37. Поняття методики кримінології. Методика та методологія кримінологічної науки. Методика конкретного кримінологічного дослідження

Кримінологічна методика– це сукупність методів кримінології, що використовуються для дослідження явищ кримінологічного характеру.

Будь-яка галузь науки для дослідження явищ, що складають її предмет, використовує різноманітні прийоми, способи та засоби пізнання. які отримали узагальнену назву –методи дослідження.

Методологія– це вчення про методи наукового пізнання, їх суть, допустимість, результативність, критерії вибору тощо. Розрізняють загальну та галузеву методології. Загальна методологія досліджує основоположні принципи вибору та застосування методів наукового дослідження будь-яких явищ чи об’єктів. Галузева методологія, або як її іще називають – спеціальна, це наука про методи пізнання, які використовуються для дослідження предмета певної конкретної галузі знань.

Методологія кримінологічної науки є однією з галузевих (спеціальних) методологій. Це вчення про методи, які використовують кримінологи для дослідження об’єктів та явищ, що складають предмет кримінології.

Метод кримінології– це спосіб, засіб дослідження об’єктів та явищ, що складають предмет кримінології.

Кримінологічна методика– це сукупність методів кримінології, що використовуються для дослідження явищ кримінологічного характеру.

Процедура кримінологічного дослідження– це певний порядок, послідовність, система дій і способів здійснення кримінологічного дослідження.

Для збирання і обробки кримінологічної інформації використовуються різні методи. Серед них найбільш поширеними є статистичні, конкретно-соціологічні, психологічні й математичні методи.

За місцем, послідовністю у процесі наукового дослідження розрізняють методи збирання кримінологічної інформації, методи систематизації, обробки й аналізу цієї інформації та методи інтерпретації результатів дослідження.

Статистичні методи. Злочинність як соціальне явище має не одиничний, а масовий характер, тому її детермінацію, закономірності, тенденції слід виявляти й досліджувати комплексно, на основі значної кількості спостережень. Для цього використовуються статистичні методи, суть яких полягає у збиранні та аналізі, переважно, кількісних показників певного явища. Залежно від того, чи досліджується уся сукупність певних явищ (злочинів) чи тільки певна їх частина, статистичне спостереження поділяється на суцільне та вибіркове.

Статистичні методи використовуються на всіх етапах проведення кримінологічного дослідження – від збирання первинної кримінологічної інформації і до інтерпретації одержаних у результаті дослідження результатів.

Для збирання емпіричної інформації у кримінології використовуються конкретно-соціологічні методи:опитування; спостереження; вивчення документів; експертні оцінки.

Основними методами опитування є інтерв’ю та анкетування.

Інтерв’юявляє собою пряме спілкування між дослідником (інтерв’юером) і опитуваним (респондентом). Під час інтерв’ю дослідник ставить запитання, на які відповідає респондент. Для дослідника важливим є лише результат проведеного інтерв’ю (висновки, оцінки, судження тощо).

Анкетування– це метод збирання кримінологічної інформації шляхом дослідження спеціальних анкет, які заповнюють респонденти. Анкета – це документ, що містить певний перелік запитань із передбаченою формою відповіді на них («так» чи «ні», підкреслити правильну відповідь, зробити певну позначку тощо).

Спостереження– це метод збирання первинної кримінологічної інформації, який полягає у безпосередньому сприйнятті дослідником певних явищ, подій і ситуацій, очевидцем яких він є особисто.

Вивчення документів– це також метод збирання первинної кримінологічної інформації. Під документами розуміють письмові джерела інформації різного роду, які мають офіційний або неофіційний характер. Такими, наприклад, є вироки та постанови суду, матеріали кримінальних справ, окремі кримінально-процесуальні документи, висновки різного роду експертиз, звернення громадян з приводу вчинених злочинів, повідомлення у засобах масової інформації тощо.

Метод експертних оцінок у кримінології полягає у використанні висновків фахівців, експертів в окремих галузях знань, з різних питань щодо злочинності та заходів боротьби з нею. Оцінки експертів ґрунтуються на їх глибоких теоретичних знаннях і на великому практичному досвіді. У зв’язку з цим, головне завдання дослідника полягає в тому, щоб обрати компетентних експертів і правильно поставити перед ними відповідні запитання.

Психологічні методи передбачають використання спеціальних знань таких галузевих наук як психологія, психопатологія, психодіагностика, психотерапія, соціальна психологія, соціальна психотерапія та ін. Вони використовуються в кримінології для вивчення та дослідження особи злочинця, механізму злочинної поведінки, застосування профілактичних заходів психологічного характеру.

Математичні методи. У кримінологічних дослідженнях використовуються також кількісні математичні методи, зокрема, для збирання й аналізу кількісно-якісних показників злочинності та її окремих проявів. На основі кількісних показників злочинності формулюються висновки щодо її динаміки та тенденцій, розробляються відповідні заходи протидії злочинності.

Під методикою кримінологічних досліджень розуміється сукупність конкретних прийомів, способів, засобів збирання, оброблення й аналізу інформації про злочинність, її причини й умови, особи злочинця, а також методів боротьби з нею.

У конкретному кримінологічному дослідженні використовується комплекс різних методів, що дає змогу вирішити складні та неординарні завдання. Як правило, об’єкти кримінологічного дослідження — явища багатоаспектного комплексного міждисциплінарного підходу. Кримінолог, вивчаючи злочинність, використовує методи соціології, статистики, психології, прикладної мі тематики й інших наук.

Основним завданням кримінологічного дослідження є одержання репрезентативного (представницького) за обсягом, глибокого за інформаційним змістом матеріалу, базованого не на простій фіксації кримінологічно значимих ознак, а на виявленні глибинних, системоутворювальних зв’язків між ними.

Для виконання поставленого завдання кримінологічне дослідження має відповідати загальним принципам наукового пізнання (апробовані методики, надійний інструментарій, історизм, порівняння, комплексність і т. ін.); містити емпіричний (заснований на досвіді) аналіз об’єктів дослідження; бути зорієнтованим на одержання нових знань про явища злочинності і заходи боротьби з нею.

Наукове дослідження в кримінології виконує чотири основні функції: описову, пояснювальну, передбачувальну (прогностичну) і регулятивну.