3.6. Контроль крупи, побічних продуктів та відходів
Заключною операцією технологічного процесу перероблення зерна є контроль крупи, побічних продуктів та відходів. Контроль – технологічна операція, яка переслідує певну мету. При контролюванні крупи з неї виділяють залишкові домішки, розділяють крупу по номерам (розмірам) та видам. Побічні продукти контролюють з метою виділення з них нормального ядра, яке використовують для виготовлення крупи, а також розділення лузги та мучки.
Схема контролю цілої крупи залежить від виду продукції, але всі схеми включають просіюючі машини для відділення домішок та цілого ядра. Окрім того, для виділення залишків лузги та інших легких домішок використовують повітряні сепаратори, а для видалення магнітних домішок – магнітні сепаратори.
Запитання для самоперевірки
Які фактори впливають на вибір способів лущення зерна?
Перелічіть відомі вам способи лущення зерна і обладнання, яке для цього використовується.
На які фракції можна розділити продукти лущення? В чому полягає різниця їх властивостей?
Які схеми лущення зерна вам відомі? Для зерна яких культур застосовують ту чи іншу схему?
Як визначити технологічну ефективність круповідділення?
Мета шліфування ядра при виробництві крупи.
Які машини використовують для шліфування ядра? Переваги і недоліки шліфувальних машин.
Поясніть чому шліфована крупа більш стійка при зберіганні.
Тема 4. Технологія виробництва окремих видів круп
План
4.1. Технологія виробництва крупи з проса
4.2. Технологія виробництва крупи з гречки
4.3. Виробництво крупи та круп'яних продуктів з вівса
4.3.1. Виробництво круп з вівса
4.3.2. Виробництво пластівців Геркулес
4.3.3. Виробництво толокна
4.4. Технологія виробництва круп з ячменю
4.4.1. Крупи ячмінні перлові
4.4.2. Крупи ячмінні ячні
4.5. Технологія виробництва крупи з рису
4.6. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп
4.7. Технологія виробництва круп з гороху
4.8. Технологія виробництва круп з кукурудзи
4.8.1. Крупи шліфовані п'ятиномерні
4.8.2. Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок
4.8.3. Дрібні крупи для виробництва паличок
4.8.4. Крупи кукурудзяні подрібнені
Технологічні процеси виробництва круп можна умовно поділити на дві групи. До першої групи відносять технології переробки тих культур, основним продуктом яких буде крупа з цілого ядра-це технології переробки рису, гречки, вівса та проса. До цієї групи можна віднести і процес переробки гороху.
Структурну схему переробки цих культур можна представити графічно (мал. 5 а).
Всі указані в схемі операції відносяться до технології переробки вівса, рису та гречки – без шліфування, проса та гороху – без круповідділення.
Структурну схему переробки ячменю, пшениці та кукурудзи в подрібнену крупу представлено на малюнку (рис. 5 б). Технологічні схеми переробки однієї та тієї ж культури можуть мати не один варіант. Наприклад, при виробництві перлової крупи з ячменю ядро можна подрібнювати або не подрібнювати.
Рис. 5. Структурна схема технологічних процесів переробки зерна в крупу:
а) переробка зерна в неподрібнену крупу; б) переробка зерна в подрібнену номерну крупу.