- •2. Часо-просторові параметри Просвітництва (по країнах).
- •3. Типологічні риси літератури Просвітництва.
- •4. Жанрова палітра просвітницької літератури.
- •5. Класицизм в контексті п.: витоки, визначення
- •6. Рококо в контексті Просвітництва:
- •7. Класицизм і його варіанти у 18 ст.
- •8. Рококо як дискусійний напрям просвітницької літератури та культури.
- •9. Стильові особливості рококо (культурологічно-літературний аспект).
- •10.Специфіка «художньої правдивості» рококо
- •11. Сентименталізм в контексті Просвітництва: соціокультурна і літературна ґенеза.
- •12. Сенсуалізм як філософське підґрунтя сентименталізму.
- •13. Варіанти сентименталізму, їхня специфіка
- •14. Історико-культурні умови та періодизація англійського Просвітництва.
- •15. Філософські теорії (Локк, Шефсбері, Берклі, Юм): їхня роль у становленні і еволюції «нової літератури».
- •16. Д. Дефо. Особливості просвітницької проблематики й поетики роману.
- •17. Самобутність природного стилю англійської романістики.
- •18. Дж.Свіфт як перший критик просвітництва зсередини. Специфіка раннього просвітницького роману.
- •19. Оформлення двох жанрових моделей роману в творчості с. Річардсона та г. Філдінга.
- •20. Самобутність англійського сентименталізму (л. Стерн)
- •21. Національна самобутність французького Просвітництва та суспільно-історичні умови його формування.
- •22. Специфіка періодизації доби Просвітництва у Фпанції.
- •23. Психологічна проза та її значення у розвитку жанру психологічного роману.
- •24. «Енциклопедія» та енциклопедисти: світоглядні позиції та місце у розбудові французької просвітницької літератури.
- •25. Д.Дідро: особливості авторського стилю, вплив творчості на літературне та духовне життя просвітницької Франції.
- •26. Епістолярний вимір французького сентименталізму в творчості ж.-ж. Руссо.
- •27. Роман-подорож як засіб розкриття світоглядних принципів доби Просвітництва.
- •28. Роман-подорож та «робінзонада»: жанрові точки перетину та розходження.
- •30. Семантика простору: художнє навантаження острову Робінзона та островів-світів, які відвідує Гулівер.
- •31. Концепція «природної людини» та її варіанти в романах д. Дефо та Дж. Свіфта.
- •32. Модифікація жанрів роману-подорожі та «робінзонади» у часі: їхній подальший розвиток в романній традиції та інших видах мистецтва.
- •33. Епістолярний роман: витоки, етапи розвитку.
- •35. Політико-культурне тло та періодизація німецького Просвітництва.
- •36. Науково-філософські орієнтири просвітницької Німеччини (Кант, Лейбніц)
- •37. Національні особливості літературних напрямів Німеччини.
- •38. Вплив літературно-суспільного руху „Бурі та натиску” на визначення і розвиток ідей Просвітництва у Німеччині.
- •39. Особливості німецького театру доби Просвітництва.
- •40. «Епоха Лессінга» в німецькій драматургії: співвіднесення теоретичних положень з драматургічною практикою.
- •41. Жанрове новаторство Шиллера-драматурга.
- •43. Образи Карла та Франца Моорів як висвітлення двох тенденцій життя соціального та родинного (мотив «рідної крові»).
- •44. Погляди на сутність людської природи в контексті Просвітництва в «Розбійниках» ф. Шіллера.
- •45. Англійська сентиментальна драма:особливості проблематики і поетики.
- •46. Особливості ранньої драматургії французького Просвітництва (Маріво, Лесаж).
- •47. Жанрова специфіка просвітницького класицизму в трагедіях Вольтера.
- •48. Теорія драматургії і театральна естетика
- •49. Творчість Бомарше як вершина французької просвітницької драми.
- •50.Соціально-політичний контекст американського Просвітництва.
- •51. Діалог європейського та американського Просвітництва.
- •52. Жанрово-стильова специфіка просвітницької поезії сша.
- •53. Особливості просвітницької прози сша.
- •54.Специфіка жанру автобіографії в американській літературі (б. Франклін, т. Джефферсон).
- •55. Естетичні принципи та світоглядні підвалини Передромантизму.
- •56. Особливості поезії р. Бернса: проблематика та поетика.
- •57. Жанрове оформлення філософської повісті в творчості Вольтера.
- •58. Явище сентименталізму в контексті культури Просвітництва: значення теми почуттів в епоху розуму, парадокс чи логічне доповнення.
- •59. Семантика завершення «Страждання молодого Вертера»: інтертекстуальне прочитання самогубства Вертера.
- •60. «Фауст»:витоки й модифікація сюжету. Проблема визначення жанру «Фауста».
- •61. Поняття «фастівська людина», образ Фауста як архетип.
- •62. Образ спокусника у „Фаусті”: його функції, засоби зображення.
- •63. Стосунки людина-диявол (спокусник) в системі Просвітництва: роль та положення людини.
10.Специфіка «художньої правдивості» рококо
Новація л-ри рококо – це осягнення особистої психології конкретної людини.
Правда – «відкриття» приватних, інтимних аспектів життя 9 синтез «природного» та «скандального»)
Ілюзорність – ілюзія замість дійсності («нехай реальний світ неприглядний, поезія закриє його дивовижним міражем»)
Людина рококо знає, що «порожнеча і смерть – неминучі», тому намагається прожити швидке яскраве життя.
«Немає нічого стабільного, все минає, повертається і зникає»
Життя – хаотичне нагромадження швидкоплинних миттєвостей, що починаються порожнечею.
Мить – постійний карнавал – декорація – маскарад – свято(прийом перевдягання)=життя людини рококо.
11. Сентименталізм в контексті Просвітництва: соціокультурна і літературна ґенеза.
Сентименталізм – напрям у європейській літ-рі 2-ї пол.. 18 ст. – поч.. 19 ст., що розвивається як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в худ. Творчості на противагу жорстоким, раціональним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму.
Соціокультурна ґенеза сентименталізму передбачена: -розчаруванням у «великій універсальній історії»; -інтересом до приватної сфери людського життя.
Сентименталізм – реакція «почуття» на «розум», визнання серця найбільш надійним для люд., не залежно від її стану; - пріорітет природного та чуттєвого в людині; -зародження сентиментів романтичного світовідчуття; - перехідний напрям(до Романтизму),не закріплений єдиним маніфестом або теоретичною програмою. С.Річардсон, Л.Стерн «Сентиментальна подорож».
А) сенсуалізм як філ. підґрунтя сентименталізму.
Сенсуалізм – напрям у теорії пізнання, згідно з яким відчуття є єдиним джерелом пізнання. Матеріалістичний сенсуалізм – зв'язок людини через почуття із зовнішнім світом та відбиття світу через почуття(Гоббс, Локк). Ідеалістичний сенсуалізм – в чуттєвій діяльності людини вбачає певну самостійну та самосущу сферу пізнання(Юм, Берклі).
Б) варіанти сентименталізму
Просвітницький сентименталізм |
Передромантичний сентименталізм |
Принцип демократії, проблема виховання особистості |
Інтерес до: ірраціональність |
ідеї удосконалення сус-ва |
До протиріччь між: |
Повернення до використання ідеалістичного хронотопу в літ-рі та мис-ві |
«серцем та розумом» «природним та розумово- культурним» і «цивілізаційним» |
Меланхолійно-чуттєвий Настрій |
До таємничого та непізнаного в люд. душі та світі |
Звернення до читача ,що співпереживає |
|
В) поетика сентименталізму
-гумор, як засіб подолання дійсності; - індивідуалізм; -гіпертрофована емоційність; -мотиви нудьги й розчарування; -образ імпліцитного читача.
Жанрові прояви сентименталізму: -проза(безсюжетна проза) – роман-подорож(Стерн, Моріц), сімейний роман, роман особистості(Гете); -драма(«сльозлива комедія», міщанська комедія); -лірика(меланхолійна елегія).