- •Залік «Кримінологія та кримінально-виконавче право»
- •1. Поняття кримінології як науки.
- •2. Предмет кримінології.
- •3. Місце кримінології у системі суспільних наук.
- •4. Завдання та функції кримінологічної науки.
- •5. Поняття та сутність злочинності.
- •6. Характеристика основних ознак злочинності.
- •7. Системний характер злочинності як явища. Співвідношення злочинності та конкретного злочину.
- •8. Показники, що характеризують злочинність .
- •9. Поняття, види та причини латентної злочинності.
- •10. Стан злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства та тенденції її розвитку.
- •11. Поняття причин та умов злочинності.
- •12. Класифікація негативних соціальних явищ та процесів, які породжують злочинність.
- •13. Концепції загальних причин злочинності у вітчизняній кримінології.
- •14. Причини злочинності в сучасній Україні.
- •15. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та «злочинна особистість».
- •16. «Особистість злочинця» і суміжні поняття юридичних наук: «особа, винна у скоєнні злочину», «суб’єкт злочину», «обвинувачений», «підсудний» тощо.
- •17. Соціальне та біологічне в особистості злочинця.
- •18. Структура особистості злочинця.
- •19. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •20. Класифікація та типологія злочинців.
- •21. Кримінологічне поняття причин та умов конкретного злочину.
- •22. Поняття та структура механізму злочинної поведінки.
- •23. Місце та роль властивостей особистості злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •24. Конкретна життєва ситуація, її роль у детермінації злочинної поведінки. Види ситуацій.
- •25. Віктимологічний аспект злочинної поведінки.
- •26. Негативні умови формування криміногенної спрямованості особистості на макро та мікрорівні.
- •27. Поняття, мета та принципи протидії злочинності.
- •28. Організаційні засади протидії злочинності.
- •29. Правові засади протидії злочинності (профілактика і протидія злочинності ототожнюються в питаннях часто)
- •30. Принципи функціонування системи попередження злочинності
- •31. Класифікація заходів протидії злочинності
- •32. Протидія злочинності на загальносоціальному рівні
- •33. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності
- •34. Поняття ранньої та безпосередньої профілактики злочинів, припинення злочинного посягання та попередження рецидиву злочинів
- •35. Поняття суб'єкта протидії злочинності
- •36. Класифікація суб'єктів протидії злочинності
- •37. Поняття методики кримінології. Методика та методологія кримінологічної науки. Методика конкретного кримінологічного дослідження
- •38. Загальна характеристика методів, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях
- •39. Використання соціологічних методів у кримінології
- •40. Статистичні методи у кримінології
- •Кримінально-виконавче право
- •Кримінально-виконавча політика та її завдання
- •Кримінально-виконавче право та його предмет
- •Принципи кримінально-виконавчого права
- •Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- •Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин
- •Наука та курс кримінально-виконавчого права
- •Загальна характеристика кримінально-виконавчого законодавства України
- •Поняття правового становища засуджених - основні права і обов'язки засуджених
- •Загальна характеристика конституційних прав та обов'язків засуджених до позбавлення волі Стаття 107. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі
- •Право засуджених на особисту безпеку
- •Поняття та завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
- •Види органів та установ виконання покарань
- •Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Державний контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань (парламентський, відомчий та прокурорський нагляд)
- •Громадський контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •16. Види позбавлення волі
- •17. Зміст покарання у виді позбавлення волі
- •18. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії,направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання, переміщення засуджених до позбавлення волі.
- •19. Роздільне тримання засуджених у виправних та виховних колоніях.
- •20. Структурні дільниці виправних і виховних колоній
- •21. Поняття режиму відбування покарання ( у виправних колоніях)
- •22. Права, зобов’язання і заборони засуджених у виправних колоніях
- •23. Порядок придбання засудженими продуктів харчування , предметів першої потреби, літератури, письмового приладдя
- •24. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та ін.. Телефонні розмови
- •25. Короткочасні виїзди за межі виправних та виховних колоній.
- •26. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, бандеролей, листів, грошових переказів, а також відправлення грошових переказів.
- •27. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування
- •28. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування.
- •29. Функції та особливості праці засуджених до позбавлення волі
- •30. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці. Умови праці.
- •31. Оплата праці та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.
- •32. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі
- •33. Загальноосвітне і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- •34. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях
- •35.Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, порядок їх застосування, посадові особи, які мають їх застосовувати
- •36. Виправні колонії мінімального рівня
- •37. Виправні колонії середнього рівня
- •38. Виправні колоніх максимального рівня
- •39. Місце відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •40. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •41. Допомога особам, звільненим від відбування покарання
- •42. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
38. Загальна характеристика методів, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях
Статистичні методи. Злочинність як соціальне явище має не одиничний, а масовий характер, тому її детермінацію, закономірності, тенденції слід виявляти й досліджувати комплексно, на основі значної кількості спостережень. Для цього використовуються статистичні методи, суть яких полягає у збиранні та аналізі, переважно, кількісних показників певного явища. Залежно від того, чи досліджується уся сукупність певних явищ (злочинів) чи тільки певна їх частина, статистичне спостереження поділяється на суцільне та вибіркове.
Статистичні методи використовуються на всіх етапах проведення кримінологічного дослідження – від збирання первинної кримінологічної інформації і до інтерпретації одержаних у результаті дослідження результатів.
Для збирання емпіричної інформації у кримінології використовуються конкретно-соціологічні методи:опитування; спостереження; вивчення документів; експертні оцінки.
Основними методами опитування є інтерв’ю та анкетування.
Інтерв’юявляє собою пряме спілкування між дослідником (інтерв’юером) і опитуваним (респондентом). Під час інтерв’ю дослідник ставить запитання, на які відповідає респондент. Для дослідника важливим є лише результат проведеного інтерв’ю (висновки, оцінки, судження тощо).
Анкетування– це метод збирання кримінологічної інформації шляхом дослідження спеціальних анкет, які заповнюють респонденти. Анкета – це документ, що містить певний перелік запитань із передбаченою формою відповіді на них («так» чи «ні», підкреслити правильну відповідь, зробити певну позначку тощо).
Спостереження– це метод збирання первинної кримінологічної інформації, який полягає у безпосередньому сприйнятті дослідником певних явищ, подій і ситуацій, очевидцем яких він є особисто.
Вивчення документів– це також метод збирання первинної кримінологічної інформації. Під документами розуміють письмові джерела інформації різного роду, які мають офіційний або неофіційний характер. Такими, наприклад, є вироки та постанови суду, матеріали кримінальних справ, окремі кримінально-процесуальні документи, висновки різного роду експертиз, звернення громадян з приводу вчинених злочинів, повідомлення у засобах масової інформації тощо.
Метод експертних оцінок у кримінології полягає у використанні висновків фахівців, експертів в окремих галузях знань, з різних питань щодо злочинності та заходів боротьби з нею. Оцінки експертів ґрунтуються на їх глибоких теоретичних знаннях і на великому практичному досвіді. У зв’язку з цим, головне завдання дослідника полягає в тому, щоб обрати компетентних експертів і правильно поставити перед ними відповідні запитання.
Психологічні методи передбачають використання спеціальних знань таких галузевих наук як психологія, психопатологія, психодіагностика, психотерапія, соціальна психологія, соціальна психотерапія та ін. Вони використовуються в кримінології для вивчення та дослідження особи злочинця, механізму злочинної поведінки, застосування профілактичних заходів психологічного характеру.
Математичні методи. У кримінологічних дослідженнях використовуються також кількісні математичні методи, зокрема, для збирання й аналізу кількісно-якісних показників злочинності та її окремих проявів. На основі кількісних показників злочинності формулюються висновки щодо її динаміки та тенденцій, розробляються відповідні заходи протидії злочинності.