- •2. Часо-просторові параметри Просвітництва (по країнах).
- •3. Типологічні риси літератури Просвітництва.
- •4. Жанрова палітра просвітницької літератури.
- •5. Класицизм в контексті п.: витоки, визначення
- •6. Рококо в контексті Просвітництва:
- •7. Класицизм і його варіанти у 18 ст.
- •8. Рококо як дискусійний напрям просвітницької літератури та культури.
- •9. Стильові особливості рококо (культурологічно-літературний аспект).
- •10.Специфіка «художньої правдивості» рококо
- •11. Сентименталізм в контексті Просвітництва: соціокультурна і літературна ґенеза.
- •12. Сенсуалізм як філософське підґрунтя сентименталізму.
- •13. Варіанти сентименталізму, їхня специфіка
- •14. Історико-культурні умови та періодизація англійського Просвітництва.
- •15. Філософські теорії (Локк, Шефсбері, Берклі, Юм): їхня роль у становленні і еволюції «нової літератури».
- •16. Д. Дефо. Особливості просвітницької проблематики й поетики роману.
- •17. Самобутність природного стилю англійської романістики.
- •18. Дж.Свіфт як перший критик просвітництва зсередини. Специфіка раннього просвітницького роману.
- •19. Оформлення двох жанрових моделей роману в творчості с. Річардсона та г. Філдінга.
- •20. Самобутність англійського сентименталізму (л. Стерн)
- •21. Національна самобутність французького Просвітництва та суспільно-історичні умови його формування.
- •22. Специфіка періодизації доби Просвітництва у Фпанції.
- •23. Психологічна проза та її значення у розвитку жанру психологічного роману.
- •24. «Енциклопедія» та енциклопедисти: світоглядні позиції та місце у розбудові французької просвітницької літератури.
- •25. Д.Дідро: особливості авторського стилю, вплив творчості на літературне та духовне життя просвітницької Франції.
- •26. Епістолярний вимір французького сентименталізму в творчості ж.-ж. Руссо.
- •27. Роман-подорож як засіб розкриття світоглядних принципів доби Просвітництва.
- •28. Роман-подорож та «робінзонада»: жанрові точки перетину та розходження.
- •30. Семантика простору: художнє навантаження острову Робінзона та островів-світів, які відвідує Гулівер.
- •31. Концепція «природної людини» та її варіанти в романах д. Дефо та Дж. Свіфта.
- •32. Модифікація жанрів роману-подорожі та «робінзонади» у часі: їхній подальший розвиток в романній традиції та інших видах мистецтва.
- •33. Епістолярний роман: витоки, етапи розвитку.
- •35. Політико-культурне тло та періодизація німецького Просвітництва.
- •36. Науково-філософські орієнтири просвітницької Німеччини (Кант, Лейбніц)
- •37. Національні особливості літературних напрямів Німеччини.
- •38. Вплив літературно-суспільного руху „Бурі та натиску” на визначення і розвиток ідей Просвітництва у Німеччині.
- •39. Особливості німецького театру доби Просвітництва.
- •40. «Епоха Лессінга» в німецькій драматургії: співвіднесення теоретичних положень з драматургічною практикою.
- •41. Жанрове новаторство Шиллера-драматурга.
- •43. Образи Карла та Франца Моорів як висвітлення двох тенденцій життя соціального та родинного (мотив «рідної крові»).
- •44. Погляди на сутність людської природи в контексті Просвітництва в «Розбійниках» ф. Шіллера.
- •45. Англійська сентиментальна драма:особливості проблематики і поетики.
- •46. Особливості ранньої драматургії французького Просвітництва (Маріво, Лесаж).
- •47. Жанрова специфіка просвітницького класицизму в трагедіях Вольтера.
- •48. Теорія драматургії і театральна естетика
- •49. Творчість Бомарше як вершина французької просвітницької драми.
- •50.Соціально-політичний контекст американського Просвітництва.
- •51. Діалог європейського та американського Просвітництва.
- •52. Жанрово-стильова специфіка просвітницької поезії сша.
- •53. Особливості просвітницької прози сша.
- •54.Специфіка жанру автобіографії в американській літературі (б. Франклін, т. Джефферсон).
- •55. Естетичні принципи та світоглядні підвалини Передромантизму.
- •56. Особливості поезії р. Бернса: проблематика та поетика.
- •57. Жанрове оформлення філософської повісті в творчості Вольтера.
- •58. Явище сентименталізму в контексті культури Просвітництва: значення теми почуттів в епоху розуму, парадокс чи логічне доповнення.
- •59. Семантика завершення «Страждання молодого Вертера»: інтертекстуальне прочитання самогубства Вертера.
- •60. «Фауст»:витоки й модифікація сюжету. Проблема визначення жанру «Фауста».
- •61. Поняття «фастівська людина», образ Фауста як архетип.
- •62. Образ спокусника у „Фаусті”: його функції, засоби зображення.
- •63. Стосунки людина-диявол (спокусник) в системі Просвітництва: роль та положення людини.
50.Соціально-політичний контекст американського Просвітництва.
1775-1783 – війна за незалежність англійських колоній у Пн. Америці, після Декларації про Незалежність 1776 на карті світу виникла нова держава – США. Великий вплив мала практична реалізація ідей європейського Просвітницва(примат розуму, свобода-найвища цінність, ствердження природних прав людини як підгрунтя державного правління), перехід від колоніальної до національної свідімості. Слід відмітити особливі стосунки американського Просвітництва з релігією(„прикладна релігія” – постулат моральності та раціональності Бога); жоден з американських просвітителів не був атеїстом, тому що в країні сильно насаджувалися ідеї пуританства – найсуворішого варіанту протистантської релігії.
Розповсюдження просвітницьких поглядів в Америці ХVIIIcт. мало результатом поступову секуляризацію(спрощення) всіх сфер життя колоній, яка відбилася й на письменстві, результат -оновлення жанрової системи (розповсюдилися документальні, „нехудожні” жанри – трактати, памфлети, листи, політична публіцистика).
51. Діалог європейського та американського Просвітництва.
Європейське просвітництво:
Безпосереднє опертя на античну традицію; наявність глибоко вкоріненої художньо-естетичної спадщини; нормальний розвиток національно-літературних мов; майже відсутність іноземного гноблення.
Американське просвітництво:
Вплив європейських письменників-просвітителів(Англія – приятелювання/полеміка); формування оригінальних національних ознак літератури; посилена «саморефлексія»(Т. Пейн); відсутність розгалуженої фольклорної традиції; відсутність усталеної традиції бароко(відповідно і рококо); відсутність виразної диференціації літературного процесу на напрями і стилі(лише класицизм – поезія Ф.Френо, памфлети).
52. Жанрово-стильова специфіка просвітницької поезії сша.
Філіп Френо (1752-18320:
- перший національний поет США, у якого домінує громадянська лірика ( поема «Слава Америки, що здіймається);
- наслідує класицистичні моделі з їхньою надмірною алегоричністю, помпезністю та багатомовністю, але в її поетиці дається взнаки й самобутність американського Просвітництва – прямий вплив на історичну долю країни;
- бере участь у Війні за Незалежність ( оспівування героїзму повстанців: «Політична літанія», « До американців», «Прихованому роялісту», «Британська плавуча в’язниця» та ін.);
- має вплив американських поетів 17 ст. – Едварда Тейлора та Енн Бредстріт;
- має вплив на представників гуртка Гартфордських дотепників, серед яких виділялися президент Єйльського університету Тімоті Дуайт, Джон Трамбулл та ін. – проти джефферсонівських реформ, ідея створення національного поетичного епосу;
- його пейзажно-філософська лірика – наближення до сентименталізму та перед романтизму;
- школа національного колориту.
53. Особливості просвітницької прози сша.
Прозові твори повільно розвивалися, бо пуритани негативно ставилися до «богопротивних» розваг – романів, романістика не відповідала вузько по трактованим вимогам «корисності» та «доцільності». Перші зразки романістики наслідувальні, написані під впливом європейських романістів( «Сили співчуття» Брауна, «Шарлотта Темпл» Роусон – ці твори були сентиментальні за тональністю й епістолярні за формою.
Американські романісти ставили перед собою цілком просвітницькі цілі: у захопливій формі дати читачам моральний урок та сприяти виправленню норовів, наочно демонструючи небезпеку пристрастей і перевагу розважливості. Їхня американськість була суто зовнішньою, обмежуючись географічними назвами та деталями антуражу.