35. Витрати в довгостроковому періоді.

Протягом довгострокового періоду як окрема фірма, так і галузь мають можливість здійснити всі бажані зміни в структурі ресурсів. Зокрема фірма може змінити масштаби своїх виробничих потужностей (наприклад, встановити додаткове обладнання або зменшити його кількість). Галузь може змінити свої масштаби за рахунок входження до неї нових фірм, або виходу вже існуючих. Отже, всі витрати в довгостроковому періоді є змінними.

Крива довгострокових середніх витрат окремої фірми (LAТC) проходить по дотичній всіх можливих кривих короткострокових середніх валових витрат. Вона показує найменші витрати виробництва одиниці продукції, за будь-якого обсягу виробництва в довгостроковому періоді. Крива довгострокових середніх витрат як і крива короткострокових витрат має форму параболи, що пояснюється дією позитивного та негативного ефектів збільшення масштабів виробництва.

Позитивний ефект масштабу пояснює спадну частину кривої довгострокових середніх витрат (від точки А до С). Справа в тому, що в міру збільшення розмірів підприємства починає діяти цілий ряд факторів які призводять до зниження середніх витрат виробництва. Основними з них є: 1. Поглиблення спеціалізації праці на великому підприємстві. 2. Поглиблення спеціалізації управлінського персоналу на великому підприємстві. 3. Можливість використання на великому підприємстві більш прогресивної техніки та технології. 4. Виробництво побічних продуктів.

В той же час надмірне розширення виробництва може призвести до протилежних наслідків, які економісти назвали негативним ефектом масштабу.

36. Ознаки й умови досконалої конкуренції

Для ринку чистої (досконалої) конкурен­ції ці ознаки такі:

1. Дуже багато продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Поняття "дуже багато" не має кількісного вираження, їх може бути тисячі, десятки або навіть сотні тисяч. Головне, щоб частка кожного з них на ринку була настільки малою, що збільшення чи зменшення обсягів продаж кимось з них ніяк не позначалося на ринковій ситуації взагалі. Звичайно, такі умови трапляються досить рідко. Однак з певною умовністю цій ознаці відповідають ринки сільськогос­подарської продукції.

2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу. Це означає, що споживач не відрізняє товар одного продавця від товару іншого, навіть якщо вони мають відмінності. Тому йому однаково, у якого з продавців придбати товар.

3. Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну. Продавець може запро­понувати свою продукцію за нижчими цінами порів­няно з тими, що склалися на ринку. Однак це, по-перше, не вплине на ринкову ціну взагалі, оскільки частка окремого продавця на ринку мізерна, а по-друге, буде суперечити вихідному припущенню про максимізацію вигоди як основного мотиву поведінки економічних суб'єктів, адже у цьому разі прибуток продавця зменшиться порівняно з продажем товару за ринковою ціною. Йому не залишається іншого вибо­ру, як продавати товар за ринковими цінами. Тому продавця в умовах досконалої конкуренції найчастіше називають "тим, хто погоджується з ціною".

4. Вільний вступ до галузі та вихід з неї.

5. Відсутність нецінової конкуренції. Основою для проведення нецінової конкуренції, як правило, є диференціація товару. Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.