- •Пояснювальна записка
- •Види педагогічних практик
- •1. Організація педагогічних практик
- •1) До початку практики:
- •2) Під час проходження практики:
- •3) Після завершення практики протягом перших трьох днів :
- •2.2. Обов’язки старости мікрогрупи Староста зобов'язаний:
- •1) До початку практики:
- •2) Протягом перших трьох днів практики:
- •3) У період проходження практики:
- •4) Протягом трьох днів після закінчення терміну проходження педагогічної практики:
- •План виконання практично-дослідницьких завдань практики
- •3.2. Пропедевтична педагогічна практика студентів за спеціальністю
- •Географія та історія”
- •План виконання практично-дослідницьких завдань практики
- •Звітна документація:
- •3.3. Оцінювання пропедевтичної практики із фахових методик
- •4. Виробнича педагогічна практика бакалаврів і спеціалістів із фаху
- •4.1. Зміст програми педагогічної практики з історії
- •Практично-дослідницькі завдання з історії та форма звіту практиканта про їх виконання
- •Звітна документація з історії:
- •Зміст програми педагогічної практики із суспільствознавства
- •Звітна документація із суспільствознавства:
- •Зміст програми педагогічної практики з правознавства
- •Звітна документація з правознавства:
- •4.4. Зміст програми педагогічної практики
- •Звітна документація з географії:
- •Зміст програми педагогічної практики з географії та економіки
- •Звітна документація з географії та економіки:
- •4.6. Науково-дослідницька робота студентів-практикантів із фаху
- •4.7. Оцінювання практики бакалаврів і спеціалістів із фаху
- •5. Науково-педагогічна практика магістрантів за спеціальністю “педагогіка і методика середньої освіти. Історія”
- •Зміст науково-педагогічної практики магістрантів-істориків
- •Звітна документація:
- •Критерії оцінюваннярезультатів науково-педагогічної практики магістрантів
- •Додатки
- •Орієнтовні схеми аналізу уроку
- •І етап — організаційний
- •II етап — перевірка домашнього завдання
- •III етап — ґрунтовна перевірка знань
- •IV етап — підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу
- •V етап — засвоєння нових знань
- •VI етап — перевірка розуміння учнями нового матеріалу
- •VII етап — закріплення нового матеріалу
- •VIII етап — інформація про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
- •Позакласного заходу
- •1. Загальна характеристика
- •2. Підготовка позакласного заходу
- •3. Хід заходу
- •4. Висновки і зауваження
- •Форми позакласної роботи 3 історії
- •Уявні історичні подорожі.
- •Теми учнівських проектів:
- •Форми позакласної роботи з правознавства
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів із правознавства
- •Форми позакласної роботи з географії та економіки
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів з географії та економіки
- •Орієнтовна схема календарно-тематичного плану з фаху
- •Педагогічних технологій учителя Методи дослідження
- •План вивчення елементів педагогічної технології вчителя
- •Критерії оцінювання
- •Орієнтовна проблематика вивчення педагогічних технологій учителів із фаху
- •Рекомендації до проведення педагогічного експерименту
- •І. Навчальна робота
- •Іі. Позакласна робота
- •Ііі. Методична робота
- •Іv. Виховна робота
- •Іv. Науково-дослідницька робота
- •Висновки та побажання
- •Список рекомендованої літератури
І етап — організаційний
Завдання етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.
Результати: оперативність під час оргхвилинки, повна готовність класу до роботи. Швидке включення всіх учнів у діловий ритм їх зосередженість.
Рекомендації: систематичність проведення оргхвилинок, послідовність висування вимог, зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.
II етап — перевірка домашнього завдання
Завдання: встановити правильність та усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.
Результати: вміння вчителя за 5 – 7 хвилин перевірити рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скоригувати опорні поняття й ліквідувати виявлені прогалини у знанні матеріалу.
Рекомендації: використання системи прийомів, які дають можливість перевірити виконання домашнього завдання у більшості учнів, оперативність учителя.
III етап — ґрунтовна перевірка знань
Завдання: ґрунтовно перевірити знання окремих учнів. Стимулювати опитуваних учнів і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання й самоосвіти.
Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу й правильності знань, а і їхньої глибини, усвідомленості. Вміння використовувати їх на практиці, рецензування відповідей учнів, спрямоване на виявлення позитивних та негативних сторін у знаннях, уміннях і навичках. Активна діяльність усього класу в ході перевірки знань окремих учнів.
Рекомендації: використання різних методів перевірки знань (фронтальна бесіда, тестова перевірка), постановка додаткових запитань для перевірки якості знань, створення під час опитування нестандартних ситуацій.
IV етап — підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу
Завдання: організувати й спрямовувати пізнавальну діяльність учнів.
Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.
Рекомендації: оцінка важливості для учнів нового матеріалу, вміння показати те, чого учні мають навчитися в ході уроку, вміння чітко та однозначно визначити мету уроку.
V етап — засвоєння нових знань
Завдання: дати учням конкретне уявлення про новий матеріал, викласти основні завдання й допомогти зрозуміти тему. Первинне узагальнення та систематизація нових знань, освоєння способів навчання, шляхів і засобів, які привели до даного узагальнення. На основі здобутих знань розвивати в учнів відповідні вміння й навички.
Результат: у разі використання методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у поєднанні з бесідою, використання комп’ютерної техніки, показником ефективності засвоєння знань учнями є правильність відповідей, дій у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якість знань учнів на наступних етапах навчання.
Рекомендації: використання прийомів, які підвищують рівень розуміння найголовнішого в досліджуваному матеріалі, визначення особливих ознак; вичленовування в досліджуваному найістотніших характеристик і фіксація на них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з підручником (джерелом), використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнями навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду та опорних знань учнів, словникова робота.