- •Пояснювальна записка
- •Види педагогічних практик
- •1. Організація педагогічних практик
- •1) До початку практики:
- •2) Під час проходження практики:
- •3) Після завершення практики протягом перших трьох днів :
- •2.2. Обов’язки старости мікрогрупи Староста зобов'язаний:
- •1) До початку практики:
- •2) Протягом перших трьох днів практики:
- •3) У період проходження практики:
- •4) Протягом трьох днів після закінчення терміну проходження педагогічної практики:
- •План виконання практично-дослідницьких завдань практики
- •3.2. Пропедевтична педагогічна практика студентів за спеціальністю
- •Географія та історія”
- •План виконання практично-дослідницьких завдань практики
- •Звітна документація:
- •3.3. Оцінювання пропедевтичної практики із фахових методик
- •4. Виробнича педагогічна практика бакалаврів і спеціалістів із фаху
- •4.1. Зміст програми педагогічної практики з історії
- •Практично-дослідницькі завдання з історії та форма звіту практиканта про їх виконання
- •Звітна документація з історії:
- •Зміст програми педагогічної практики із суспільствознавства
- •Звітна документація із суспільствознавства:
- •Зміст програми педагогічної практики з правознавства
- •Звітна документація з правознавства:
- •4.4. Зміст програми педагогічної практики
- •Звітна документація з географії:
- •Зміст програми педагогічної практики з географії та економіки
- •Звітна документація з географії та економіки:
- •4.6. Науково-дослідницька робота студентів-практикантів із фаху
- •4.7. Оцінювання практики бакалаврів і спеціалістів із фаху
- •5. Науково-педагогічна практика магістрантів за спеціальністю “педагогіка і методика середньої освіти. Історія”
- •Зміст науково-педагогічної практики магістрантів-істориків
- •Звітна документація:
- •Критерії оцінюваннярезультатів науково-педагогічної практики магістрантів
- •Додатки
- •Орієнтовні схеми аналізу уроку
- •І етап — організаційний
- •II етап — перевірка домашнього завдання
- •III етап — ґрунтовна перевірка знань
- •IV етап — підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу
- •V етап — засвоєння нових знань
- •VI етап — перевірка розуміння учнями нового матеріалу
- •VII етап — закріплення нового матеріалу
- •VIII етап — інформація про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
- •Позакласного заходу
- •1. Загальна характеристика
- •2. Підготовка позакласного заходу
- •3. Хід заходу
- •4. Висновки і зауваження
- •Форми позакласної роботи 3 історії
- •Уявні історичні подорожі.
- •Теми учнівських проектів:
- •Форми позакласної роботи з правознавства
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів із правознавства
- •Форми позакласної роботи з географії та економіки
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів з географії та економіки
- •Орієнтовна схема календарно-тематичного плану з фаху
- •Педагогічних технологій учителя Методи дослідження
- •План вивчення елементів педагогічної технології вчителя
- •Критерії оцінювання
- •Орієнтовна проблематика вивчення педагогічних технологій учителів із фаху
- •Рекомендації до проведення педагогічного експерименту
- •І. Навчальна робота
- •Іі. Позакласна робота
- •Ііі. Методична робота
- •Іv. Виховна робота
- •Іv. Науково-дослідницька робота
- •Висновки та побажання
- •Список рекомендованої літератури
Рекомендації до проведення педагогічного експерименту
Експеримент дає змогу довести або спростувати робочу гіпотезу педагогічного дослідження.
Педагогічний експеримент має таку структуру:
Формулювання робочої гіпотези.
Розроблення програми експерименту та визначення його тривалості.
Вибір експериментальних об’єктів.
Розроблення методичної схеми проведення експерименту і визначення послідовності процедур.
Створення експериментальної ситуації, спостереження та контроль за нею.
Аналіз результатів (реального, пізнавального, фактичного, статистичного).
Визначення кількості експериментальних об’єктів залежить від теми й обсягу досліджуваної проблеми. Для експериментального дослідження до дипломної і курсової роботи достатньо вибрати один експериментальний та один контрольний класи. Основні вимоги до них — приблизно однаковий рівень знань, склад хлопчиків і дівчаток, соціальний склад.
За призначенням розрізняють такі види експериментів:
констатуючий експеримент першого порядку;
формуючий експеримент;
констатуючий експеримент другого порядку.
Констатуючий експеримент першого порядку проводиться на початку дослідження (перший тиждень практики). Він спрямований на з’ясування основних показників результативності навчального процесу (рівня сформованості знань, умінь та навичок учнів, володіння ними прийомами самостійної пізнавальної діяльності, ступеня зацікавленості учнів предметом тощо). У ньому беруть участь експериментальний (основний) і контрольний класи. Експериментальний клас залучають до всіх процедур експерименту, а контрольний клас є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий та формуючий ефект експерименту.
Формуючий експеримент відіграє основну роль в педагогічному дослідженні. Він здійснюється за допомогою експериментальної педагогічної моделі, яка вводиться в експериментальному класі. А в контрольному класі навчання продовжується за традиційною методикою. Тривалість експерименту становить чотири тижні.
Констатуючий експеримент другого порядку включає контрольне дослідження в експериментальному і контрольному класах. Констатуючі експерименти першого й другого порядку носять короткостроковий характер (до одного тижня).
Реалізуючи експериментальну методику, дослідник повинен вести спеціальний щоденник, де фіксуються спостереження за діяльністю учнів, результати контролю на різних етапах проведення експерименту.
Завершується експеримент переходом від емпіричного вивчення до обробки отриманих даних, логічних узагальнень, аналізу і теоретичної інтерпретації отриманого фактичного матеріалу.
Перед проведенням педагогічного експерименту студент повинен ознайомити вчителя та методиста з метою, робочою гіпотезою і методикою проведення експерименту. Такі дії потрібні для забезпечення якісної експериментальної перевірки основних положень наукової гіпотези дослідження.
Додаток 20
СХЕМА ЗВІТУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА
І. Навчальна робота
Загальні відомості про місце проходження практики.
Проведення уроків самим студентом (кількість проведених уроків, їх критична оцінка; чи вдалося провести уроки різних типів (якщо ні, вказати причину), чи були труднощі в підготовці та проведенні уроків, як їх подолали; які засоби використовувалися для активізації пізнавальної діяльності учнів тощо).
Проведення контрольних, самостійних робіт, перевірка зошитів, письмових робіт учнів.
Робота із невстигаючими учнями, її результати.
Індивідуальна та диференційована робота з учнями, її результати.
Труднощі у виконанні завдань педпрактики з навчальної роботи, шляхи їх подолання.
Рівень оволодіння вміннями та навичками проведення навчальної роботи.
Загальні висновки про навчальну роботу.