Звітна документація:

1. Щоденник педагогічних спостережень із аналізом відповідно до завдань практики уроків учителів (додаток 1.1.), позакласного заходу з географії.

2. Розгорнутий план-конспект одного уроку з географії (додаток 4).

3. Методична розробка позакласного заходу з географії (одна на мікрогрупу) (додатки 5).

4. Аналіз елементів педагогічної технології вчителя географії (додаток 15).

5. Виготовлені студентами унаочнення, дидактичні матеріали (один комплект до розробленого конспекту уроку).

6. План виступу на звітній конференції (один виступаючий від мікрогрупи).

3.3. Оцінювання пропедевтичної практики із фахових методик

Кожного дня методист оцінює виконане студентом практично-дослідницьке завдання, визначене програмою практики. Крім п’яти поточних оцінок, практикант отримує оцінки за підготовлені контрольно-звітні документи (див. “Звітна документація”, за винятком плану виступу на звітній конференції). Таким чином, диференційований залік за практику виставляється на основі одержаних студентом оцінок за всі види робіт і завдань, ураховуючи вчасне здавання звітної документації і участь у завершальному етапі практики – підсумковій конференції.

4. Виробнича педагогічна практика бакалаврів і спеціалістів із фаху

Мета практики: Виробнича практика бакалаврів і спеціалістів покликана сприяти практичній підготовці студентів до самостійної педагогічної діяльності у середній загальноосвітній школі, до виконання ними основних функцій учителя за фахом та класного керівника. Під час практики студенти повинні навчитися моделювати навчально-виховний процес, реалізовувати на практиці створені моделі й оцінювати їх ефективність. Кінцевою метою педагогічної практики є визначення студентами основних напрямів розвитку та самовдосконалення професійної майстерності.

Основні завдання практики:

• поглибити і закріпити теоретичні знання, здобуті студентами під час вивчення дисциплін за фахом, методики їх викладання та дисциплін психолого-педагогічного циклу, навчити застосовувати ці знання у навчально-виховній роботі зі школярами;

• удосконалити навички й уміння планувати роботу вчителя, складати конспект уроку, виготовляти дидактичні матеріали, наочні посібники;

• оволодіти методами, прийомами і технікою проведення уроків різних типів, традиційної та нетрадиційної структури;

• навчитися проводити педагогічний, методичний, психологічний аналіз уроків та виховних заходів;

• набути досвід організації позакласної і позашкільної роботи з фахових дисциплін;

• формувати адекватну самооцінку професійних досягнень студентів;

• розвивати інтерес до педагогічної роботи, до передового педагогічного досвіду.

Основні види діяльності студентів-практикантів:

• ознайомлення з обладнанням і організацією роботи кабінетів історії, шкільних музеїв;

• вивчення документації вчителя-предметника;

• спостереження за методикою проведення уроків вчителями та студентами-практикантами;

• аналіз відвіданих уроків і позакласних заходів (додатки 1.2., 6);

• самостійна підготовка уроків з фаху, написання конспектів уроку (додатки 3, 4);

• проведення уроків з їх наступним самоаналізом (додаток 2);

• розроблення сценаріїв позакласних заходів з фаху та їх проведення із наступним самоаналізом (додатки 5 – 13);

• виготовлення дидактичних матеріалів, наочних посібників для методичного забезпечення запланованих уроків і для поповнення матеріальної бази шкільних кабінетів історії;

• ознайомлення з роботою шкільного методичного об’єднання (додаток 17);

  • вивчення педагогічних технологій кращих учителів-предметників (додатки 15, 16);

• проведення експериментів, анкетувань відповідно до тематики курсового чи дипломного дослідження (додаток 19);

• виступ із результатами педагогічного експерименту на засіданні методоб’єднання, предметної кафедри.