- •Педагогіка – наука, практика, навчальна дисципліна.
- •Основні категорії педагогіки та зв'язок між ними.
- •Система педагогічних наук.
- •Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •Методологія педагогіки.
- •11. Теоретичні методи нпд
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •12. Статистико-математичні методи нпд.
- •13. Інтегративні методи нпд.
- •14. Закони та закономірності педагогічного процесу.
- •17. Принципи та правила педагогічного процесу.
- •18. Принципи гуманізації, пріоритету загальнолюдських цінностей, поєднання поваги та вимогливості до особистості учня, принцип педагогічного оптимізму.
- •20. Принципи культуро відповідності, народності та інтеркультурності пп.
- •22. Принципи системності пп, його цілеспрямованості, результативності, ефективності, оптимального поєднання змісту, методів та форм педагогічного процесу.
- •23. Принцип соціальної зумовленості педагогічного процесу, його зв’язку з життям та суспільно корисною працею.
- •25. Принципи самодіяльності, творчої активності, та саморозвитку.
- •24. Принципи науковості, послідовності, доступності, наочності та зворотного зв’язку в педагогічному процесі.
- •26. Взаємозв’язок між законами, закономірностями, принципами та правилами педагогічного процесу.
- •27. Поняття цілі та задач педагогічного процесу. Дерево цілей.
- •28. Ціль пп як системо утворююча величина, як напрямок розвитку, як прогнозований результат педагогічного процесу.
- •30. Дидактика як педагогічна теорія навчання.
- •32. Зміст навчання, його основні компоненти та зв'язок між ними.
- •35. Досвід творчої діяльності як компонент змісту навчання.
- •36. Пізнавальна проблемність та умови її використання у навчанні.
- •39. Досвід емоційно-ціннісних відносин як складова соціального досвіду та компонент змісту навчання.
- •31. Навчання як дидактична категорія.
- •33. Знання як компонент змісту навчання.
- •37. Оцінювальна проблемність у навчанні.
- •34. Способи діяльності (уміння і навички) як компонент змісту навчання.
- •38. Організаційно-виробнича (практична) проблемність у навчанні.
- •49. Цілісність педагогічного процесу.
- •40. Документи, що визначають зміст освіти в сучасній школі: навчальні плани, програми, підручники.
- •41. Методи навчання як дидактична категорія.
- •50. Форми навчання як дидактична категорія.
- •52. Організаційні форми навчання.
- •42. Класифікації методів навчання.
- •43. Словесні методи навчання.
- •44. Наочні методи навчання.
- •45. Практичні методи навчання.
- •46. Класифікація методів навчання за складом соціального досвіду.
- •51. Форми організації навчання.
- •54. Урок як основна організаційна форма навчання в сучасній школі. Його структура, типи та види.
- •47. Цілепокладання в навчально-виховному процесі.
- •57. Комплексний аналіз уроку.
- •56. Педагогічний аналіз уроку, його типи та види.
- •58. Структурний аналіз уроку.
- •60. Семінарські заняття як організаційна форма навчання.
- •61. Лабораторні та практичні заняття.
- •62. Навчальна екскурсія.
- •63. Домашня навчальна робота.
58. Структурний аналіз уроку.
Структурний аналіз уроку проводиться відповідно до вимог, що ставляться до елементів його структури, тобто, до етапів уроку. Для його проведення необхідно після аналізу мети уроку, визначення його типу та виду розбити урок на етапи і зробити аргументовану оцінку кожного з них. За своєю суттю структурний аналіз уроку є порівнянням реального варіанта (що було на уроці) з еталонним (що повинно бути) і виконується у виді оцінних суджень, обґрунтованих зазначеним порівнянням.
60. Семінарські заняття як організаційна форма навчання.
Семінарські заняття проводяться з метою вдосконалення знань, формування умінь оперувати ними, а також контролю якістю засвоєння навчального матеріалу. Як правило, вони проводяться в старшій ланці навчання при наявності навичок самостійної роботи і складаються з двох частин: самостійної підготовки та колективного обговорення винесених на семінар питань. Керівництво самостійною роботою при підготовці до семінару здійснюється за допомогою пред’явлення учням не пізніше, ніж за тиждень до семінару, плану його проведення, в якому подаються основні питання, винесені на обговорення, список літератури та перелік творчих завдань.
Проведення семінару містить у собі:
Вступну частину, під час якої повідомляється тема, цілі, проводиться інструктаж стосовно наступної роботи, розподіляються ролі, визначаються критерії оцінювання,
Основну частину, що присвячується виступам дітей і проводиться в заздалегідь визначеній формі. Це може бути бесіда, дискусія, ділова гра, захист рефератів.
Заключну частину, коли підбивається підсумок розгляду проблеми, показуються позитивні моменти й недоліки в проведеній роботі, виставляються оцінки, даються рекомендації.
Протягом всього семінару відносини вчителя й учнів характеризуються як партнерські. Провідна роль на першому й третьому етапах належить учителеві, на другому – учням.
61. Лабораторні та практичні заняття.
Лабораторні та практичні заняття націлені на формування практичних умінь і навичок виконання певної практичної діяльності. Лабораторні роботи проводяться в штучно створених умовах (у лабораторіях – навчальних кабінетах), практичні – у природних (на полі, в теплицях, на фермах). У залежності від наявності устаткування, виконувані завдання можуть бути однаковими для всіх або різними, а характер роботи – індивідуальним або груповим. Проведення такого заняття випереджається повторенням теоретичних основ, вивченням і перевіркою засвоєння інструкції, в якій дається алгоритм її виконання, а також, у разі потреби, проводиться інструктаж з техніки безпеки. У ході роботи вчитель контролює якість її виконання, консультує та корегує дії учнів. При оцінюванні лабораторної (практичної) роботи враховується якість теоретичної підготовки до неї, рівень практичного виконання завдання та грамотність оформлення звіту.
У практиці роботи сучасної школи лабораторні та практичні заняття нерідко поєднуються в практикуми, що зазвичай проводяться після вивчення великих розділів навчальної програми або наприкінці навчального року. Практикуми націлені на формування комплексних умінь, що поєднують теорію та практику навчального предмета. Під час практикумів діти працюють у групах, кожна з яких самостійно виконує своє завдання.