1. Організація педагогічних практик

Базою проведення педагогічних практик виступають загальноосвітні навчально-виховні заклади різних типів (гімназії, ліцеї, школи-інтернати тощо), де працюють досвідчені вчителі історії, географії та правознавства, наявні необхідні для виконання завдань практики матеріально-технічні умови. (На відміну від інших видів практики магістерська практика проходить на базі вищого навчального закладу.)

Тривалість робочого дня студента – 6-7 годин, що відповідає перебуванню у школі учнів закріпленого за практикантом класу.

Характер робіт, до яких під час практики можуть залучатися студенти-практиканти адміністрацією навчальних закладів, має відповідати профілю навчання студента й за тривалістю не заважати виконанню програми практики.

Пропедевтична практика з фахових методик

Студенти направляються у школи м. Полтави, де розподіляються на мікрогрупи, які закріплюються за досвідченими вчителями з фаху.

Запропоновані практично-дослідницькі завдання студенти виконують з допомогою вчителя-предметника. Загальне керівництво практикою здійснюється методистами спеціальних кафедр. Вони відповідають за організацію діяльності студентів, контролюють їх роботу, консультують, перевіряють і оцінюють виконання завдань, виставляють загальну оцінку за практику.

Виробнича педагогічна практика бакалаврів

Передвипускна практика проходить на базі 5-8 класів м. Полтави, в яких студенти залежно від спеціалізації проводять уроки історії (історії України чи всесвітньої історії), географії.

Зміст практики передбачає виконання програми практики з профілюючої дисципліни (історія чи географія) та з виховної роботи. Практикою зі спеціальності керують шкільні вчителі-предметники й викладачі спеціальних кафедр університету, а практика з виховної роботи проходить під керівництвом класних керівників і викладачів кафедр психолого-педагогічного циклу. (Програма останньої розкривається у навчально-методичному посібнику “Організація, зміст та оцінювання неперервної педагогічної практики майбутніх учителів / За заг. ред. А.М.Бойко. – Полтава, 2002”). Практику бакалаврів оцінюють методисти із спеціальних кафедр з урахуванням оцінки, запропонованої методистом із виховної роботи.

Виробнича педагогічна практика спеціалістів

На відміну від попередньої випускна практика, по-перше, проводиться на базі 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Полтави та за місцем майбутнього працевлаштування випускників; по-друге, студенти виконують завдання з основної і додаткової спеціальностей. Отже, враховуючи ще й завдання з виховної роботи, практикою студентів керують три методисти, кожен із яких оцінює виконання студентом завдань певної частини практики. Підсумкова оцінка виставляється методистом із провідної спеціальності з урахуванням оцінок інших методистів.

Виробнича науково-педагогічна практика магістрантів

Для виконання завдань практики зі спеціальності магістранти закріплюються за спеціальними кафедрами історичного факультету, де їх роботою керують досвідчені викладачі, які мають визнані здобутки в науковій, методичній і виховній роботі, наукові ступені та вчені звання. Водночас практиканти виконують обов’язки помічника куратора в академічних групах І-ІІ курсів. Контроль за виховною роботою здійснюють методисти кафедр психолого-педагогічних дисциплін.

Проходження будь-якого виду педагогічної практики включає в себе декілька етапів: підготовчий, основний, підсумковий.

На підготовчому етапі факультетський керівник практики підбирає базові школи для її проходження, розподіляє студентів по школах, визначає методистів. Важливим фактором організованого початку й ходу практики є проведення настановчої конференції, завдання якої полягає у висвітленні завдань і змісту практики, з’ясуванні організаційних питань.

Основний етап охоплює, власне, саму практичну діяльність студентів у закладах освіти відповідно до програми кожного виду практики.

Перед проведенням підсумкової конференції студенти здають звітну документацію і складають залік. Диференційований залік виставляється на основі отриманих студентом оцінок за виконання кожного виду практично-дослідницьких завдань практики, враховуючи вчасне здавання звітної документації та участь у завершальному етапі практики – підсумковій конференції. (Детальніше критерії оцінювання роботи студентів-практикантів визначаються у відповідних розділах програм педагогічної практики.) З метою вдосконалення змісту й організації практики на підсумковій конференції доцільно заслухати виступи представників студентських мікрогруп із повідомленнями про виконання програми практики, виступи методистів із характеристикою підсумків практики, продемонструвати найцікавіші у методичному плані фрагменти проведених уроків, організувати перегляд виготовлених під час практики дидактичних матеріалів до уроку, наочності, внести пропозиції щодо вдосконалення організації і змісту педагогічної практики.

2. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ І СТАРОСТ МІКРОГРУП

2.1. ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ

Студенти-практиканти мають право:

• одержувати консультації вчителів та методистів;

• користуватися бібліотеками школи, навчальними посібниками університетських і шкільних кабінетів;

• вносити пропозиції щодо вдосконалення організації педпрактики.

Студенти вищих педагогічних навчальних закладів зобов'язані: