- •Мікроекономіка як складова теоретичної економіки
- •Субєкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •Методологія мікроекономічного аналізу.
- •Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •Закон спадної граничної корисності блага.
- •Еквімаржинальний принцип досягнення вибору та рівновага споживача.
- •Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •Криві байдужості та їх властивості.
- •Бюджетна лінія
- •Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •Реакція споживача на зміну його доходу.
- •Поняття «повноцінних» і «неповноцінних» благ.
- •К рива Енгеля, функції Торнквіста.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком.
- •17. Попит і закон попиту.
- •18. Пропозиція і закон пропозиції.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •20. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.
- •21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
- •22. Перехресна еластичність за доходом.
- •23. Ввзаємозв’язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
- •24. Еластичність пропозиції.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •26. Мотивація поведінки підприємства.
- •27. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •28. Витрати виробництва.
- •29. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактора виробництва.
- •30. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта.
- •31. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •32. Оптимум виробника.
- •33. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •34. Типовий характер зміни витрат за короткостр. Період.
- •35. Витрати в довгостроковому періоді.
- •36. Ознаки й умови досконалої конкуренції
- •37. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39. Ознаки монопольного ринку.
- •40. Економічні адміністративні та правові барєри вступу до монопольного ринку.
- •41. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.
- •42. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
- •43. Основні ознаки олігополії.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47. Нецінова конкуренція.
- •48. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів та факторів виробництва.
- •49. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •50. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •51. Основні фактори впливу на ринок праці.
- •52. Капітал як фактор виробництва.
- •53. Аналіз інвестиційних рішень.
- •54. Особливості землі як фактора виробництва.
- •55. Види рент.
- •56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
- •57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання
- •58. Сучасна теоретична економіка про права власності.
- •59. Теорема Коуза.
- •60. Трансакційні витрати.
21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
На практиці кожна людина може відмітити свою різну реакцію у відповідь на змінювання ціни на різні товари: змінювання обсягу покупок буде різним. Це явище лягло в основу концепції цінової еластичності попиту.
Ступінь чутливості споживачів до змінювання ціни товару називається ціновою еластичністю (Есір). Попит називається еластичним, якщо несуттєве змінювання ціни викликає значне змінювання величини попиту, а коли суттєве змінювання ціни викликає незначне змінювання величини попиту -нееластичним (рис.5.1).
Існує два методи вимірювання цінової еластичності попиту.
Еластичність в точці розраховується як: , де - відносне змінювання величини попиту; - відносне змінювання величини ціни; - величина попиту після та до змінювання; - ціна після та до змінювання.
Якщо отримане значення |Edp|>1, то попит еластичний, |Edp|<1 - нееластичний, |Edp|=1 - одинична еластичність.
Однак цей простий метод розрахунку має недолік - в залежності від того, яке значення на кривій попиту вважати базовим, буде змінюватись і значення коефіцієнта.
Дугова еластичність розраховується за формулою:
Edp=(ΔQ\ΔP)*(((P0+P1)\2):((Q0+Q1)\2)). Можна виділити граничні випадки цінової еластичності попиту. Абсолютно еластичним називається попит, значення коефіцієнта еластичності якого Edp=безкінечність, а абсолютно нееластичним - коли Edp=0.
У мікроекономіці не виділяють жорстких факторів, які впливають на цінову еластичність попиту. Однак можна визначити вплив на цінову еластичність попиту наступного:
1. існування благ-субститутів
2. питомої ваги блага в доході споживача
3. відношення блага до предметів розкоші чи товарів першої необхідності
4. часу
5. розмірів запасу
Цінова еластичність попиту може змінюватися в короткостроковому та довгостроковому періодах, при цьому характер змін буде різний в залежності від терміну служби блага. Для благ разового використання попит буде більш еластичним у короткостроковому періоді, ніж у довгостроковому, а для благ довготривалого використання - навпаки.
22. Перехресна еластичність за доходом.
Реакція змінювання величини попиту на одне благо відносно змінювання цін іншого блага називається перехресною еластичністю попиту (Еdх,у). Перехресна еластичність розраховується за наступною формулою:
Е= (ΔQx\Qх) : (ΔРУ/РУ).
Чим меншим буде від'ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності (Еdх,у<0), тим більше блага взаємодоповнюють одне одного, чим більшим буде позитивне значення коефіцієнта (Еdх,у>0), тим більш взаємозамінними є блага, при значенні коефіцієнта близько нуля (Еdх,у=0) можна говорити про незалежність благ.
Однак це правило можна використовувати лише при невеликих змінюваннях ціни, тому що коефіцієнт цінової еластичності попиту можна розкласти на дві складові, які характеризують ефект доходу та ефект заміщення.
Еластичність попиту за доходами можна визначити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміною доходу споживача (I). На рис. 4.5 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на dQ (Q2 - Q1), що спричинене збільшенням доходу на dI(І1 - І2). Тоді еластичність попиту за доходами Ei = (dQ/Q):(dI/І). Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманітніших значень: Еi > 0 — для нормальних товарів; Еi > 1 — для предметів розкоші; Еi < 0 — для неякісних товарів. Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача.