4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації

Промисловий переворот - процес переходу від мануфактури з її ремісничою технікою до великого машинного виробництва. Він характеризується активним впровадженням в виробництво робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. Знаменує його вихід на перше місце в суспільному виробництві і промисловості. Основною організаційною формою виробництва стає фабрика.

Промисловий переворот є загальносвітовим процесом, який має свої закони.

Передумовами промислового перевороту стали:

• технічні відкриття;

• обезземелення селян і формування вільнонайманої робочої сили;

• первісне накопичення капіталів, які вкладалися в виробництво.

В XVIII ст. створилися передумови для промислового перевороту. Цілий ряд технічних винаходів:

• прялка "джені" (Д.Харгривс) - 16-18 веретен (1765 р.);

• прядильний верстак з водяним двигуном (1766 р.);

• механічний ткацький верстак С.Картрайта (1785 р.) підняв продуктивність праці в 40 разів;

• піч для виплавки чавуна на коксі А.Дербі (1709 р.);

• прокатні валки, підняли продуктивність праці в 15 разів;

• парова машина Дж.Уатта( 1769р.);

• пароплав Р.Фултона( 1807р.);

• паровоз в 20-х р.р. XIX ст. Дж.Стефенсона.

Винаходи підняли продуктивність праці і зробили можливим виробництво в великих обсягах.

Протягом XVIII ст. аграрний переворот і політика обгороджування створила резерв робочої сили. В Англії за два десятиліття XIX ст. без землі залишилось 1,5 млн. селян.

Промисловий переворот розпочався з текстильної промисловості, потім поширився в металургії, енергетиці, транспорті.

Першою здійснила промисловий переворот Великобританія: остання третина XVIII ст. - сер. XIX ст.

Фактори промислового перевороту в Великобританії: а значні капітали були накопичені від світової торгівлі; а вигідне острівне положення забезпечувало доступ через море до всіх

регіонів Британії, перехрещення торгових шляхів, велика кількість рік; а не було війн на території Британії; а розвинений торговий флот; а технічний прогрес, який передував промисловому перевороту;

Перші фабрики з застосуванням системи машин виникають в 20-х рр. XVIII ст., проте існували не довго.

Кінець XVIII ст. - масове будівництво фабрик в текстильній промисловості, як наслідок ціни на продукцію знизились в 5 раз. Прибутковість складала більш ніж 100 %.

В 20-х р.р. XIX ст. - механізовано усі процеси в бавовняній промисловості. Після 1850 р. завершилася механізація суконної, швейної, галантерейної, паперової галузі.

В металургії технічне переобладнання почалось в сер. XVIII ст. Збільшилась виплавка чавуна, покращилась його якість.

Поширюються парові машини.

Пройшли зміни в транспорті. Покращились сухопутні шляхи, з'явились тверді покриття. Перша залізниця з'явилася в 1828 р. Будуються канали, розвивається пароплавне сполучення річок.

50-60 рр. XIX ст. випуск засобів виробництва свідчить про завершення промислового перевороту.

Наслідки промислового перевороту:

• змінилась економічна географія Великобританії;

• обсяги промислового виробництва протягом першої половини XIX ст. зросла в 4 рази;

• темпи приросту промислової продукції складали 6%;

• провідною галуззю була легка промисловість;

• в 1840 р. частка Великобританії у світовому промисловому виробництві склала 45 %;

• 45,5 % зайнятого населення складає промисловий пролетаріат.

Промисловий переворот у Франції почався в 1805-1810 рр., а закінчився в кінці 60-3 років XIX ст.

Особливість - затяжний характер промислового перевороту.

В роки Директорії і Наполеона (1804 - 1810 рр.) уряд підтримував промисловість. Поширилися машини. Промислове виробництво зросло в 1,5 рази.

Сприяла розвитку французької промисловості континентальна блокада, введена в 1806 р. Однак це загальмувало механізацію англійськими машинами.

В період реставрації (1815 - 1830 рр.) і липневої монархії (1830 - 1848 рр.) прискорення механізації і промислового перевороту.

Фабрична промисловість розвивалась в суконній, дзеркальній, керамічній, хімічній і поліграфічній галузях.

Більшість верстатів працювало на дешевих водяних двигунах.

Тільки в 30-х рр. поширились парові машини.

В 20-х рр. зародилась французьке машинобудування.

В середині XIX ст. Франція займала 2 місце по обсягу промислового виробництва. Однак технічний рівень був низьким, переважали мануфактури і кустарне виробництво.

Відставало будівництво залізниць, повільно розвивалось сільське господарство.

В основному переважало лихварство, фінансові афери, біржові спекуляції.

В Німеччині промисловий переворот запізнився. Розпочався в 30-х рр. XIX ст. і закінчився в 50-70-х рр. Причини затримки:

• політична роздробленість;

• панування феодальної системи землеволодіння;

• збереглася цехова система.

Сприяє промисловому перевороту митний союз (1933 р.) Він уніфікував грошовий обіг, сприяв розвитку ринку.

В 30-50 р.р. - суттєві зміни в бавовняній і шовковій галузях.

Успішно розвивалась гірнича промисловість.

В великій мірі промисловий переворот ґрунтувався на досягненнях німецької техніки:

• пристрій для швидкого книгодрукування (1814);

• каменеточильна машина (1835);

• циліндрично-точильний верстат (1803) і т.п.

За багатьма показниками промислового розвитку Німеччина відставала від Великобританії. В основному переважало дрібне виробництво.

Німеччина залишалась сільськогосподарською країною На її ринках панували англійські промислові товари.

Найважливішими галузями Німецької промисловості стали: гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, військова. В 60-х рр. сформувалась анілінова і електротехнічна промисловість.

В 1871 р. об'єднання німецьких земель в Прусське королівство прискорило розвиток промисловості.

В кінці 70-х рр. XIX ст. Німеччина стала аграрно-промисловою державою.

За рівнем промислового розвитку Німеччина відставала від Великобританії і Франції, проте обганяла Францію за потужностями важкої промисловості.

В США промисловий переворот розпочався після англо-американської війни 1812-1815 рр.

Особливості - початок промислового перевороту почався при несформованій мануфактурній промисловості.

В 1860 р. американська бавовняна промисловість за обсягами виробництва займала 2 місце в світі після англійської.

В 20-30 рр. розпочалася масова механізація суконної, мукомольної, спиртової, цукрової і тютюнової галузей. Не вистачало робочої сили, це стимулювало винахідництво.

В основі промислового розвитку була стандартизація виробництва.

В 60-х рр. XIX ст. панує промисловість на півночі США.

США за обсягами промислового виробництва зайняли 2 місце в світі.

60-80 рр. завершення промислового перевороту.