністрацією, вчителем-предметником, класним керівником. Розподіл по класах, знайомство з учнями.

2. Ознайомлення з кабінетом правознавства, його обладнанням, технічними засобами, навчальним і методичним матеріалом.

3. Вивчення нормативної документації, документації вчителя правознавства і класного керівника: навчальним планом закладу, програмами, календарними планами, поурочними планами-конспектами, класними журналами, розписом уроків. Складання власного календарно-тематичного плану на час проведення практики (додаток 14).

4. Відвідання уроків учителів-предметників, спостереження за методикою проведення занять, особливостями педагогічних технологій, що застосовуються, аналіз уроку (додаток 1.2.).

5. Складання індивідуального плану роботи на період практики.

6. Підбір навчального і методичного матеріалу та унаочнення, виготовлення дидактичного матеріалу.

7. Визначення відповідно до специфіки класу типу уроку, методи і прийоми роботи вчителя й учнів.

2-й, 3-й, 4-й та 5-й тижні:

1. Підготовка до проведення уроків (отримання консультацій від методистів та вчителів школи, написання планів-конспектів, виготовлення унаочнення, дидактичних матеріалів) (додатки 3, 4).

2. Проведення пробних уроків із наступним самоаналізом (додаток 2).

3. Відвідування уроків інших студентів-практикантів, аналіз занять (додаток 1.2.).

4. Розроблення сценарію виховного заходу (додатки 5, 10, 11).

5. Розроблення та проведення залікового уроку з використанням нетрадиційних форм організації навчання, самоаналіз (додатки 2 - 4).

6. Проведення виховного заходу з правознавства з наступним самоаналізом (додатки 5, 6, 10, 11).

7. Оформлення та здавання звітної документації.