6.2. Директор виробництва

1. Рівень виробничої собівартості продукції (Щомісячно. Порівняння план-факт, динаміка зміни суми

затрат матеріалів та ФЗП основних працівників до суми випущеної товарної продукції). 2.Рівень затрат виробництва (Щоквартально. Порівняння план-факт, ефективність управлінських дій

щодо оптимізаціїрозміру затрат на забезпечення діяльності виробництва) 3. Рівень ефективності управлінських дій щодо покращення виробничих процесів та загальної

продуктивності виробництва, стану виробничих ресурсів, персоналу, використання сировини

(Щоквартально). 6.3. Заступник директора з фінансів 1. Збір даних та підготовка звіту щодо оцінки економічної ефективності виробничо-комерційної діяльності

підприємства та їх покращення (в міру потреби, але не рідше 1 разу в квартал). Завдання:

Викладач розділяє навчальну групу на підгрупи. Кожна підгрупа має завдання: 1. Побудувати карту стратегічних ініціатив розвитку підприємства згідно моделі СЗПЕ.

59

60

2. Описати пріоритети та сформулювати перелік індикаторів (оціночних даних) оцінки поточного стану реалізації ініціативи.

3. Побудувати ланцюг бізнес-процесів що описують розвиток відношень компанії із клієнтами та розвиток внутрішніх бізнес-процесів у форматі ШР₀ з допомогою програмного забезпечення ВР\¥іп.

4. Сформулювати і описати моделі відбору даних для оцінки стану фінансових результатів, стану розвитку компанії із клієнтами, розвитку внутрішніх бізнес-процесів та розвитку персоналу.

5. Розробити у форматі ЕХСЕЬ базу для відбору та обробки даних про стан протікання внутрішніх бізнес-процесів.

З метою рівномірної роботи підгруп викладач пропонує її представникам презентувати проміжні результати своєї роботи в міру її виконання.

Завершальний етап роботи (оформлення) студенти виконують самостійно, використовуючи програмне забезпечення ЕХСЕЬ та ВР\¥іп.

Примітка: при виконанні завдання скористайтеся теоретичним викладками, що запропоновані у даному розділі. Результати оформляються і подаються для перевірки в електронному форматі.

Тема 6. Зміст та оцінка управлінської праці.

• Зміст та стилі управлінської праці.

• Управління за цілями, як модель розвитку менеджменту.

• Оцінка праці менеджера

І. Зміст та стилі управлінської праці.

Інтуїтивно, у поняття "управління" ми вкладаємо уміння керівника сконцентрувати і направити творчу енергію працівників у єдине русло рішення спільної задачі. При цьому, у переліку головних критеріїв оцінки результативності управління, як правило виступає, швидкість і якість у досягненні кінцевої цілі.

Кожен із нас має досвід взаємодії із керівниками різних рівнів службової ієрархії і відчував усю неповторність "різношерстих" методів, підходів і стилів керування. Спробуємо узагальнити і

класифікувати цей багатий арсенал управлінського впливу.

Очевидним та узагальнюючим фактом є те, що стиль управління - це фактор, що найчастіше визначає успіх або невдачу організації та її бізнесу в цілому. Результативне управління створює атмосферу всезагального залучення до виконання роботи, що спонукає людей переборювати перешкоди на шляху досягнення максимального результату. Активна участь кожного при цьому передбачає чітке, ясне усвідомлення цілей роботи та розділення їх. Здобуваючи позитивний досвід, люди підвищують рівень самооцінки, знаходять нові мотиви і джерела енергії як у роботі, так і в інших сферах

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

До наслідків результативного управління можна віднести:

• досягнення загальних цілей бізнесу;

• стан персональної відповідальності працівників;

• особисті вигоди працівників у залежності від міри залучення їх до роботи;

• поліпшення функціонального розподілу на робочих місцях.

Незважаючи на те, що управління являє собою складний процес, про що ми говорили у попередніх розділах, у цій діяльності можна виділити головні складові. Наприклад, ініціатива, вміння працювати із інформацією, вміння наполягати на своїй думці, вирішувати конфлікти, приймати рішення, критикувати...

Усі ці компоненти життєво необхідні для досягнення результату і жоден із них не може компенсувати відсутність іншого, а недолік або надлишок будь-якого із них породжує однобокість керування.

Прояв ініціативи може мати місце у різних випадках: розпочати щось таке, чого раніш не було; припинити щось робити або ж дати оцінку напрямку і характеру зусиль... Керівник може взяти ініціативу на себе або ж відмовитися від її прояву, навіть коли інші очікують від нього активних дій.

Уміння працювати із інформацією дозволяє керівникові більш глибоко зрозуміти суть фактів та звітів, які отримані від підлеглих та інших джерел. Його ступінь поінформованості може залежати як від професійної компетентності, так і від переконаності у важливості систематичного відбору та обробці інформації. Одні керівники можуть мати низький рівень уяви про роботу і не надавати суттєвого значення формуваннб інформаційних потоків. Інші ж, усіляко прагнуть вдосконалювати інформативну базу даних про стан організації та бізнесу.

60

61

Наполягати на своїй думці означає мати власну позицію. У керівника може бути власне бачення розв'язуваної проблеми, але він може не вважати за необхідне наполягати на ній. З іншої сторони, керівник може уникати відстоювання свої поглядів внаслідок відсутності переконань або слабості аргументів. А іноді та або інша точка зору не приймається тільки для того, щоб встати в опозицію або отримати будь-яку іншу перевагу.

Коли люди мають різні точки зору і висловлюють їх, то неминучими є непорозуміння та конфлікти. Конфлікт може бути руйнівнім і деструктивним, або творчим та конструктивним. Це у залежить від того, як він протікає. Керівник, що здатний дивитися конфліктам в обличчя, викликає повагу підлеглих. Правильне вирішення конфліктів приводить до порозуміння сторін. Нездатність конструктивно охопити конфліктну ситуацію веде до неповаги, до нарощування ворожості і протистояння.

Особливо яскраво сутність управління проявляється у процесі прийнятті рішень, яке може бути одноосібним або ж колегіальним, із залученням до процесу його формулювання всіх компетентних співробітників. При цьому для напрацювання варіантів альтернативних рішень, визначення етапів їх реалізації та контролю виконання мобілізуються всі можливі ресурси.

Критика - це погляд на нас і наші дії "зі сторони". Правильне сприйняття критики відкриває багато корисних шляхів з вивчення і рішення різних проблем, з якими люди зіштовхуються у процесі виконання своїх обов'язків. Керівникові корисно час від часу критично аналізувати процес діяльності, щоб розглянути альтернативні можливості для її поліпшення та уникнути дій, що призведуть до небажаних результатів. Якщо ми не приймаємо до відому власного позитивного або негативного досвіду, не сприймаємо думки інших про нас - навряд чи робота покращиться. Зворотний зв'язок плюс його критичний аналіз - це основа ефективної роботи з іншими людьми при безпосередній їх участі.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

ІНІЦІАТИВА

РОБОТА

З

ІНФОРМАЦІЄЮ

КРИТИКА

Складові процесу управління

ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ

УМІННЯ

ВІДСТОЮВАТИ

ПОЗИЦІЮ

Мал.6.1. Складові процесу управління.

Інтуїтивно, кожен керівник у процесі управління оперує в різній мірі всіма зазначеними компонентами. При цьому, зміст та яскравість їх прояву у кожному випадку є неповторними. Можливі варіанти Ви можете відстежити, виконавши нижченаведений тест і порівняти власні судження про свою поведінку, як керівника із судженнями колег (Табл. 6.1)

Тест на визначення стилю управління. Табл. 6.1. ініціатива.

А. Б. В. Г. Д	Я викладаюся рівно настільки, скільки необхідно, щоб зберегти своє право залишатися на робочому місці.
	Я ініціюю дії, які позитивно збуджують та підтримують інших.
	Я намагаюся, еміру власної можливості, підтримувати постійний темп роботи.
	Я примушую працювати себе та інших.
	Я проявляю енергійні зусилля і домагаюся, щоб інші з ентузіазмом та інтересом підтримували власне оточення.

А

А

. Уміння працювати з інформацією

Язадовільняюся тільки тими фактами, думками і позиціями, про які мене повідомили інші.

Я шукаю тільки ті факти, думки та позиції, що підтвер-джують позитивність того, що

61

_

_

Коли конфлікт виникає, я намагаюся призупинити його або наполягти на прийнятті іншими саме моєї позиції.

відбувається. З метою підтримки гармонічних стосунків я не схильний конфліктувати.

В

Я оцінюю реальність справ відносно і перевіряю факти, думки та позиції, коли має місце прояв протирічь.

д

Г.

Я досліджую факти, думки і позиції, щоб самому контролювати будь-яку ситуацію та бути переконаним, що інші не помиляються.

Я відбираю та уточнюю інформацію, охоче вислуховую думки, погляди та ідеї, що є відмінними від моїх. Я постійно оцінюю свої та чужі дані, погляди і позиції, прагнучи знайти оптимальне рішення.