3. Місце кримінології у системі суспільних наук.

Кримінологія відрізняється від усіх інших юридичних наук тим, що більшість розроблюваних нею проблем має комплексний характер і перебуває на стику філософії, політології, соціології, правознавства, психології, педагогіки, демографії, економіки, статистики тощо. Безперечно одне – кримінологія належить до класу суспільних наук. 

Комплексний характер кримінології визначає і безліч її зв'язків з іншими як суспільними, так і природничими науками. Суспільні науки, з якими кримінологія безпосередньо пов'язана, можна класифікувати у такому порядку:

• – філософсько-соціологічні;

• – юридичні;

• – психолого-педагогічні;

• – економічні.

Зв'язок кримінології з філософією проявляється в тому, що закони і категорії останньої є обов'язковими для кримінологічних досліджень, дозволяють вірно розкрити суть і зміст злочинності, її зв'язки з іншими соціальними явищами. Соціологія збагачує кримінологію безліччю емпіричних даних про суспільні явища та їх розвиток (міграція, урбанізація, соціальна активність людей, умови й спосіб їх життя тощо).

Крім того, кримінологія широко застосовує методи соціології при проведенні досліджень (опитування, тестування, спостереження). У свою чергу, кримінологічні висновки збагачують соціологію, роблять її більш всеохоплюючою.

Юридичні науки. Зв'язок кримінального права з кримінологією беззаперечний, але він не виключає самостійності останньої. Кримінологія виникла як загальнополітична теорія і лише потім "з'єдналася" з юриспруденцією, точніше, з кримінальним правом. Кримінологія оперує поняттями кримінального права: злочин та його види, злочинці та їх категорії (неповнолітні, рецидивісти), обгрунтованість та ефективність кримінального закону і практика його застосування.

Самостійність кримінології стосовно кримінального права пояснюється різними методами цих наук, специфічністю їх безпосередніх цілей і завдань. Якщо предметом кримінального права є окремий склад злочину, кримінальне покарання за нього, види злочинів тощо, то предметом кримінології – злочинність як соціальне явище, її детермінанти, особа злочинця, заходи запобігання злочинам. Якщо завданням кримінального права є покарати винного за вчинений злочин, то кримінології – не допустити самого формування особи злочинця. Разом з тим зазначимо, що кримінологи користуються багатьма поняттями і положеннями науки кримінального права. І навпаки, кримінальне право широко використовує висновки кримінології, особливо з питань розробки карної політики, криміналізації чи декриміналізації діянь, пеналізації чи депеналізації відповідальності.

Зв'язок кримінального процесуального права з кримінологією полягає у визначенні процесуальних вимог щодо виявлення причин та умов злочинів, а також форм реагування на них. Кримінологічні ж дослідження допомагають удосконалювати у цьому напрямі кримінальне процесуальне законодавство.

У різних аспектах можна простежити зв'язок кримінології з криміналістикою. З одного боку, теоретичні висновки про детермінанти злочинів, відпрацьовані кримінологією, мають визначальне значення для методики і тактики розслідування злочинів, з іншого – криміналістичні засоби виявлення, розкриття та розслідування злочинів застосовуються у кримінології при вивченні проблем їх профілактики.

Очевидним є взаємозв'язок кримінології і кримінально-виконавчого права, яке широко використовує висновки кримінології в процесі виправлення засуджених, попередження вчинення ними нових злочинів тощо. У місцях позбавлення волі, та й не тільки там, вплив на людину, яка вчинила злочин, обов'язково має здійснюватися в напрямку тих його суб'єктивних причин, які вже привели до злочину. Тому можна з повною підставою говорити, що кримінологія тісно пов'язана з кримінально-виконавчим правом. Розробляючи заходи боротьби зі злочинністю, особливо рецидивної, кримінологія вельми зацікавлена у підвищенні ефективності виправлення злочинців. Це один з найважливіших шляхів профілактики злочинів.

Розв'язання проблем протидії злочинності неможливе без використання комплексу знань зі сфери конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового та інших галузей права. Правовідносини, що вивчають ці юридичні науки, теж є об'єктом злочинних посягань, а, отже, і предметом кримінологічних досліджень.

Психолого-педагогічні науки

Теоретичні положення й емпіричні дані загальної та соціальної психології потрібні для вивчення всіх особистісних властивостей, які визначають механізм індивідуальної злочинної поведінки. Встановлення морально-психологічних ознак особи злочинця як елемента її загальної кримінологічної характеристики неможливе без поглибленого аналізу емоційно- вольової сфери, особливостей темпераменту і характерологічних ознак осіб, які вчинили злочини, їх антисуспільної спрямованості. Ресоціалізація таких осіб, у свою чергу, вимагає знань педагогіки, її методів впливу.

Економічні науки

Зв'язок кримінології з економічними науками виявляється не лише при вивченні злочинності у сфері економіки, а й при оцінці ролі матеріальних факторів (чинників) у генезисі злочинності, розробці економічних заходів її подолання в окремих галузях народного господарства.

Останніми роками зміцнюється зв'язок кримінології з математикою і кібернетикою, адже математичні методи істотно підвищують точність кримінологічних досліджень та їх висновків (наприклад, при визначенні рівня латентності злочинності, її прогнозуванні).