56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
В результаті дії конкурентних сил відбувається синхронізація цін попиту і цін пропозиції, яка дістала назву ринкової рівноваги.
Рівноважна ціна (Ре) і рівноважна кількість (Qe) блага на ринку встановлюється при рівнянні попиту і пропозиції (перетин кривих). В стані рівноваги ринок збалансований, і ні у споживачів, ні у виробників немає стимулів для її порушення.
Якщо ціна є більшою за рівноважну, то існує надлишок товару (при ціні P=4 Qs>Qd), якщо навпаки - дефіцит (при ціні P=2 Qd>Qs). За таких умов у ринкових суб'єктів з'являються стимули до змінювання ситуації.
П
ри
аналізі встановлення рівноваги видно,
що при цінах, вищих за рівноважну,
існували споживачі, які були готові їх
платити. Однак в результаті встановлення
рівноваги на ринку вони купують благо
за нижчою ціною. Різниця між максимальними
витратами, які споживач готовий був
здійснити, і фактичними витратами
називається споживчим надлишком чи
виграшем (consumer surplus).
Одночасно з боку виробників також спостерігаються такі, що готові були здійснювати виробництво при ціні, нижчій за рівноважну. І в результаті встановлення рівноважної ціни вони отримують виробничий надлишок чи виграш (producer surplus) - різниця між фактичним доходом, що був отриманий від діяльності, і мінімально можливим .
57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання
Неспроможність ринку:
Суспільні блага. Ринкові механізми не в змозі врегулювати суспільних благ, непривабливих для приватного виробника товарів і послуг, зокрема через неможливість їх реалізації за допомогою механізмів ринку або через їх високу собівартість.
Зовнішні ефекти. Ринковий механізм не може запобігти забрудненню довкілля, він неспроможний забезпечити контроль за виробництвом екологічно чистих товарів та запобігти небезпек можливого заподіяння шкоди від певних видів діяльності для здоров’я громадян, довкілля і держави.
принцип правової рівності і соціальної справедливості. Ринок не забезпечує соціальних гарантій, не в змозі нейтралізувати надмірну диференціацію в розподілі ресурсів та доходів.
ефекти асиметричної інформації. Дуже часто він породжує неповну і недосконалу інформацію, що підриває здатність до прийняття оптимальних рішень суб’єктами ринкових відносин.
Монополії. Ринок також може призводити до надмірної концентрації економічної влади в руках певних суб’єктів і не в змозі самостійно, без втручання у нього зовнішнього регулятора – держави – підтримувати і забезпечувати середовище повноцінної й відкритої конкуренції.
Таким чином, існує цілий комплекс питань, які належать до неспроможностей ринку і які неможливо вирішити лише внаслідок дії ринкових інструментів. В таких випадках неспроможності ринку потрібне втручання держави, яка повинна:
• створювати правове поле для вільного розвитку суб’єктів господарювання і контролювати дотримання ними норм законів;• забезпечувати умови для здорової конкуренції і регулювати ціни на певні види товарів та послуг;
• забезпечувати надходження на ринок необхідного набору товарів та послуг шляхом заповнення економічних ніш у виробництвах, які, з огляду на свою неприбутковість, непривабливі для приватного сектора;
• запроваджувати нормативи та обмеження для суб’єктів господарювання з метою охорони довкілля;
• забезпечувати зайнятість населення, справедливий розподіл ресурсів і доходів та інші соціальні гарантії;
• допомагати суб’єктам господарюванням адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури, створювати сприятливі умови для активізації їхньої виробничої діяльност