50.Соціально-політичний контекст американського Просвітництва.

1775-1783 – війна за незалежність англійських колоній у Пн. Америці, після Декларації про Незалежність 1776 на карті світу виникла нова держава – США. Великий вплив мала практична реалізація ідей європейського Просвітницва(примат розуму, свобода-найвища цінність, ствердження природних прав людини як підгрунтя державного правління), перехід від колоніальної до національної свідімості. Слід відмітити особливі стосунки американського Просвітництва з релігією(„прикладна релігія” – постулат моральності та раціональності Бога); жоден з американських просвітителів не був атеїстом, тому що в країні сильно насаджувалися ідеї пуританства – найсуворішого варіанту протистантської релігії.

Розповсюдження просвітницьких поглядів в Америці ХVIIIcт. мало результатом поступову секуляризацію(спрощення) всіх сфер життя колоній, яка відбилася й на письменстві, результат -оновлення жанрової системи (розповсюдилися документальні, „нехудожні” жанри – трактати, памфлети, листи, політична публіцистика).

51. Діалог європейського та американського Просвітництва.

Європейське просвітництво:

Безпосереднє опертя на античну традицію; наявність глибоко вкоріненої художньо-естетичної спадщини; нормальний розвиток національно-літературних мов; майже відсутність іноземного гноблення.

Американське просвітництво:

Вплив європейських письменників-просвітителів(Англія – приятелювання/полеміка); формування оригінальних національних ознак літератури; посилена «саморефлексія»(Т. Пейн); відсутність розгалуженої фольклорної традиції; відсутність усталеної традиції бароко(відповідно і рококо); відсутність виразної диференціації літературного процесу на напрями і стилі(лише класицизм – поезія Ф.Френо, памфлети).

52. Жанрово-стильова специфіка просвітницької поезії сша.

Філіп Френо (1752-18320:

- перший національний поет США, у якого домінує громадянська лірика ( поема «Слава Америки, що здіймається);

- наслідує класицистичні моделі з їхньою надмірною алегоричністю, помпезністю та багатомовністю, але в її поетиці дається взнаки й самобутність американського Просвітництва – прямий вплив на історичну долю країни;

- бере участь у Війні за Незалежність ( оспівування героїзму повстанців: «Політична літанія», « До американців», «Прихованому роялісту», «Британська плавуча в’язниця» та ін.);

- має вплив американських поетів 17 ст. – Едварда Тейлора та Енн Бредстріт;

- має вплив на представників гуртка Гартфордських дотепників, серед яких виділялися президент Єйльського університету Тімоті Дуайт, Джон Трамбулл та ін. – проти джефферсонівських реформ, ідея створення національного поетичного епосу;

- його пейзажно-філософська лірика – наближення до сентименталізму та перед романтизму;

- школа національного колориту.

53. Особливості просвітницької прози сша.

Прозові твори повільно розвивалися, бо пуритани негативно ставилися до «богопротивних» розваг – романів, романістика не відповідала вузько по трактованим вимогам «корисності» та «доцільності». Перші зразки романістики наслідувальні, написані під впливом європейських романістів( «Сили співчуття» Брауна, «Шарлотта Темпл» Роусон – ці твори були сентиментальні за тональністю й епістолярні за формою.

Американські романісти ставили перед собою цілком просвітницькі цілі: у захопливій формі дати читачам моральний урок та сприяти виправленню норовів, наочно демонструючи небезпеку пристрастей і перевагу розважливості. Їхня американськість була суто зовнішньою, обмежуючись географічними назвами та деталями антуражу.