- •1.Періодизація Історії України
- •2.Палеоліт на території сучасної України
- •3.Мезоліт на території сучасної України.
- •4.Неоліт і становлення аграрного сусп.-ва на території України.
- •5.Населення території України в енеоліті та бронзовому віці.
- •6/7.Кочовники раннього залізного віку в Північному Причорномор’ї. Антична цивілізація.
- •8.Етногенез українців.
- •9.Східно-словянські племена у V-IX ст. Н.Е.
- •10.Утворення державності у східних слов’ян.
- •11.Обєднання східнослов’янських племен київськими князями.
- •12.Запровадження християнства на Русі.
- •13.Взаємини Русі зі степовими кочовиками у IX – XIII ст..
- •14.Русь в добу удільної роздробленості (XII-1пол. XiiIст.)
- •15.Галицько-Волинське князівство в кінці XII – 1 пол.XIV ст.
- •16.Монгольська навала на Русь та її наслідки.
- •17.Польсько-Литовська експансія на укр..Землі у XIV ст.
- •18.Кримське ханство:утворення,історичний розвиток,роль в історії України.
- •19.Українське козацтво у XV-XVIII ст. Запорізькі Січі.
- •20.Становище укр. Земель у складі вкл у XIV-1 пол xvIст.
- •21.Становище укр.Земель у складі Польського королівства з XIV до 1 пол XVI ст.
- •22.Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
- •23.Берестейська церковна унія і її значення в історіі України.
- •24. Селянсько-козацькі повстання кінця хvi – 1 пол хvii ст.
- •25.Причини Української національно-визвольної війни сер xviIст.
- •26.Періодизація Української національно-визвольної війни сер xviIст.
- •27.Формування української державності впродовж Української національно-визвольної війни сер xviIст.
- •28.Політичне становище Гетьманщини у складі Московської держави впродовж 2пол xviIст.
- •29.Доба Руїни,причини, наслідки
- •30.Політика російського уряду щодо автономії українських земель у XVIII ст.
- •31.Гайдамацький Рух на Правобережній Україні у XVIII ст.
- •32.Українське національне відродження XIX ст. : сутність і періодизація
- •33. Кирило-Мефодіївське товариство
- •34.Громадівський рух 2 пол XIX ст.
- •35.Громадсько-культурний рух у Західній Україні в 1 пол XIX ст. «Руська Трійця»
- •36.Революція 1848-1849 рр. В Австрійській імперії та її вплив на розвиток державності укр. Нац. Руху.
- •37. «Народовці» та «москвофіли» в суспільно-політичному житті зх України 2 пол XIX ст.
- •38.Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в українських землях (2пол XIX-1пол XX ст.)
- •39. Україна у і світовій війні
- •40. Політика Центральної Ради. Утворення Україн. Народ. Республіки.
- •41.Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •42. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр
- •43.Встановлення Радянської влади в Україні.
- •44. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
- •45. Політика «українізації» в Радян. Україні
- •46. Індустріалізації в Радянській Україні.
- •47. Колективізація сільськ. Господарства в Україні. Голодомор 32-33 рр
- •48*53.Сталінський тоталітарний режим в Україні.
- •50 Приєднання західноукраїнських земель до срср у 1939—1940 рр.Встановлення тотал сталінськ режиму в Західн Україні
- •51. Нацистський окупаційний режим в Україні в 1941—1944 рр.
- •52. Рух Опору проти німецьк. Окупантів та їхніх союзників на території Україні в роки Другої світової війни.
- •53 Боротьба сталінськ тоталітарн режиму з укр. Націон – визвольн рухом в іі полов 40-поч 50-х років хх ст..
- •54. Українські дисиденти
- •55.Наростання кризових явищ у суспільн та економічн житті Українськ рср 60 х -і полов 80-х років хх ст..
- •59.Економічна криза в Україні після розвалу Радянського союзу та шляхи її подолання.
- •60. Помаранчева Революція
19.Українське козацтво у XV-XVIII ст. Запорізькі Січі.
Термін «козак» вперше зустрічається в джерелах XIII ст. — монгольській хроніці,1240р. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання.Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те, що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях — Київщині, Галичині, Волині, Поліссі та Поділлі. А південні землі — Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя — мали значні природні багатства, але були незаселені. Саме тут і постає нове соціальне явище — козацтво. Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).Уперше козаки згадуються в історичних хроніках наприкінці XV ст. Вже тоді вони допомагали полякам боротися з татарами.Основними джерелами формування нової соціальної верстви в Україні були селянство, яке, тікаючи у степ, протестувало проти закріпачення та посилення феодальної експлуатації, та міщанство, котре йшло на південь спочатку з метою сезонного промислу, полювання, рибальства, а потім об'єднувалося й будувало на Дикому полі невеличкі захисні містечка — прообрази Січі. Головними справами козаків були організація походів проти татар і заготівля дичини та риби.
У 1556 р. на о. Мала Хортиця черкаський староста Д. Вишневецький заснував фортецю, яка започаткувала Запорізьку Січ.
Своє місцеположення Січ періодично змінювала. У 70-ті роки XVI ст. вона містилася на о. Томаківка (біля м. Марганець Дніпропетровської обл.), у 90-ті роки — на о. Базавлук. З 1638 по 1652 рр. Січ розташовувалася на Микитиному Розі (тепер м. Нікополь).З політичної точки зору Запорізька Січ була фактично зародком майбутньої української держави. Однак специфічні історичні умови зумовили його своєрідність.Козацтво поділялося на полки чисельністю 500— 1000 осіб. Полки складалися з сотень. А декілька сотень у свою чергу складали курінь. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців — кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з 38 куренів, а територіальне — з 8— 10 паланок. Вступ і вихід з Січі були добровільними. Прибульцеві міняли ім'я, аби приховати минуле втікача. На Січі поряд із повноправними козаками були й новаки — джури, молодики. Протягом трьох років вони не могли брати участь у виборах старшини і, як правило, прислужували бувалим козакам. Загалом Військо Запорізьке можна поділити на січових козаків — нежонатих, загартованих у боях, і волосних — сімейних козаків, які більший час жили за межами Січі, де не гребували землеробством, промислами, торгівлею. Саме січові козаки становили цвіт Війська Запорізького і називалися товариством або лицарством. Життя запорізького козацтва будувалося на демократичних засадах. Утім це суспільство не можна назвати цілком демократичним, оскільки соціальне розшарування серед козаків визначало й їхню політичну нерівність. Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Поступово формується козацька адміністрація — військовий суддя, військовий отаман, хорунжий, гармаш, полковник, писар, осавула та ін. Контроль за їхньою діяльністю здійснювала козацька рада. Своєрідною у Запорізькій Січі була правова система. На відміну від усієї території України, де діяли Литовський статут, Магдебурзьке право, укази королівської влади і навіть «Руська правда», у Січі найважливішу роль грало власне козацьке право. Воно являло собою сукупність правових звичаїв, які сформувались у сфері козацьких суспільних стосунків. Це право було неписаним, оскільки козаки вважали, що будь-які писані закони так чи інакше обмежать їхню волю. Козацьке право фіксувало стан стосунків, які вже склалися, затверджувало військово-адміністративну організацію, порядок землекористування, кваліфікувало види злочинів, покарань і т.ін. Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма.