18. Дж.Свіфт як перший критик просвітництва зсередини. Специфіка раннього просвітницького роману.

Дж. Свіфт – письменник, чия творчість привертає увагу зверненням до сатири, іронії, присутністю алегоричного змалювання, яке можна знайти у кожному творі. Здебільшого алегорія у Свіфта використовується для викриття людської нікчемності. У памфлеті "Роздуми про сварки і розбіжності між знаттю і общинами в Афінах і Римі" Свіфт виклав своє розуміння політичної ідеї Просвітництва - теорії "суспільного договору" і принципу "рівноваги влади", передбачуючого відділення законодавчих її функцій від виконуючих з ціллю не допустити зосередження абсолютної влади в одних руках. Джонатан Свіфт досягнув найбільших слави своїм романом "Мандри Гулівера", сповненим цікавими пригодами. Та лише на перший погляд може здатись, що цей твір малює фантастичний світ, зовсім не схожий на Англію та Ірландію. Читаючи його, юний читач поринає у фантастичний світ пригод. Та насправді, у кожній вигаданій назві, імені гострі висміювання чи порівнювання людей.      "Мандри Гулівера" мають те саме сатиричне спрямування, що й памфлети. Але якщо в памфлетах Свіфт змальовував переважно конкретні факти, взяті із сучасного життя, то роман дає змогу зробити художнє узагальнення. Критика письменника у "Мандрах Гуллівера" спрямована, вже не проти окремих осіб, а проти суспільної системи в цілому. Роман поділено на 4 частини, в яких розповідається про мандрівки лікаря, а потім капітана багатьох кораблів Лемюеля Гуллівера. Чотири частини "Мандрів" - 4 сатиричні модифікації людської нікчемності. В І і ІІ частинах - зміна фізичного зросту й того, що ми називаємо моральною та ідеологічною стороною людського існування; в ІІІ IV частинах - людина поділяється ніби на дві самостійні істоти,смішні й жахливі в своїй одноосібності.     У цьому романі присутня жорстка сатирична критика Просвітництва В Англії, Просвітництва з середини, тобто викриття усіх людських пороків тієї доби.

1-ша Ч. – алюзія на Англію, Англія – абсурдна. Ліліпути – неприємні, велетні – навпаки.Важливий мотив – виховання через покору та страх. Гулівер – це англійський тогочасний народ, Ліліпутський король і парламент – англійський тогочасний парламент.

2-га Ч. – Утопія, той ідеальний устрій, до якого має прагнути В. Британія. Зображується історія Англії як історія кривавих війн. Це протиставляється миролюбивості велетнів, які зображені у цій частині. Велетні не нападають на сусідів.

3-тя Ч. – Країна Лапутта (країна вчених).Тут є летючий острів.Критика псевдонауки(будинки починають будувати із даху, огірки дають енергію. Протиставлення римського сенату англійському парламенту.

19. Оформлення двох жанрових моделей роману в творчості с. Річардсона та г. Філдінга.

Сімейно-побутовий роман – художній світ роману обмежений соціально та просторово; обмеження сюжету кількома реаліями життя; герої – представники буржуазного суспільного прошарку.

С. Річардсон – засновник навчального сімейно-побутового роману(«любовний листувальник»).

«Памела, або винагороджена доброчесністю» - низка кліше любовних листів – інтеріорна модель роману - коли конфлікт розвивається в межах родини та психології людини.

Інтеріорна модель роману: використання стильових елементів сентименталізму(епістоляризм, ідилія ,як часопросторове тло для розвитку сюжету, новий тип героя – в центрі розповіді жінка).

Г. Філдінг «Джозеф Ендрюс» - критика на «Памелу,…» - ставить на місце жінки чоловіка.

«Історія Тома Джонса, знайди» - елементи пікарскного роману, лицарського та сімейно-побутового – екстеріорна модель роману: дія відбувається за межами родини, достовірність, доказовість подій(точність дат), роман, як комічний епос(використовує авант.рну фабулу великої дороги), авантюра перемежовується з листом.