- •Залік «Кримінологія та кримінально-виконавче право»
- •1. Поняття кримінології як науки.
- •2. Предмет кримінології.
- •3. Місце кримінології у системі суспільних наук.
- •4. Завдання та функції кримінологічної науки.
- •5. Поняття та сутність злочинності.
- •6. Характеристика основних ознак злочинності.
- •7. Системний характер злочинності як явища. Співвідношення злочинності та конкретного злочину.
- •8. Показники, що характеризують злочинність .
- •9. Поняття, види та причини латентної злочинності.
- •10. Стан злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства та тенденції її розвитку.
- •11. Поняття причин та умов злочинності.
- •12. Класифікація негативних соціальних явищ та процесів, які породжують злочинність.
- •13. Концепції загальних причин злочинності у вітчизняній кримінології.
- •14. Причини злочинності в сучасній Україні.
- •15. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та «злочинна особистість».
- •16. «Особистість злочинця» і суміжні поняття юридичних наук: «особа, винна у скоєнні злочину», «суб’єкт злочину», «обвинувачений», «підсудний» тощо.
- •17. Соціальне та біологічне в особистості злочинця.
- •18. Структура особистості злочинця.
- •19. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •20. Класифікація та типологія злочинців.
- •21. Кримінологічне поняття причин та умов конкретного злочину.
- •22. Поняття та структура механізму злочинної поведінки.
- •23. Місце та роль властивостей особистості злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •24. Конкретна життєва ситуація, її роль у детермінації злочинної поведінки. Види ситуацій.
- •25. Віктимологічний аспект злочинної поведінки.
- •26. Негативні умови формування криміногенної спрямованості особистості на макро та мікрорівні.
- •27. Поняття, мета та принципи протидії злочинності.
- •28. Організаційні засади протидії злочинності.
- •29. Правові засади протидії злочинності (профілактика і протидія злочинності ототожнюються в питаннях часто)
- •30. Принципи функціонування системи попередження злочинності
- •31. Класифікація заходів протидії злочинності
- •32. Протидія злочинності на загальносоціальному рівні
- •33. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності
- •34. Поняття ранньої та безпосередньої профілактики злочинів, припинення злочинного посягання та попередження рецидиву злочинів
- •35. Поняття суб'єкта протидії злочинності
- •36. Класифікація суб'єктів протидії злочинності
- •37. Поняття методики кримінології. Методика та методологія кримінологічної науки. Методика конкретного кримінологічного дослідження
- •38. Загальна характеристика методів, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях
- •39. Використання соціологічних методів у кримінології
- •40. Статистичні методи у кримінології
- •Кримінально-виконавче право
- •Кримінально-виконавча політика та її завдання
- •Кримінально-виконавче право та його предмет
- •Принципи кримінально-виконавчого права
- •Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- •Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин
- •Наука та курс кримінально-виконавчого права
- •Загальна характеристика кримінально-виконавчого законодавства України
- •Поняття правового становища засуджених - основні права і обов'язки засуджених
- •Загальна характеристика конституційних прав та обов'язків засуджених до позбавлення волі Стаття 107. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі
- •Право засуджених на особисту безпеку
- •Поняття та завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
- •Види органів та установ виконання покарань
- •Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Державний контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань (парламентський, відомчий та прокурорський нагляд)
- •Громадський контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •16. Види позбавлення волі
- •17. Зміст покарання у виді позбавлення волі
- •18. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії,направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання, переміщення засуджених до позбавлення волі.
- •19. Роздільне тримання засуджених у виправних та виховних колоніях.
- •20. Структурні дільниці виправних і виховних колоній
- •21. Поняття режиму відбування покарання ( у виправних колоніях)
- •22. Права, зобов’язання і заборони засуджених у виправних колоніях
- •23. Порядок придбання засудженими продуктів харчування , предметів першої потреби, літератури, письмового приладдя
- •24. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та ін.. Телефонні розмови
- •25. Короткочасні виїзди за межі виправних та виховних колоній.
- •26. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, бандеролей, листів, грошових переказів, а також відправлення грошових переказів.
- •27. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування
- •28. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування.
- •29. Функції та особливості праці засуджених до позбавлення волі
- •30. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці. Умови праці.
- •31. Оплата праці та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.
- •32. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі
- •33. Загальноосвітне і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- •34. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях
- •35.Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, порядок їх застосування, посадові особи, які мають їх застосовувати
- •36. Виправні колонії мінімального рівня
- •37. Виправні колонії середнього рівня
- •38. Виправні колоніх максимального рівня
- •39. Місце відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •40. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •41. Допомога особам, звільненим від відбування покарання
- •42. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
-
Поняття правового становища засуджених - основні права і обов'язки засуджених
До числа суб'єктивних прав засуджених належать:
— визнання їх правосуб'єктності в процесі своєї ресоціалізації;
— отримання інформації про порядок і умови відбування покарання, а також про свої права і обов'язки;
— гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої людській особистості;
— охорона фізичного і психічного здоров'я, включаючи необхідні для його збереження харчування, одяг, приміщення, поєднання безоплатних і платних форм медичної допомоги;
— соціальне забезпечення, в тому числі на отримання пенсій, відповідно до законодавства України;
— звернення з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації виправної установи, її вищестоящих органів, а також до компетентних державних органів і громадських організацій;
— користування послугами, які надаються в установі, в тому числі додатковими, оплачуваними;
— участь у трудовій діяльності, належним чином організованою і справедливо оплачуваною;
— отримання інформації про стан оточуючого середовища, чистоти продуктів харчування, їх калорійність, участь у контролі за закладкою продуктів;
— отримання освіти відповідно до діючого законодавства;
— негайне повідомлення про смерть чи тяжку хворобу будь-якого з близьких родичів;
— інформування членів сім'ї про своє місце відбування покарання, в тому числі про його зміну;
— вільний час і активне проведення дозвілля, включаючи заняття спортом, прослуховування радіопередач, перегляд телевізійних програм, художніх і документальних фільмів.
Варто назвати й так звані специфічні права засуджених, до числа яких належать:
— можливість за своїм розсудом розпоряджатися отримуваними за роботу грошовими коштами;
— придбання необхідних речей, продуктів харчування і предметів першої потреби, підручників і літератури;
— отримання й відправлення передач, посилок і бандеролей, ведення листування й телефонних розмов;
— регулярні побачення з близькими родичами й іншими особами, в тому числі короткострокові виїзди з місця позбавлення волі за різних обставин;
— одержання юридичної допомоги від адвокатів або інших осіб, уповноважених надавати таку допомогу;
— підписка періодичних видань без обмежень;
— безперешкодне ознайомлення з будь-яким законом чи іншим нормативним актом, які зачіпають інтереси засудженого. Закони і нормативні акти, які не оголошені засудженому під розписку, не є для нього обов'язковими для виконання.
асуджені зобов'язані:
— дотримуватися норм законодавства, які визначають порядок і умови відбування покарання;
— виконувати всі законні вимоги персоналу виправної установи;
— утримувати в чистоті і порядку приміщення та їхню обстановку, бережливо ставитися до майна пенітенціарної установи і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням;
— дотримуватися санітарно-гігієнічних норм;
— дотримуватися вимог пожежної безпеки та безпеки праці;
— терміново повідомляти персонал установи про обставини, небезпечні для життя і здоров'я як їх самих, так і інших осіб.
Серед специфічних елементів правового статусу засуджених потрібно назвати їх обов'язки, що обумовлені потребою дотримання правил внутрішнього розпорядку в УВП, у тому числі певних заборон:
— самовільно залишати відведені для них житлові приміщення та робочі місця, без дозволу персоналу мінятися спальними місцями, припиняти доручену їм роботу;
— порушувати лінію охорони установи;
— одержувати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені для використання в місцях позбавлення волі;
— продавати, дарувати або відчужувати іншим способом на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;
— спілкуватися й встановлювати зв'язок з іншими особами на порушення встановлених законодавством правил ізоляції;
— наносити собі тілесні ушкодження, в тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;
— завдавати шкоди державному, громадському майну і майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;
— вживати наркотичні, сильнодіючі засоби, спиртні напої і спиртовмісні речовини, сурогати алкоголю;
— грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;
— вживати нецензурні, жаргонні й вульгарні слова, давати і присвоювати прізвиська (клички);
— порушувати тишу в спальних приміщеннях під час відпочинку інших засуджених;
— вчиняти або закликати до вчинення антисуспільних, аморальних чи кримінально-караних діянь.