Методика діагностики комунікативного контролю (за м. Шнайдером)
Мета: визначення рівня комунікативного контролю особистості.
Обладнання: папір та ручка.
Інструкція: Уважно прочитайте 10 висловлювань, які відображають реакції на деякі ситуації спілкування. Кожне з них оцініть як правильне (П) або неправильне (Н) стосовно себе, поставивши поряд з кожним пунктом відповідну букву.
Опитувальник:
Мені здається важким наслідувати іншим людям.
Я міг би покривлятися, щоб звернути увагу оточуючих.
З мене міг би вийти непоганий актор.
Іншим людям інколи здається, що мої переживання більш глибокі, ніж це є насправді.
В компанії я рідко опиняюся в центрі уваги.
В різних ситуаціях у спілкуванні з іншими людьми я часто поводжусь по-різному.
Я можу відстоювати тільки те, в чому щиро впевнений.
Щоб досягти успіхів у справах та у відносинах з людьми, я часто буваю таким, яким мене хочуть бачити.
Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не терплю.
10. Я не завжди такий, яким здаюся.
Обробка результатів. По одному балу нараховується за відповідь «Н» на питання 1, 5, 7 і за відповідь «П» на всі інші запитання. Підраховується сума балів, яка співвідноситься із шкалою:
Інтерпретація.
Люди з високим комунікативним контролем постійно слідкують за собою, добре обізнані, як поводитись, управляють своїми емоційними виявленнями. Разом з тим вони відчувають значні труднощі в спонтанності самовираження, не люблять непередбачуваних ситуацій. Люди з низьким комунікативним контролем безпосередні і відкриті, але можуть сприйматися оточуючими як занадто прямолінійні та нав’язливі.
0-3 балів – низький комунікативний контроль; висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка може мало змінюватися в залежності від ситуації спілкування і не завжди співвідноситись із поведінкою інших людей.
4-6 балів – середній комунікативний контроль; у спілкуванні щирий, щиро ставиться до інших, але стриманий в емоційних виявленнях, співвідносить свої реакції з поведінкою оточуючих людей.
7-10 балів – високий комунікативний контроль; постійно слідкує за собою, управляє виявленням своїх емоцій.
У висновках характеризується ступінь комунікативного самоконтролю особистості та наводяться психологічні рекомендації по забезпеченню процесу формування навичок саморегуляції у спілкуванні.
Звіт студента за результатами
виконання індивідуальної роботи має
містити:
Тему завдання.
Мету роботи.
Заповнений протокол дослідження:
П.І.Б досліджуваного: _____________
Вік досліджуваного:_______________
Дата дослідження:__________________
Предмет дослідження:_______________
П.І.Б. експериментатора:_____________
Бланк відповідей досліджуваного:______
Висновки.
Завдання 3. Визначення рівня прояву емпатичних тенденцій особистості.
Методика «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії» (за І.М.Юсуповим)
Мета: визначення рівня прояву емпатійних тенденцій особистості.
Обладнання: папір і ручка.
Інструкція. Опитувальник включає 6 діагностичних шкал емпатії, що виражають ставлення до батьків, тварин, людей похилого віку, дітей, героїв художніх творів, знайомих і незнайомих людей. В опитувальнику 36 тверджень, кожне з яких слід оцінити. Якщо ви відповіли «не знаю», то вашій відповіді приписується бал 0; «ні, ніколи» – 1; «інколи» – 2, «часто» – 3; «майже завжди» – 4; «так, завжди» – 5.
Ваші відповіді не будуть оцінюватися як гарні чи погані, тому просимо виявити відвертість. Над твердженнями не слід довго роздумувати. Достовірні відповіді ті, котрі першими прийшли в голову.