35. Поняття суб'єкта протидії злочинності

Суб’єкти запобігання злочинності— це державні органи, громадські організації, соціальні групи, службові особи чи громадяни, які спрямовують свою діяльність на розроблення іреалізацію заходів, пов’язаних звипередженням, обмеженням, усуненням криміногенних явищ та процесів, що породжують злочинність ізлочини, атакож на їх недопущення на різних злочинних стадіях, узв’язку зчим мають права, обов’язки інесуть відповідальність.

За специфікою запобіжної діяльності розрізняються такі суб’єкти, які: 1) визначають її основні напрями, завдання, форми (політику боротьби зі злочинністю), планують, спрямовують та контролюють її, забезпечують її правове регулювання; 2) здійснюють безпосереднє управління ікоординацію окремими напрямами іучасниками запобігання злочинності; 3) виявляють та пізнають об’єкт запобіжного впливу та інформують про них інших суб’єктів; 4) виконують запобіжні заходи щодо випередження, обмеження, усунення криміногенних явищ та процесів, захисту соціальних благ іособи; 5) реалізують заходи щодо відвернення іприпинення злочинів ізлочинності. Множинність суб’єктів запобіжної діяльності становить систему суб’єктів, що зумовлено різноманітністю об’єктів запобіжного впливу.

36. Класифікація суб'єктів протидії злочинності

Залежно від цілей і завдань, а також функціональних обов'язків суб'єктів протидії злочинності, їх можна розділити на дві групи:

• – суб'єкти, які діють на загальносоціальному рівні;

• – спеціальні суб'єкти.

До спеціальних суб'єктів протидії злочинності варто віднести:

• 1. Державні органи, які спеціально утворені для боротьби зі злочинністю (органи, що діють у рамках кримінального судочинства – органи кримінальної юстиції).

• 2. Органи, які діють за рамками кримінального судочинства.

1. До державних суб’єктів законодавчої влади належать перш за все Верховна Рада України, її комітети та народні депутати. Відповідно до Конституції України єдиним органом законодавчої влади вУкраїні єпарламент— Верховна Рада України, яка визначає засади внутрішньої, зовнішньої політики, затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, створює законодавчу основу та кримінологічну політику здійснення загальносоціального іспеціально-кримінологічного запобігання злочинності.

2. Президент України єглавою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав ісвобод людини ігромадянина. Перш за все Президент України на основі та на виконання Конституції ізаконів України затверджує комплексні програми запобігання злочинності. Метою таких програм єзабезпечення відповідно до кримінологічної політики активної наступальної протидії злочинності та досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених пріоритетів, поступового нарощування зусиль держави ігромадськості, вдосконалення законодавства, організації, засобів іметодів запобігання ірозкриття злочинів. Крім того, своїми указами Президент України корегує напрями ікоординацію боротьби зі злочинністю.

3. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади (державні адміністрації різних рівнів) здійснюють заходи щодо забезпечення громадського порядку іборотьби зі злочинністю, відповідно до Конституції України контролюють ікоординують виконання комплексних програм запобігання злочинності, організують їх наукове супроводження іресурсне забезпечення та ін.

4.Серед суб’єктів запобігання злочинності важливе місце посідають органи місцевого самоврядування, які за своїми повноваженнями здійснюють організаційно-управлінські функції щодо запобігання злочинності, організують ікоординують роботу відповідних суб’єктів системи запобігання злочинності, здійснюють їх ресурсне забезпечення, контролюють виконання постанов ірішень вищих органів влади ісвоїх власних питань запобігання злочинам на підвідомчій території. Основні форми цієї роботи такі: а) видання умежах своєї компетенції нормативних актів зпитань запобігання злочинним проявам, організація їх виконання та контролю; б) безпосереднє здійснення запобіжної роботи через відділи виконкому, підвідомчі установи, підприємства, організації, постійні комісії тощо. Особливу роль ворганізації роботи щодо запобігання злочинам відіграють постійні комісії, такі як: адміністративні, усправах молоді, спостережні та ін.; в) розроблення комплексних планів запобігання злочинам. Комплексне планування запобігання злочинності— завдання органів місцевого самоврядування, оскільки вони забезпечують ув’язку запобіжних заходів зпланами економічного ісоціального розвитку території. До числа суб’єктів, для яких запобігання злочинності єоднією зголовних функцій умежах правоохоронної діяльності, належать правоохоронні органи, їх підрозділи іслужби. Серед них— органи прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи іустанови виконання покарань, державна контрольно-ревізійна служба, рибоохорони, державна лісова охорона, інші органи, які здійснюють правозастосовні іправоохоронні функції.