- •Основні поняття комерційної роботи на транспорті
- •Види процесів транспортних підприємств.
- •1.4 Задачі курсу «Комерційна робота на транспорті»
- •2.1 Особливості транспортної послуги
- •2.2 Класифікація послуг транспортних підприємств
- •Продукція основного виробництва транспортного підприємства
- •4.1 Транспортно-технологічні системи доставки вантажів
- •4.2 Правові засади організації перевезень вантажів
- •4.5 Регулювання допуску до транспортного обслуговування.
- •5.1 Договір перевезення вантажів.
- •5.2 Договір транспортної експедиції.
- •5.3 Договір на організацію транспортного обслуговування.
- •5.4 Разове замовлення
- •Класифікація ринків
- •7.1 Загальні принципи організації роботи транспортних підприємств
- •7.2 Життєвий цикл послуги.
- •7.4 Стратегії маркетингу по стадіям життєвого циклу послуги
- •7.5 Канали збуту транспортних послуг
- •8.1 Поняття бажання, нужди, потреби та попиту
- •8.2 Схеми послідовного вивчення потреб індивідуального та виробничого характеру
- •При коефіцієнту r 0,6, зв’язок враховується існуючим. Для виявлення наявності зв’язку може застосовуватися кожен з наведених методів. Надалі розраховуємо кореляційну лінійну однофакторну модель
- •8.6 Формування ринку транспортних послуг.
- •8.7 Взаємодія суб’єктів ринку транспортних послуг.
- •Розглянемо сфери прямого і непрямого впливу на прикладі автотранспортного підприємства.
- •Передумовами розвитку підприємства є:
- •9.2 Державне регулювання конкуренції
- •9.3 Методика аналізу діяльності конкурентів
- •9.4 Кооперація підприємств в ринкових умовах.
- •11.1 Документи по договорам на перевезення вантажів
- •11.1.1. Транспортна документація на морському транспорті
- •11.1.2. Транспортна документація на внутрішньому водному транспорті
- •11.1.3. Транспортна документація на повітряному транспорті
- •11.1.5. Транспортна документація на автомобільному транспорті
- •11.1.8. Товаросупроводжувальна документація
11.1 Документи по договорам на перевезення вантажів
У договорі перевезення вантажу беруть участь транспортна організація, що здійснює перевезення, і вантажовласник, що здає вантаж для перевезення і який сплачує провізну плату. Як правило, вантажовласник, здаючи вантаж для перевезення транспортної організації, називає третього учасника транспортного процесу - одержувача вантажу, з яким він пов’язаний зобов'язаннями, і якому вантаж повинен бути виданий у пункті призначення.
Таким чином, договір на перевезення - це документ, по якому одна сторона (відправник) передає вантаж іншій стороні (перевізнику), що приймає на себе зобов'язання доставити довірений їй відправником вантаж у пункт призначення за певну плату й видати його правочинному на одержання вантажу особі (одержувачу). У свою чергу, відправник вантажу зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Предметом договору перевезення є переміщення вантажу в просторі. Термін перевезення не є істотною (із правової точки зору) умовою. Сторонами договору на перевезення звичайно вважаються:
перевізник (як правило, спеціалізована транспортна організація);
відправник вантажу (титульний власник вантажу, експедитор або інше вповноважене власником особа).
Статус одержувача в договорі на перевезення може бути різним:
одержувач і відправник вантажу - одна сторона в договорі;
одержувач вантажу - третя особа, на користь якої укладений договір на перевезення;
одержувач вантажу - третя особа, на яку спрямовано дія договору на перевезення;
одержувач вантажу - одна із трьох сторін договору на перевезення.
Вантажоодержувач вступає у відносини з перевізником лише з моменту внесення його в накладну (коносамент).
Обов'язки відправника за договором на перевезення наступні:
оплатити послуги перевізника;
надати вантаж до перевезення у відповідний термін.
Основне право відправника - це його право переадресувати вантаж іншому одержувачеві в будь-який момент перевезення при умовах, що він понесе пов'язані із цим витрати.
Обов'язки перевізника за договором на перевезення наступні:
доставити довірений йому вантаж у місце призначення в цілості, схоронності й в обумовлений термін;
передати вантаж одержувачу.
Основне право перевізника - це станове право на вантаж для гарантії виплати провізних платежів.
Обов'язки одержувача за договором на перевезення наступні:
прийняти вантаж, причому цей обов'язок є безумовним, крім випадків, коли якість вантажу внаслідок псування або ушкодження змінилося настільки, що виключає можливість його повного або часткового використання (на морському транспорті подібне виключення не передбачене);
забезпечити розвантаження (в окремих випадках);
здійснити оплату перевізнику (в окремих випадках).
Укладання договору на перевезення вантажів вимагає наявності певних передумов, оскільки виконання дій, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, неможливо без попереднього узгодження з перевізниками й відправниками вантажу (експедиторами).
Це досягається в процесі виконання зобов'язань по перевезенню й виражається в певних правових формах, у результаті чого конкретизуються обсяги перевезень вантажів й уточнюються терміни їхньої доставки.
Однієї з таких правових форм є заявка, у якій конкретизується завдання й визначаються показники, що забезпечують разове перевезення.
Відправник вантажу (або його експедитор) зобов'язаний подавати заявки до управління залізниць місця відправлення не менш чим за 10 діб до початку перевезень вантажів, а на перевезення вантажів, що направляються на експорт й у прямому змішаному сполученні, - не менш чим за 15 діб до початку перевезень вантажу.
Аналогічний порядок установлений на внутрішньому водному транспорті, відмінність складається тільки в строках подачі декадної заявки - заявка подається за 5 діб до настання декади.
На автомобільному транспорті заявка подається в обумовлені річним договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом терміни, але не пізніше 14 годин напередодні дня початку перевезень вантажів у міському й приміському сполученні й не пізніше 48 годин до початку перевезень у міжміському повідомленні. Конкретний перевізник може встановити свої норми й правила щодо подачі заявки.
На морському транспорті відправник вантажу повідомляється про подачу наміченого тоннажу не пізніше чим за 5 діб до планованої дати заходу судна в порт навантаження.
Реалізація прийнятих до виконання заявок на перевезення вантажів здійснюється шляхом висновку й виконання договорів між транспортними організаціями й відправниками вантажу (експедиторами).
Відповідно до міжнародної практики договори перевезення укладаються по одній із трьох систем:
накладних, що застосовується практично на всіх видах транспорту й містить всі відомості про вантаж;
актів виміру, що практично не використається в міжнародній практиці й звичайно застосовується на автомобільному транспорті для оформлення нетоварних вантажів;
коносаментів, що використовується для оформлення договору морського перевезення вантажів, за винятком випадків, коли договір морського перевезення оформляється накладною.
Рисунок 27- Система транспортної документації за договором на перевезення вантажу
Система міжнародної транспортної документації за договором на перевезення вантажу представлена на рис. 27.