6. Методи науково-педагогічних досліджень.

Методом науково-педагогічного дослідження називається спосіб отримання достовірної інформації про педагогічне явище або спосіб побудови педагогічної теорії.

Емпіричні методи НПД.

В основі лежить практичний досвід. Їх метою є збирання та первинне опрацювання даних про педагогічне явище, а також застосування отриманих результатів на практиці.

До них належать: ● спостереження; ● опитування: усне (бесіда, інтерв’ю), письмове (анкетування, тестування);

● узагальнення незалежних характеристик; ● вивчення шкільної документації та продуктів творчої діяльності школярів; ● монографічне дослідження педагогічного явища.

Спостереження – спеціально організоване сприйняття педагогічного явища або процесу, що досліджується, з метою його вивчення. При підготовці завчасно визначаються задачі, намічаються об’єкти, складається схема, а результати занотовуються.

Види спостережень: ● безпосередні (безпосереднє відстеження педагогічних явищ)й опосередковані (сам процес схований від спостерігача);

● суцільні (охоплюють весь процес від початку до кінця) та дискретні (вибіркове фіксування досліджуваних явищ);

● відкриті (випробовувані знають про свою підконтрольність) та конспіративні;

● включені (експериментатор включений у спільну діяльність із дітьми) та невключені (спостерігач знаходиться ззовні стосовно процесу);

● короткочасні (обмежені часом спостереження) та довготривалі (подовжені в часі);

● лонгітюдні та ретроспективні.

Для отримання достовірної інформації спостереження повинні бути тривалими, систематичними, різнобічними, об’єктивними, масовими.

Методи опитування – це діалог дослідника з респондентами з метою виявлення думки останніх щодо досліджуваного явища. Складаються з питань та відповідей на них, що даються в усній або письмовій формі.

● усне опитування – проводиться при безпосередньому контакті дослідника з випробуваними.

Належать: дослідницька бесіда та інтерв’ю. Вони являють собою комунікативний акт, у ході якого, отримуючи відповіді на поставлені питання, випробовував з’ясовує сутність явища, що його цікавить. Вони повинні бути короткими, зрозумілими, однозначними.

● письмове опитування – в основі лежить опосередковане спілкування експериментатора з випробуваними.

Реалізується за допомогою: анкетування і тестування.

Види анкетування:

За способом проведення

• Контактне (опитування проводиться при безпосереднім спілкуванні з випробуваними);

• Заочним (коли анкети розсилають поштою);

• Пресовим (шляхом розміщення анкет у газетах та журналах);

За характером можливих відповідей

• Відкриті (передбачають будь-яку відповідь);

• Закриті (припускають вибір однієї або кількох відповідей);

• Змішаними (може вибрати відповідь із заздалегідь заданих чи вписати власний варіант)

За позицією респондентів

• Іменне;

• Анонімне;

За диференціацією

• Адресне (адресоване певній категорії);

• Загальне (на питання відповідають усі бажаючі).

Тестування – цілеспрямоване, однакове для всіх випробуваних обстеження, проведене в жорстко контрольованих умовах, що дозволяє об’єктивно вимірювати характеристики досліджуваного явища чи процесу.

За характером пред’явлення завдань тести бувають:

• Прямими (випробуваний знає що і навіщо досліджується);

• Непрямими (об’єкт дослідження прихований)

Як правило застосовуються для визначення поточної успішності школярів.