- •Мікроекономіка як складова теоретичної економіки
- •Субєкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •Методологія мікроекономічного аналізу.
- •Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •Закон спадної граничної корисності блага.
- •Еквімаржинальний принцип досягнення вибору та рівновага споживача.
- •Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •Криві байдужості та їх властивості.
- •Бюджетна лінія
- •Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •Реакція споживача на зміну його доходу.
- •Поняття «повноцінних» і «неповноцінних» благ.
- •К рива Енгеля, функції Торнквіста.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком.
- •17. Попит і закон попиту.
- •18. Пропозиція і закон пропозиції.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •20. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.
- •21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
- •22. Перехресна еластичність за доходом.
- •23. Ввзаємозв’язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
- •24. Еластичність пропозиції.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •26. Мотивація поведінки підприємства.
- •27. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •28. Витрати виробництва.
- •29. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактора виробництва.
- •30. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта.
- •31. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •32. Оптимум виробника.
- •33. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •34. Типовий характер зміни витрат за короткостр. Період.
- •35. Витрати в довгостроковому періоді.
- •36. Ознаки й умови досконалої конкуренції
- •37. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39. Ознаки монопольного ринку.
- •40. Економічні адміністративні та правові барєри вступу до монопольного ринку.
- •41. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.
- •42. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
- •43. Основні ознаки олігополії.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47. Нецінова конкуренція.
- •48. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів та факторів виробництва.
- •49. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •50. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •51. Основні фактори впливу на ринок праці.
- •52. Капітал як фактор виробництва.
- •53. Аналіз інвестиційних рішень.
- •54. Особливості землі як фактора виробництва.
- •55. Види рент.
- •56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
- •57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання
- •58. Сучасна теоретична економіка про права власності.
- •59. Теорема Коуза.
- •60. Трансакційні витрати.
56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
В результаті дії конкурентних сил відбувається синхронізація цін попиту і цін пропозиції, яка дістала назву ринкової рівноваги.
Рівноважна ціна (Ре) і рівноважна кількість (Qe) блага на ринку встановлюється при рівнянні попиту і пропозиції (перетин кривих). В стані рівноваги ринок збалансований, і ні у споживачів, ні у виробників немає стимулів для її порушення.
Якщо ціна є більшою за рівноважну, то існує надлишок товару (при ціні P=4 Qs>Qd), якщо навпаки - дефіцит (при ціні P=2 Qd>Qs). За таких умов у ринкових суб'єктів з'являються стимули до змінювання ситуації.
П ри аналізі встановлення рівноваги видно, що при цінах, вищих за рівноважну, існували споживачі, які були готові їх платити. Однак в результаті встановлення рівноваги на ринку вони купують благо за нижчою ціною. Різниця між максимальними витратами, які споживач готовий був здійснити, і фактичними витратами називається споживчим надлишком чи виграшем (consumer surplus).
Одночасно з боку виробників також спостерігаються такі, що готові були здійснювати виробництво при ціні, нижчій за рівноважну. І в результаті встановлення рівноважної ціни вони отримують виробничий надлишок чи виграш (producer surplus) - різниця між фактичним доходом, що був отриманий від діяльності, і мінімально можливим .
57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання
Неспроможність ринку:
Суспільні блага. Ринкові механізми не в змозі врегулювати суспільних благ, непривабливих для приватного виробника товарів і послуг, зокрема через неможливість їх реалізації за допомогою механізмів ринку або через їх високу собівартість.
Зовнішні ефекти. Ринковий механізм не може запобігти забрудненню довкілля, він неспроможний забезпечити контроль за виробництвом екологічно чистих товарів та запобігти небезпек можливого заподіяння шкоди від певних видів діяльності для здоров’я громадян, довкілля і держави.
принцип правової рівності і соціальної справедливості. Ринок не забезпечує соціальних гарантій, не в змозі нейтралізувати надмірну диференціацію в розподілі ресурсів та доходів.
ефекти асиметричної інформації. Дуже часто він породжує неповну і недосконалу інформацію, що підриває здатність до прийняття оптимальних рішень суб’єктами ринкових відносин.
Монополії. Ринок також може призводити до надмірної концентрації економічної влади в руках певних суб’єктів і не в змозі самостійно, без втручання у нього зовнішнього регулятора – держави – підтримувати і забезпечувати середовище повноцінної й відкритої конкуренції.
Таким чином, існує цілий комплекс питань, які належать до неспроможностей ринку і які неможливо вирішити лише внаслідок дії ринкових інструментів. В таких випадках неспроможності ринку потрібне втручання держави, яка повинна:
• створювати правове поле для вільного розвитку суб’єктів господарювання і контролювати дотримання ними норм законів;• забезпечувати умови для здорової конкуренції і регулювати ціни на певні види товарів та послуг;
• забезпечувати надходження на ринок необхідного набору товарів та послуг шляхом заповнення економічних ніш у виробництвах, які, з огляду на свою неприбутковість, непривабливі для приватного сектора;
• запроваджувати нормативи та обмеження для суб’єктів господарювання з метою охорони довкілля;
• забезпечувати зайнятість населення, справедливий розподіл ресурсів і доходів та інші соціальні гарантії;
• допомагати суб’єктам господарюванням адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури, створювати сприятливі умови для активізації їхньої виробничої діяльност