Мал. 1.3 Модель здійснення контролю.

Вимір показників оцінки з метою оцінки діяльності підприємства (організації) включає відбір даних щодо:

■ стану системи адміністрування;

• стану бізнес- процесів;

• стану продукції організації;

• рівня задоволеності споживачів та інших зацікавлених сторін на ринку.

Вищому керівництву необхідно постійно контролювати дії з поліпшення своєї діяльності та реєструвати результати їх здійснення. Ці дані є базою для прийняття рішень щодо майбутніх поліпшень діяльності організації.

Контроль поширюється на аналогічне поле діяльності інших складових організації: технічних, комерційних, фінансових, облікових і охоронних. Ці операції контролю входять у коло обов'язків керівника і його співробітників на невеликому підприємстві, а на ве-ликому частково передані спеціальним функціонерам, - інспекторам, контролерам.

Основна умова, якій повинен задовольняти контролер, - це компетентність, почуття обов'язку, неупереджене відношення до контрольованого, розважливість і такт. Він повинен утримуватися від втручання у саме виконання роботи.

8

Щоб контроль був дієвим, його необхідно виконувати вчасно та ідентифікувати його практичні наслідки.

Цілком очевидно, що якщо дані та висновки щодо результатів контролю, навіть дуже добре проведеного, надходять занадто пізно, коли складно (або й неможливо) скористатися ними, то такий контроль - марно проведена дія. Така сама ситуація складається, якщо керівництво свідомо нехтує результатами контролю.

Такі основні правила адміністративної доктрини. Однак великих приватних підприємств, у яких адміністрування відповідає цій доктрині мало, а державних ще менше. Чому? Насамперед тому, що взагалі важко управляти великими підприємствами. До того ж, недостатньо мати загальні дані та інформацію для здійснення адміністрування соціального та матеріального організму, - передбачати, організовувати, розпоряджатися, погоджувати, контролювати.

Адміністративна доктрина, на жаль залишається недостатньо розвинутою. Тому, кожний вигадує і проектує власні методи. Ось чому у промисловості, армії, родині, державі цим принципам відповідає суперечлива практика.

Ще одна важлива причина полягає в тому, що ніким однозначно не визначено, якими повинні бути організація і функціонування «управління» на великому підприємстві. Час і досвід надали «основі» соціального організму всіх підприємств пірамідальну форму, яку однаково застосовують як у державних установах, так і на приватних підприємствах. Завдяки цьому, вища влада може впливати на нижчу стосовно виконання покладених на неї завдань.

Розвиток сучасних великих підприємств додав до ієрархічної піраміди ще декілька щаблів, яким ще не змогли набути реального досвіду. Керівники підприємств, власники, міністри, правителі держав - усі у пошуках загальних правил управління своєю діяльністю. Але, чекаючи їх визначення, вони діють за власним натхненням, не завжди придатним для забезпечення успіху підприємства. Тому, видовище, що являє собою управління великими підприємствами - як приватними, так і державними - вкрай повчальне. ...На одному підприємстві чітко сформульоване передбачення, на іншому - програми дій немає взагалі і підприємство живе сьогоднішнім днем. В одній установі великого значення надають відбору, просуванню по службі та побудові соціального організму, а в іншій, головним приорітетом є вимоги до якості персоналу. Десь начальника вибирають ретельно, а десь розпоряджатися справами довіряють майже першому-лшшому....

Недоліки в організації і функціонуванні управління на великих підприємствах можна звести до двох основних причин:

1. розмір підприємств;

2. рівень підготовки керівників до здійснення адміністративної функції.

Труднощі, що виникають із-за величини підприємства, змушують великі підприємства розвивати структуру по горизонталі шляхом створення союзів та філій. Так само, як у великих націй існує тенденція розвитку швидше до федерації, ніж до централізації. Безсумнівно, усе це треба враховувати, будуючи великі підприємства.

Щоб перемогти адміністративну непідготовленість, треба вдаватися до різних засобів освіти. Одним із найбільш дієвих способів розвитку навичок адміністрування є застосування на підприємстві ждієвих інструментів техніки адміністрування.