Бланк відповідей досліджуваного

№ питання	Відповідь	№ питання	Відповідь	№ питання		Відповідь
1		10		19
2		11		20
3		12		21
4		13		22
5		14		23
6		15		24
7		16		25
8		17
9		18

Обробка та аналіз результатів

Обробка результатів здійснюється для виявлення стилів педагогічного спілкування.

Підрахуйте число збігів плюсів і мінусів відповідно до наведеного нижче ключа і визначте свою тенденцію. Якщо загальна сума збігів складе 80% від всіх пунктів по одній моделі спілкування, можете вважати виявлену схильність стійкою.

Ключ

Моделі спілкування	№ питань
	Так“+”	Ні“-“
Дикторська “Монблан”	4, 6, 11, 15, 17, 23	1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 24
Неконтактна ‘Китайська стіна”	9, 11, 13, 14, 15	1, 7, 8, 12, 16, 18, 19,20, 21
Диференційована увага “Локатор”	10, 14, 18, 20, 21	2, 4, 6, 13, 15, 17, 23
Гіпорефлексивна “Тетерів”	9, 11, 15, 17, 23, 24	8, 12, 16, 19, 20, 21, 22
Гіперрефлексивна “Гамлет”	3,12,14,18,19,20,22,25	2, 5, 6, 11, 13, 23
Негнучкого реагування “Робот”	1, 2, 5, 6, 13, 15, 23	7, 8, 9, 11, 16, 21, 24
Авторитирана “Я сам(а)”	5, 10, 14, 15, 18, 24	2, 8, 16, 21
Активної взаємодії “Союз”	7, 8, 10, 16, 20, 21, 22	1, 2, 4, 5, 6, 11, 13, 15, 17, 23

Моделі спілкування педагога

Різні стилі комунікативної взаємодії породжують декілька моделей поведінки педагога у спілкуванні з учнями на заняттях.

Модель дикторська (“Монблан”). Педагог наче усунений від учнів, він парить над ними, знаходячись в царстві знань. Ніякої особистісної взаємодії. Педагогічні функції зведені до інформаційного повідомлення.

Наслідок: відсутність психологічного контакту, безініціативність і пасивність учнів.

Модель неконтактна (“Китайська стіна”) дуже близька за своїм змістом до першої. Різниця з тому, що між педагогом і учнями існує слабкий зворотний зв'язок, оскільки довільно і ненавмисно створений бар'єру спілкування. В ролі такого бар'єру можуть виступати відсутність бажання до співпраці однієї з сторін, інформаційний, а не діалоговий характер занять, мимовільне підкреслення педагогом свого статусу, поблажливе ставлення до учнів.

Наслідок: слабка взаємодія з учнями, а з їх боку - байдуже ставлення до педагога.

Модель диференційованої уваги (“Локатор”) ґрунтується на вибіркових відносинах з учнями. Педагог орієнтований не на весь склад аудиторії, а лише на частину, припустимо на талановитих, слабких, лідерів або аутсайдерів. У спілкуванні він ставиться до цих як до своєрідних індикаторів, за якими орієнтується на настрій колективу, концентрує на них свою увагу.

Наслідок: порушується цілісність акту взаємодії в системі “педагог-колектив”, вона підміняється фрагментарністю ситуативних контактів.

Модель гіпорефлексивна (“Тетерів”) полягає в тому, що педагог в спілкуванні наче замкнутий у собі: його мовлення переважно монологічне. Він чує тільки самого себе і ніяк не реагує на слухачів. У діалозі опоненту марно вставити репліку, вона просто не буде почута. Навіть у спільній трудовій діяльності такий педагог захоплений своїми ідеями і виявляє емоційну глухоту до оточуючих.

Наслідок: практично відсутня взаємодія між учителем і учнем, а навколо останнього утворюється поле психологічного вакууму. Сторони процесу спілкування існують ізольовано один від одного, навчально-виховна взаємодія відбувається формально.

Модель гіперрефлексія (“Гамлет”) протилежна за психологічною канвою попередній. Педагог стурбований не стільки змістовною стороною взаємодії, скільки тим, як він сприймається оточуючими. Міжособистісні відносини набувають для нього домінуючого значення. Він сумнівається в дієвості своїх аргументів, у правильності вчинків, гостро реагує на нюанси психологічної атмосфери в середовищі учнів, приймаючи їх на свій рахунок. Такий педагог подібний до оголеного нерва.

Наслідок: загострена соціально-психологічна чутливість педагога, що призводить до неадекватних реакцій на репліки і дії аудиторії. В такій моделі кермо влади може опинитися в руках учнів, а педагог посяде ведену позицію.

Модель негнучкого реагування (“Робот”). Відносини педагога з учнями будуються за жорсткою програмою, коли чітко дотримуються цілей та завдань заняття, дидактичний виправдані методичні прийоми, мають місце бездоганна логіка викладу та аргументація фактів, але педагог не відчуває змінної ситуації спілкування. Ним не враховуються педагогічна дійсність, склад і психологічний стан учнів, їх вікові та етнічні особливості.

Наслідок: низький ефект соціальної взаємодії.

Модель авторитарна (“Я - сам”). Навчальний процес цілком фокусується на педагогові. Він - головна і єдина дійова особа. Від нього йдуть питання й відповіді, думки й аргументи. Практично відсутня творча взаємодія між ним і аудиторією. Однобічна активність педагога пригнічує усіляку особисту ініціативу з боку учнів, які усвідомлюють себе лише виконавцями, чекають інструкції до дії. До мінімуму знижується їх пізнавальна й суспільна активність.

Наслідок: виховується безініціативність, втрачається творчий характер навчання, спотворюється мотиваційна сфера пізнавальної активності.

Модель активної взаємодії (“Союз”). Педагог постійно знаходиться в діалозі з учнями, тримає їх в мажорному настрої, заохочує ініціативу, легко схоплює зміни в психологічному кліматі колективу і гнучко реагує на них. Переважає стиль дружньої взаємодії із збереженням рольової дистанції.

Наслідок: навчальні, організаційні та етичні проблеми творчо вирішуються спільними зусиллями. Така модель найбільш продуктивна.

Звіт студента за результатами виконання лабораторної роботи має містити:

1. Тему завдання.

2. Мету роботи.

3. Заповнений протокол дослідження:

• П.І.Б досліджуваного: _____________

• Вік досліджуваного:_______________

• Дата дослідження:__________________

• Предмет дослідження:_______________

• П.І.Б. експериментатора:_____________

• Бланк відповідей досліджуваного:______

4. Висновки.

Після дослідження студенти міняються ролями і проводять його знову.

Література

Література

1. Молодцова Н.Г.Практикум по педагогической психологи. - СПб.: Питер, 2007.- С.186-190.

2. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2002.-C.273-275.

3. Шелихова Н.И. Техника педагогического общения / Под общ. ред. М.Р.Гинзбурга.- М.: Воронеж, 1998.-127 с.

Лабораторне заняття №4

Тема: “Психологія вчителя. Вивчення професійно-педагогічної спрямованості особистості вчителя”

До початку заняття студент повинен зазначити тему, мету та обладнання лабораторної роботи, записати інструкцію та підготувати форму протоколу дослідження.

Питання до теоретичної підготовки:

1. Психологічна характеристика професії вчителя.

2. Суб’єктивні властивості педагога.

3. Методи вивчення особистості вчителя.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Мета: ознайомлення студентів з методикою експрес-діагностики професійно-педагогічної спрямованості вчителя (за Є.І.Роговим, модифікація Ю.А.Корелякова)

Хід роботи

Обладнання: текст опитувальника педагогічної спрямованості; бланк відповідей досліджуваного; протокол дослідження; папір; ручка.

Для виконання завдання студентам пропонується поділитись на групи, що складаються з двох чоловік (експериментатор – досліджуваний).

Експериментатор пропонує досліджуваному відповісти на питання, заповнює протокол. Досліджуваний відповідає на питання і заповнює бланк відповідей досліджуваного.

Інструкція досліджуваному: “У даному опитувальнику перераховані властивості, які можуть бути притаманні Вам у більшому чи меншому ступені. Уважно прочитайте кожне з приведених тверджень. Якщо Ви можете сказати: “Вірно, описувана властивість типова для моєї поведінки або властива мені більшою мірою”, то в бланку відповідей під номером відповідного питання обведіть кружком знак “+”; якщо ж Ви вважаєте, що описувана властивість не типова для Вашої поведінки або властива Вам в мінімальному ступені, то - знак “-“ ”.

Досліджуваний відповідає на питання.