27. Роман-подорож як засіб розкриття світоглядних принципів доби Просвітництва.

Літ-ра Просвітництва, зокрема, романи-подорожі, робінзонади - провідний засіб просвідчення найширших мас людей.

1. Ідея сплячого Бога

Локк: «Віра не може мати силу авторитету, порівняно з основними ясними й очевидними доказами розуму». Духовне життя Крузо на острові аж ніяк не зводиться до молитов та читання Біблії - єдиної книжки, яка є в нього. Ясна річ, герой Дефо змальований як людина свого часу і звертання в думках до всевишнього для нього цілком природне. Молитва для нього своєрідна діяльність - відпочинок від роботи. Сам Робінзон визнає, що довгий час його думка "не знала бога", що вперше він звернувся до нього під час бурі, а вдруге - опинившись на острові. Цій другій молитві він дає дуже реалістичне тлумачення, характеризуючи свій екстаз, як звичайну тваринну радість істоти, врятованої він смерті - у релігійності Робінзона і його автора є дуже велике, стихійно - матеріалістичне сприйняття світу, а подекуди і саркастичне відношення до релігії. Біблія для Робінзона - своєрідний додаток до його "гросбуха" з обліком щоденної праці.

2. Розум+Праця

Привертаючи увагу читача до внутрішнього світу свого героя, Дефо наділяє його й прикметами ранньопросвітницької свідомості. Справді, живучи на острові, Робінзон мобілізує все своє знання про природу, вивчає не лише ремесла, а й закономірності кліматичних змін, перебіг пір року тощо. Чи не понад усе цінує він результати діяльності людського розуму. "... Тут маю зауважити, - ділиться своїми роздумами Робінзон, - що розум є основа й джерело математики, а тому, визначаючи й виміряючи розумом речі і складаючи собі про них правильні уявлення, кожен з часом може навчитися першого - ліпшого ремесла...". Долаючи труднощі, які виникають на кожному кроці, Робінзон поповнює свої знання про довколишній світ, глибоко усвідомлює значення праці в житті людини. 3. «Природна людина» - не зіпсована цивілізацією – таким є П’ятниця.

4. Просвітницький монарх

Робінзон, маючи власні знання про навколишній світ, намагався передати їх П’ятниці.

Отже, ми бачимо, що роман «Робінзон Крузо» втілює в себе такі просвітницькі ідеї як прославлення розуму та праці, оптимізм, пропагування «природної людини»; розум як забезпечення прогресу людства, захист наукового та технічного пізнання, релігійна та етична терпимість, боротьба проти тиранії, захист деїзму.

28. Роман-подорож та «робінзонада»: жанрові точки перетину та розходження.

Робінзонада – літературний твір, який описує мужню боротьбу людини з природою, коли людина ізольована від цивілізації. Він є начебто особливим різновидом авантюрного роману. Роман-подорож - сформований у 18 ст. жанр, який увібрав у себе риси авантюрного роману. На противагу робінзонаді, роман-подорож описує боротьбу людини не з природою, а з людьми, показує конфлікт між людьми.

30. Семантика простору: художнє навантаження острову Робінзона та островів-світів, які відвідує Гулівер.

„Робінзон Крузо” Д. Дефо та „Мандри Гулівера” Дж. Свіфта - це зразки просвітницької прози мають, які багато схожих рис, зокрема їх просторові системи служать для зображення суспільства зсередини та для виявлення його переваг та недоліків. Острів Робінзона є простором , в середині якого стоїть сам Робінзон, який є силою, яка впливає на кожен аспект життя острову, він змінює острів відповідно до своїх потреб. Таким чином, острів Робінзона є читсим аркушем паперу, на якому можна зобразити відносини „людина-природа-цивілізація-людство”, тому що острів допомагає підняти наступні проблеми: проблема людини і цивілізації( на противагу зіпсованому цивілізацією Крузо відбувається його облагородження природою, він повторює шлях всього людства, його праця поетизується), піднімаються проблеми етики(вбивство дубільців), расової рівноправності.

Лемюель Гулівер, який протягом своєї подорожі відвідує декілька світів, є індикатом суспільного ладу, який панує у певному світі. Його внутрішню позицію можна визначити як споглядання та частково втручання. Отже, країни-світи, які відвідує гулівер носять таке змістове навантаження: 1част. – алюзія Англію того часу: Гулівер- англ. народ того часу, ліліпутські парламент та президент – спрототипи англ. короля і правління. 2 част. – утопія, ідеал, до якого прагне Велик-я, зображена історія Англії як історія кривавих війн на протиставлення миролюбивості велетнів. 3част. – Лапутта – тут ідеться про псевдонауку(дахи будували, починаючи з даху). Країна магів, які бачили тільки минуле – втілення ідеї республіканської країни, яка нічого не робить для майбутнього, протиставляються рим. сенат та англ. парламент. 4част. – зображення ідеальних стосунків, які можуть існувати між людьми, гуїгнми протиставляються єху, які є прототипом людей.