8.2 Схеми послідовного вивчення потреб індивідуального та виробничого характеру

Рисунок 15 – Схема послідовного вивчення потреб індивідуального характеру.

Рисунок 16 – Схема послідовного вивчення потреб виробничого характеру.

Як видно зі схем механізм вивчення потреб індивідуального і виробничого характеру різний. Це пов’язано з тим, що індивідуальні потреби в більший частині можуть лише розповсюджуватися.

Виробничі потреби повністю залежать від споживача (фірми – замовника). Якщо транспортне підприємство бажає тривалий час успішно співпрацювати зі споживачами, воно повинно перейнятися їх ідеями, філософією і майже думати з ними в «єдиному технологічному напрямку».

8.3 Методи забезпечення транспортних споживачів

Є кілька загальновідомих схем визначення потреб як особистого, так і виробничого характеру. Усі вони засновані на повному аналізі стану і діалектики розвитку нестатків і потреб.

Наприклад, на автомобільному транспорті найчастіше використовується технологічний спосіб. Розглянемо алгоритм рішення задачі на підставі цього методу.

Приклад. Ситуація: виробник цукрового буряка має 5 полів. Відома врожайність і два способи збору врожаю – поточний і перевалочний. При потоковому способі використовується авто ЗІЛ-130 і бурякозбиральний комбайн. При перевалочному способі є можливість використання автомобілів підвищеної вантажопідйомності (КамАЗ-5320 із причепом загальною вантажопідйомністю 25 т.) При цьому способі необхідний трактор «Беларусь» із причепом і навантажувач. Трактор буде підвозити від комбайна до бурта буряк, а навантажувач буде завантажувати автомобіль з бурта.

Алгоритм рішення задачі.

1. Визначаємо продуктивність комбайна:

2. Визначаємо час завантаження автомобіля ЗІЛ-130

Час розвантаження (по нормі 5 хв.)

3. Визначаємо продуктивність автомобіля ЗІЛ-130 для поля № 1

Потім для кожного поля.

4. Визначаємо продуктивність трактора.

5. Визначаємо час на навантаження.

6. Число тракторів на один комбайн.

7. Число автомобілів

8. Виконується економічне порівняння по витратах на 1 комбайн.

При поточному способі:

При перевалочному:

9. Пропонується кращий варіант, але це не означає, що АТП уже має клієнта, на цьому етапі визначені тільки потреби, а далі вже треба діяти, використовуючи інші методи.

На етапі початку діяльності на ринку транспортних послуг необхідно знайти потенційних споживачів шляхом аналізу ринку. При цьому використовується відкрита інформація про потреби. Наприклад, є зведення про потреби в перевезенні по ряду підприємств. Вся інформація називається повним набором. Як правило, вона недоступна. Користуються набором обстеження, тобто тією інформацією, що відома. З обстеження вибирається підприємства, продукція яких може бути перевезена автомобілями даного АТП. З набору виключаються (можуть) ті підприємства, що знаходяться на великій відстані.

Далі необхідно:

1. Визначити обсяг послуг:

у тонах

у ткм

2. Визначити середню відстань перевезення

3. Визначити річну продуктивність наявного парку

, т

, ткм

4. Визначити коефіцієнт охоплення ринку

;

5. За значеннями У_Q і У_Р визначити характер ринку (дефіцитний чи ні).

Послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування відносяться до групи послуг індивідуального користування. Досвід задоволення таких потреб визначає кілька основних «гілок» дерева. Класифікація потреб індивідуального характеру наведена на рис 17. Потреби індивідуального споживача бувають невідкладними і відкладеними. Відповідно до класифікації Маслоу є своєрідна ієрархія потреб. На першому плані первинні потреби – їжа, одяг, житло і т.д., на другому – соціальні, котрі підкреслюють соціальний статус споживання. Транспортні послуги – це соціальні, ними задовольняються потреби самоствердження (у трудовій діяльності, кар'єрі), самовираження (поїздки в престижні місця відпочинку) і саморозвитку (у музеї, туристичні поїздки і т.д.) Вони залежать також від факторів формування, зв'язані з тимчасовими параметрами задоволення, зі специфікою, мають масове поширення і можуть бути як природними, так і імпульсивними і навіяними. Остання галузь класифікації відповідає класифікації по мотивації і потребі по Фрейду. По цій класифікації визначити можна лише природні потреби. Імпульсивні і навіяні потреби можуть бути викликані лише з якоюсь імовірністю передбачення. Найбільш розповсюдженими методами виявлення потреб і попиту є різного роду обстеження.

Обстеження потреб проводять анкетним способом і різними методами реалізації (рис. 18).

Рисунок 17 – Класифікація потреб індивідуального характеру

Обстеження транспортних потреб населення

Анкетування

На робочих місцях

У місцях проживання

Вільна форма (на зупинках, в транспорті)

Рисунок 18 – Методи обстеження транспортних потреб

Це дорогі обстеження. Найбільш доступним є обстеження робочих місць шляхом аналізу особистих справ працюючих. Це неконтактний метод і обстежуються лише виробничі приміщення. Інші обстеження більш трудомісткі і вимагають значних підготовчих робіт, таких як попередження населення, розробка аркушів опитування й ін. У результаті анкетних обстежень можна одержати інформацію про міжрайонні переміщення. Після обробки анкет заповнюють матрицю районних переміщень (табл. 1).

Таблиця 1 - Матриця міжрайонних переміщень

j і		Район прибуття					Всього уїхали
		1	2	3	4	5
Район виїзду	1	-	170	1100	1500	200	2970
	2	150	-	400	600	800	1950
	3	20	10	-	200	180	410
	4	80	40	30	-	600	750
	5	60	90	40	-	-	190
Всього прибуло		310	310	1570	2300	1780	6270

Потім ці потоки наносять на карту вулиць і доріг по найкоротшим шляхам сполучення й одержують карту пасажиропотоків. Але звичайно пасажири не завжди переміщаються по найкоротшим відстаням, часто вибирають шлях не по довжині, а за часом поїздки. Ці обставини також повинні враховуватися, якщо замість кілометрів на карту нанести час сполучення.

Вивчення рівня задоволення попиту проводиться на діючих маршрутах транспорту. Обстеження проводиться в транспортних засобах або на зупинках (рис. 19). Ці методи не такі дорогі і тому використовуються частіше. Недоліком цих методів є те, що вони вивчають лише вдоволений попит. Значна частина попиту, при відмовленні в його задоволенні, не попадає в обстеження. Методи рівня задоволення попиту представлені в спеціальному розділі пасажирських перевезень і дуже докладно описані в спеціальній літературі.

Рисунок 19 – Методи обстеження рівня попиту.

8.4. Прогнозування потреб і попиту.

Головне завдання при обстеженні ринку це оцінка його майбутнього стану. Послуги транспорту відносяться до групи невідкладних (за рідким виключенням). Тому знання умов розвитку ринку дозволяє передбачати інформацію, безробіття, тенденцію збільшення або зменшення доходів і т.д. Прогноз – мистецтво передбачення стану явища в майбутньому. Прогнозування виробляється шляхом моделювання, що проводиться за допомогою аналогових, імітаційних, статистичних моделей і експертних оцінок.

Потреби і попит на автотранспортні послуги найпростіше прогнозувати двома статистичними підходами. Перший – це знайти фактори, що визначають стан явища в майбутньому, другий – знайти тенденцію розвитку явища. Розглянемо перший і другий підходи теоретично й у прикладах. Для реалізації факторного прогнозування необхідно знайти наявність зв'язку між показниками, які нас цікавлять, і факторами, що його визначають. Наявність зв'язку можна знайти рядом методів: за допомогою коефіцієнта знаків Фехнера, коефіцієнтів кореляції Спирмена або звичайного коефіцієнта кореляції.

Коефіцієнти знаків Фехнера розраховуються за допомогою відхилень від середніх значень:

де а – зближення знаків (збігання);

в – розбіжність знаків.

Збігання знаків визначається символом “+”, розбіжність “-”.

Якщо значення і дорівнює чи більш [0,4], тоді зв’язок присутній.

Більш точніше зв’язок визначається за допомогою коефіцієнту кореляції Спірмена, ρ

де n – кількість замірів;

d – різниця рангів;

де R_Q, R_P – рангові відхилення.

За наявністю зв’язку коефіцієнт ρ повинен бути великим [0,5].

Найбільш точні результати дає розрахунок коефіцієнту кореляції r , для якого використовуються ні відхилення, ні ранги, а фактичні значення:

де σ_Q(P) – середньоквадратичні відхилення Q (P).

σ_Q розраховується за формулою:

де Q_і – кількість значень і-го заміру Q.