- •В.І. Рубежанський, т.В. Бірюкова коливання та хвилі в динамічних системах
- •1 Коливання систем з одним ступенем свободи 11
- •9 Електромагнітні хвилі 116
- •1 Коливання систем з одним ступенем свободи
- •1.1 Вільні коливання систем з одним ступенем свободи
- •1.2 Лінійні коливальні системи без тертя
- •1.3 Метод фазової площини
- •1.4 Вільні коливання систем з нелінійною відновлювальною силою. Метод послідовних наближень
- •1.5 Вільні коливання в електричному контурі з нелінійною ємністю
- •1.6 Вільні коливання в контурі з нелінійною індуктивністю
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 1
- •2 Вільні коливання в дисипативних системах з одним ступенем свободи
- •2.1 Випадок сухого тертя
- •2.2 Випадок лінійного тертя
- •2.3 Якісний розгляд вільних коливань в дисипативних системах
- •2.4 Негативна дисипація
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 2
- •3 Вимушені коливання систем з одним ступенем свободи
- •3.1 Вимушені коливання в лінійних системах при гармонійній збурювальній силі
- •3.2 Вимушені коливання нелінійного дисипативного осцилятора
- •3.2.1 Консервативна система з нелінійною відновлювальною силою
- •3.2.2 Дисипативний осцилятор з нелінійним загасанням
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 3
- •4 Коливання систем з двома ступенями свободи
- •4.1 Вільні коливання систем з двома ступенями свободи
- •4.2 Биття
- •4.3 Нормальні координати
- •4.4 Резонанси в системі з двома ступенями свободи. Фільтри
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 4
- •5 Параметричні коливання систем з одним ступенем свободи
- •5.1 Загальні поняття
- •5.2 Коливання при відсутності тертя
- •5.3 Параметричне гармонійне збурення
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 5
- •6 Автоколивання в системах з одним ступенем свободи
- •6.1 Основні фізичні визначення та класифікація коливальних систем
- •6.2 Якісний аналіз рівнянь Ван-дер-Поля
- •6.3 Коливальні системи з нелінійним тертям
- •6.4 Метод енергетичного балансу в задачах визначення стаціонарного режиму автоколивальних систем
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 6
- •7 Коливання у впорядкованих структурах. Хвильове рівняння
- •7.1 Загальні зауваження
- •7.2 Поперечні коливання струни з вантажами
- •7.3 Граничний перехід до суцільного середовища. Хвильове рівняння
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 7
- •8 Скалярні і векторні хвилі
- •8.1 Початкові відомості про хвилі
- •8.2 Гармонійні хвилі
- •8.3 Інші типи синусоїдальних хвиль
- •8.4 Рівняння хвиль в поглинаючому середовищі
- •8.5 Рівняння плоскої хвилі, що поширюється в довільному напрямі
- •8.6 Поздовжні пружні хвилі у твердому тілі
- •8.7 Енергія пружних хвиль
- •8.8 Перенесення енергії пружною хвилею. Енергетичні співвідношення
- •8.9 Стояча хвиля
- •8.10 Векторні хвилі. Поляризація
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 8
- •9 Електромагнітні хвилі
- •9.1 Рівняння Максвелла та їх фізичний сенс
- •9.2 Загальні відомості плоского електромагнітного поля
- •9.3 Плоскі хвилі
- •Контрольні запитання і завдання до розділу 9
- •Список літератури
- •Коливання та хвилі в динамічних системах
8.7 Енергія пружних хвиль
Виділимо в пружному середовищі з щільністю , де поширюється плоска хвиля виду , елементарний об'єм . Завдяки хвилі обсяг набуває швидкість .
Величина кінетичної енергії речовини в об’ємі дорівнює
. (8.12)
Потенційна енергія деформації об'єму дорівнює:
. (8.13) Враховуючи (8.12) та зв'язок , матимемо величину модуля Юнга
(8.14)
Підставляючи (8.14) в (8.13), отримаємо вираз потенційної енергії:
(8.15)
Повна енергія об'єму середовища, що приймає участь в хвильовому процесі, дорівнює
. (8.16)
Розділивши (8.16) на , одержимо об'ємну щільність енергії пружної хвилі:
Знайдемо середнє за часом значення об'ємної щільності енергії хвилі. Враховуючи що
,
одержимо:
. (8.17)
Таким чином, енергія пружної хвилі пропорційна квадрату амплітуди хвилі.
8.8 Перенесення енергії пружною хвилею. Енергетичні співвідношення
У процесі поширення хвиля переносить енергію з областей простору, залучених у цей процес, в області, де коливання ще не виникли. Процес перенесення енергії характеризують поняттями: потік енергії, вектор щільності потоку енергії, інтенсивність хвилі.
Кількість енергії, що переноситься хвилею через деяку поверхню за одиницю часу, називають потоком енергії :
, (8.18)
де – переносима енергія через дану поверхню за час .
Так як потік енергії в різних точках поверхні S може мати різну інтенсивність, то вводиться поняття щільності потоку енергії.
Вектор щільності потоку енергії визначається як
, (8.19)
де – об'ємна щільність хвилі, – швидкість поширення хвилі, – одиничний вектор у напрямку поширення хвилі.
Зв'язок між вектором і потоком встановлюється з таких міркувань: за проміжок часу хвиля поширюється на відстань ; енергія , перенесена хвилею, укладена в обсязі похилого циліндра (рис. 8.3; тут довільно орієнтована елементарна площадка) дорівнює
(8.20)
Рисунок 8.3 – Елементарний об'єм з довільно орієнтованою площею і напрямком поширення хвилі
Запишемо (8.20) у вигляді
. (8.21)
Враховуючи (8.21), потік енергії (8.18) стане рівним:
. (8.22)
Якщо , то рівність (8.22) дає зв'язок , де – модуль вектора потоку енергії; або
. (8.23)
З (8.3) випливає, що модуль вектора щільності потоку енергії дорівнює потоку енергії, яка переноситися хвилею через одиничну площадку, перпендикулярну напрямку поширення хвилі.
Ще однією характеристикою хвильового процесу є інтенсивність хвилі. Інтенсивністю хвилі називають величину, рівну модулю середнього за часом вектора щільності потоку енергії:
. (8.24)
Враховуючи (8.19), можна отримати інший вираз для інтенсивності хвилі:
.
8.9 Стояча хвиля
Нехай скалярна фізична величина S змінюється за законом
,
тобто величина S у всіх точках простору здійснює гармонічні коливання з однаковою частотою і фазою, але з амплітудами різними для різних точок. Таке явище називають стоячею хвилею.
Розглянемо окремий випадок плоскої стоячої хвилі виду . Покажемо, що суперпозиція двох хвиль однакової частоти і амплітуди, що біжать в протилежних напрямках, утворює стоячу хвилю.
Нехай і . Тоді перетвориться до виду
. (8.25)
Вираз (8.25) є рівняння стоячої хвилі. Змінюючи початок відліку координати і моменту часу рівняння (8.25) можна привести до стандартного виду:
. (8.26)
З (8.26) видно, що амплітуда результуючої стоячої хвилі для заданих в два рази більше амплітуд кожної бігучої хвилі. Максимальні значення амплітуди знаходяться з умови: . Тоді положення точок простору, де виконується ця умова, визначається рівністю:
(8.27)
де – довжина хвилі.
Такі точки називають пучностями стоячої хвилі. Точки простору, в яких коливання величини відсутні, називають вузлами стоячої хвилі. Їх положення визначаються координатами
(8.28)
Як витікає з (8.27) та (8.28), геометричні міста пучностей та вузлів системи відповідно розташовані один від одного на відстанях в півдовжини хвилі.