5. Науково-педагогічна практика магістрантів за спеціальністю “педагогіка і методика середньої освіти. Історія”

Одним із засобів успішної підготовки магістра до викладацької роботи є науково-педагогічна практика, яка проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності. У ході науково-педагогічної практики можна повною мірою усвідомити закономірності і принципи навчально-виховної роботи у вищій школі, оволодіти практичними вміннями та навичками, досвідом професійної діяльності, вивчити систему викладання кращих педагогів, опанувати різні форми навчальної, організаційно-методичної, наукової, виховної роботи професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу.

Науково-педагогічна практика магістрантів організується у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації під керівництвом досвідчених викладачів, які мають визнані здобутки в науковій, методичній та виховній роботі, наукові ступені й учені звання.

Специфічною особливістю науково-педагогічної практики є включення магістрантів на певний період до складу навчально-методичних підрозділів ВНЗ — кафедр, участь їх у різноплановій роботі колективів викладачів. При цьому практиканти вчаться встановлювати відносини з колегами на демократичних засадах, принципах поваги, взаємодопомоги та взаєморозуміння, такту, творчої ініціативи у спільній діяльності тощо. Все це сприяє становленню сучасного індивідуального стилю роботи майбутнього викладача, розвитку педагогічного мислення, формуванню дослідницького характеру діяльності. В період науково-педагогічної практики створюються сприятливі умови збирання й узагальнення дослідницького матеріалу для магістерських робіт.

Мета практики: підготовка до цілісного виконання функцій викладача вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації як науковця, лектора, вихователя. Практика створює можливості для перевірки готовності магістранта до самостійної науково-педагогічної діяльності, адекватної самооцінки здібностей, професійних якостей із точки зору їх відповідності вимогам до викладача вищої школи.

Основні завдання практики:

• формування професійно значущих якостей особистості педагога-науковця;

• закріплення, поглиблення та збагачення психолого-педагогічних і спеціальних знань магістранта в процесі їх застосування;

• формування й розвиток професійних умінь і навичок, необхідних для організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі;

• вироблення творчого, дослідницького підходу до науково-педагогічної діяльності;

• ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи у ВНЗ, із передовим науково-педагогічним досвідом.

Зміст науково-педагогічної практики магістрантів-істориків

Упродовж 6-тижневої практики магістрант повинен виконати роботу такого змісту:

1-й тиждень — відвідування лекційних і семінарських занять з історії на І-ІІІ курсах, спостереження за методами викладання та активізації пізнавальної діяльності студентів І-ІІІ курсів. Вивчення кафедральної навчально-методичної документації (індивідуальних планів, робочих програм тощо), планів наукової, навчально-виховної, методичної роботи кафедр;

2-й тиждень — відвідування лекційних і семінарських занять з історії на ІV-V курсах, спостереження за особливостями організації навчально-виховного процесу на старших курсах. Вивчення роботи проблемних груп та наукових гуртків, товариств, основ керівництва науково-дослідницькою роботою студентів;

3-й тиждень — підготовка і проведення практичних (семінарських) занять з історії на І-ІІІ курсах, взаємовідвідування та аналіз проведених занять;

4-й тиждень — підготовка і проведення практичних (семінарських) занять з історії на ІV-V курсах, взаємовідвідування та аналіз проведених занять;

5-й тиждень — підготовка і проведення заняття нетрадиційної структури (за вибором магістранта). Проведення виховної роботи з академгрупою (години куратора);

6-й тиждень — підготовка і проведення лекційного заняття з одного з історичних курсів (за вибором магістранта). Вивчення форм контролю й обліку знань студентів (колоквіум, залік, екзамен). Звіт магістранта-практиканта.