- •Тема 1. Загальні відомості про технологію круп'яного виробництва
- •1.1. Вступ
- •Народногосподарське значення круп'яної промисловості. Роль круп'яних продуктів в балансі харчування людини
- •1.3. Сировина для виробництва круп та її технологічні властивості
- •1.4. Асортимент круп, що виробляються в Україні, показники якості круп
- •Тема 2. Технологічні процеси підготовчого відділення круп'яного заводу
- •2.1. Принципова технологічна схема підготовки зерна. Задачі очистки і підготовки зерна в зерноочисному відділенні крупозаводу
- •2.2. Водотеплове оброблення зерна, його режими. Переваги і недоліки вто круп'яного зерна
- •2.2.1. Способи вто зерна
- •Способи та режими вто окремих видів круп'яного зерна
- •2.2.2. Переваги та недоліки вто
- •Тема 3. Технологічні процеси лущильного відділення круп'яного заводу
- •3.1. Сортування (калібрування) зерна на фракції перед лущенням
- •3.2. Способи лущення зерна. Технологічна ефективність процесу лущення
- •3.3. Принципова схема сортування продуктів лущення
- •3.4. Оцінка ефективності круповідділення
- •3.5. Оброблення зерна після лущення: шліфування ядра, полірування крупи, подрібнення ядра
- •3.6. Контроль крупи, побічних продуктів та відходів
- •Тема 4. Технологія виробництва окремих видів круп
- •4.1. Технологія виробництва крупи з проса
- •4.1.1. Технологічні властивості проса
- •4.1.2. Підготовка зерна до переробки
- •4.1.3. Переробка зерна проса в крупу
- •4.1.4. Контроль крупи та відходів
- •4.1.5. Вихід та якість готової продукції
- •4.2. Технологія виробництва крупи з гречки
- •4.2.1. Підготовка зерна до переробки
- •4.2.2. Переробка зерна в крупу
- •4.2.3. Контроль крупи і відходів
- •4.2.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.3. Виробництво крупи та круп'яних продуктів з вівса
- •4.3.1. Виробництво круп з вівса
- •4.3.1.1. Підготовка зерна до перероблення
- •4.3.1.2. Переробка вівса в крупу
- •4.3.2. Виробництво пластівців Геркулес
- •4.3.3. Виробництво толокна
- •4.3.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.4. Технологія виробництва круп з ячменю
- •4.4.1. Крупи ячмінні перлові
- •4.4.1.1. Підготовка зерна ячменю до переробки
- •4.4.1.2. Переробка ячменю в крупу
- •Діаметр отворів сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами перлових круп
- •4.4.2. Крупи ячмінні ячні
- •4.4.2.1. Переробка ячменю в крупу
- •Розміри отворів сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних
- •4.4.3. Вихід і якість готової продукції
- •Характеристика видів ячмінних круп
- •4.5. Технологія виробництва крупи з рису
- •4.5.1. Підготовлення рису до переробки
- •4.5.2. Переробка рису в крупу
- •4.5.3. Контроль крупи та побічних продуктів
- •4.5.4. Вихід та якість готової крупи
- •4.6. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп
- •4.6.1. Підготовка зерна пшениці до переробки
- •4.6.2. Переробка пшениці в крупу
- •4.6.3. Контроль крупи і відходів
- •4.6.4. Вихід і якість готової продукції
- •Характеристика видів пшеничних круп
- •4.7. Технологія виробництва круп з гороху
- •4.7.1. Підготовка гороху до переробки
- •4.7.2. Переробка гороху в крупу
- •4.7.3. Контроль крупи і відходів
- •4.7.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.8. Технологія виробництва круп з кукурудзи
- •4.8.1. Крупи шліфовані п'ятиномерні
- •4.8.1.1. Підготовка кукурудзи до переробки
- •4.8.1.2. Переробка кукурудзи в крупу
- •Рекомендовані розміри сит для сортування круп кукурудзяних
- •4.8.1.3. Контроль крупи і відходів
- •4.8.2. Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок
- •4.8.3. Дрібні крупи для виробництва паличок
- •4.8.4. Крупи кукурудзяні подрібнені
- •Види і характеристика кукурудзяних круп
- •4.8.5. Вихід та якість готової продукції
- •Тема 5. Виробництво інших видів круп
- •5.1. Технологія виробництва швидкорозварюваних круп (ячмінної, пшеничної, горохової)
- •Номери швидкорозварюваних круп
- •5.2. Технологія виробництва круп підвищеної поживної цінності
- •5.2.1. Підготовка до переробки
- •5.2.2. Переробка в крупу
- •Розміри і форми отворів матриць пресів при виробництві круп підвищеної поживної цінності
- •5.2.3. Вихід і якість готової продукції
- •Види круп підвищеної поживної цінності
- •5.3. Технологія виробництва круп, які не потребують варіння
- •5.4. Технологія виробництва окремих видів круп
- •5.4.1. Крупи із м'якої пшениці
- •Зовнішній вигляд круп з м'якої пшениці
- •5.4.2. Крупи горохові подрібнені
- •5.4.3. Крупи спеціального призначення
- •Список рекомендованої літератури
4.2.2. Переробка зерна в крупу
Особливістю технології гречаної крупи є окрема переробка зерна за фракціями крупності. Зерно за допомогою крупосортувальних машин або розсійників АІ-БРУ поділяється на шість фракцій, що переслідує три задачі: можливість наступного розділення суміші лущених та нелущених зерен; покращення умов лущення зерна; можливість додаткового виділення важковідділюваних домішок. Розділення зерна – калібрування – проводять на ситах з отворами діаметром 4,5: 4,2; 4,0; 3,8; 3,6 та 3,3 мм. Схід кожного з цих сит є відповідно фракцією з І по VI. Прохід сита діаметром 3,3 мм відносять до домішок. В кожній фракції обмежується вміст зерен інших фракцій.
Рис.7. Схема технологічного процесу переробки зерна гречки в крупу.
Так, зерен більш крупних фракцій повинно бути не більше 1...5 %, а дрібних – 3...6 %.
Весь цикл переробки (лущення зерна та сортування продуктів лущення) для кожної з 6-ти фракцій проводять окремо.
Лущення зерна. Здійснюють в вальцедекових верстатах з абразивними валком та декою. Так як ядро гречки досить крупне, коефіцієнт лущення зерна порівняно невисокий, особливо для дрібних фракцій. Внаслідок низького коефіцієнту лущення сумарне навантаження на лущильні машини значно зростає. Так, при коефіцієнті лущення 50 % сумарне навантаження на лущильні та наступні машини буде в два рази вище в порівнянні з навантаженням від зерна, що надходить на початок системи.
Ефективність лущення залежить також від ВТО. При лущенні зерна, яке піддане ВТО, кількість лущених зерен на 5..10 % вище, ніж при лущенні необробленого зерна, а вихід подрібненого ядра на 1 % менший.
Сортування продуктів лущення. Проводять в розсійниках А1-БРУ або крупосортувальних машинах. Для розділення суміші лущених та нелущених зерен в просіюючих машинах використовують сита з круглими отворами, розмір яких на 0,2...0,3 мм менший, ніж розмір отворів сит, сходом з яких отримана дана фракція. Сходом з цього сита отримують суміш нелущених зерен та лузги, після відділення лузги в аспіраторах нелущені зерна повертають для повторного лущення в вальцедековий верстат. Прохід сита являє собою суміш ядриці, лузги, проділу та мучки.
Для відділення проділу разом з мучкою та частиною лузги використовують сита з отворами 1,6(1,7)×20 мм. Сходом з цього сита отримують ядрицю. Прохід сита направляють на контроль проділу.
4.2.3. Контроль крупи і відходів
Контроль ядриці проводять в крупосортувальних машинах або розсійниках, найчастіше двома потоками. В перший потік об'єднують ядрицю, отриману з систем лущення І...IV фракцій; в другий – ядрицю з систем лущення V та VI фракцій. Розділення ядриці на два потоки дозволяє більш ретельно відділяти крупні та важковідділювані домішки.
Подрібнені ядра з ядриці виділяють на ситах з отворами 1,7×20 мм. Потік дрібної ядриці сортують на ситах з трикутними отворами зі стороною 5 мм та на ситах з круглими отворами діаметром 3,4 мм. Проділ відсіюють на ситі з отворами 1,6×20 мм.
Проділ контролюють на ситах № 1,4 та 08 з отворами 1,6×20 мм. Схід з сита 1,6×20 мм направляють на контроль ядриці, прохід сита №08 – на контроль мучки. Сито № 1,4 слугує для розділення проділу на дві фракції Потім кожну з них окремо провіюють в аспіраційних колонках, що дозволяє з більшим ефектом виділити лузгу. Після виділення лузги обидві фракції проділу об'єднують.