14. Реакція споживача на зміну цін товарів.

К рива "ціна—споживання" показує, як змінюєть­ся обсяг закупок товару X (точки F1, F2, F3 на рис. 3.6) при зміні ціни на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

Зменшення кута нахилу ліній бюджетного обмеження супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару.

Використовуючи криву "ціна—споживання", можна побудувати криву індивідуального попиту споживача – крива, що пов’язує кількість блага, яке хоче та може придбати конкретний споживач при різних цінах.

15. Ефект заміщення та ефект доходу.

Е фект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реальн. доходу споживача під впливом руху цін. Зрос­тання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшен­ням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних — зменшується. Ефект заміщення — це тільки ті зміни у спожи­ванні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних това­рів.

Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зменшується, а при її зниженні — збільшується. Однак може складатися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена. Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам: _ бути неякісним в уявленні споживача;    _ бути значною часткою його витрат.

16. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком.

Поведінка людей, що потрапляють в аналогічні ситуації, є різною. Тактика поведінки індивідів залежить від їхньої схильності до ризику. Індивідів класифікують на не схильних до ризику, нейтральних і схильних. Від належності індивіда до однієї з цих категорій змінюється прийняття ним рішення в ситуаціях з ризиком. У невизначеній ситуації індивід розраховує на очікувану корисність (Е(И(У))) – середньозважена сума корисностей, пов’язаних з усіма можливими сценаріями розвитку подій. Не схильний до ризику індивід завжди надасть перевагу гарантованому результату: Е(И(У))<И(У). Нейтральному до ризику індивіду буде байдуже між певним і непевним результатом, якщо він однаковий : Е(И(У))=И(У). Схильний до ризику індивід надасть перевагу непевному результату навіть, коли його величина буде меншою за величину певного результату: Е(И(У))>И(У). Крива корисності індивіда не схильного до ризику – опукла; для індивіда схильного до ризику – угнута, для індивіда нейтрального до ризику – лінійна функція.

17. Попит і закон попиту.

Ринковий попит - це сума індивідуальних попитів при певно­му рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однако­вих цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і до­ходи. Іншими словами, ринковий попит - це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів (рис. 5.1).

Рис.5.1.ринковий попит Х

Функція попиту — це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару: Хd=f(Р),де Хd - обсяг попиту, одиниць товару;Р - ціна товару.

До нецінових факторів ринкового попиту належать: зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб спо­живача, моди чи реклами; зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи то-вари-комплементи; кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару; цінові очікування покупців; доходи споживачів.

Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує, що підвищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів попиту на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

На величину попиту, тобто на пересування точки незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі ці фактори, що впливають на попит, належать до нецінових. Їх дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

У реальному житті жоден з перелічених факторів не відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.