- •1. Поняття, цілі і завдання пр
- •2. Принципи та функції пр
- •Функції пр
- •4. Види (напрями) пр-діяльності
- •5. Вимоги до особистих якостей та освітньої підготовки фахівців з пр
- •Зародження пр в Америці
- •7. Розвиток пр в інших країнах. Поява асоціацій зв’язків з громадськістю
- •8. Причини становлення і розвитку пр
- •9. Стан пр в Україні, проблеми розвитку зв'язків з громадськістю
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Питання для самостійного аналізу та написання творчих завдань
- •Література
- •Обов’язки підрозділу пр в організації
- •Основні напрямки пр-компаній
- •Написання та проведення пр-програми
- •Визначення позитивності / негативності цілеспрямованості / випадковості пр-результату
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Питання для самостійного аналізу та написання творчих есе
- •Література
- •Особливості і загальні принципи виборчої кампанії
- •2. Кандидат як головна дійова особа виборчої кампанії
- •3. Стратегія виборчої кампанії
- •Іміджеві елементи стратегії.
- •Організаційно-політичні елементи стратегії.
- •Спеціальні елементи стратегії.
- •4. Штатний персонал виборчої кампанії
- •5. Робота з добровольцями
- •6. Спеціальні програми в ході виборчої кампанії
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Питання для самостійного аналізу та написання творчих завдань
- •Література
- •Форми взаємодії pr та змі. Підготовка і проведення прес-конференції
- •Принципи зв'язку і спілкування зі змі
- •Принципи спілкування із працівниками змі.
- •Стандарти теле- і радіо- інтерв'ю, технологія публічного виступу
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Питання для самостійного аналізу та написання творчих есе
- •Література
- •1. Сутність лобізму, його значення для демократії
- •2. Правові основи лобіювання
- •3. Зміст роботи лобістів
- •4. Можливості лобіювання в Верховній Раді України, лобіювання законодавчого процесу
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Література
- •Поняття та типологія криз
- •2. Управління проблемами з метою запобігання кризових ситуацій
- •Практичні дії в умовах кризи, організаційні чинники налагодження успішної комунікації
- •Боротьба з чутками
- •Стратегія боротьби з чутками:
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Питання до самостійного аналізу та написання творчих есе
- •Література
- •Поняття «псевдотехнологій» («чорного пр»). Полеміка в. Пелевіна і в. Стоякіна
- •Основні прийоми псевдотехнологій пр
- •Маніпулювання суспільною думкою з використанням змі
- •4. Можливості протидії псевдотехнологіям. Кодекси професійної етики пр-спеціаліста
- •1. Загальні професійні принципи.
- •Питання та завдання до самоконтролю.
- •Питання до написання творчих завдань.
- •Література
- •1. Пр як засіб впливу на процеси в економічній сфері
- •1.1.Пр як чинник стимулювання інноваційних процесів
- •1.2. Пр як засіб вирішення проблем інвестиційної діяльності
- •1.3. Особливості використання пр у банківській сфері
- •2. Вплив пр на розвиток підприємництва. Пр як засіб сприяння взаємодії влади, бізнесу і громадськості
- •3. Пр в соціально-гуманітарній сфері
- •Використання пр в державному управлінні і місцевому самоуправлінні
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Питання для самостійного аналізу та написання творчих есе
- •Література
- •1. Поняття і структура іміджу
- •2. Внутрішня громадськість та імідж організації
- •Питання та завдання до самоконтролю
- •Творчі завдання
- •Література
- •Питання до модульного контролю та підсумкового заліку
- •Загальний список літератури
- •Критерії оцінювання
- •Глосарій
- •Єнін Максим Наімович
- •В роботі соціолога
- •Видавець і виготовлювач Видавництво Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
2. Принципи та функції пр
Спеціалісти з ПР є посередниками між організацією і різними групами громадськості, з якими організація має справу. Тому на них покладаються відповідальність і перед організацією, від імені якої вони діють, і перед різними аудиторіями громадськості. Вони покликані поширювати інформацію, яка дозволяє зацікавленим групам населення усвідомити політику і діяльність цієї організації. З іншого боку, спеціалісти ПР уважно вивчають громадську думку цих груп, інформуючи про нього керівництво організації, яка зобов'язана прислухатися до настроїв населення і реагувати на них.
Така посередницька діяльність в досягненні взаєморозуміння та налагодженні взаємовигідних, гармонійних відносин між організацією та громадськістю визначають основні принципи діяльності інституту ПР і його фахівців.
1. Основоположний принцип PR полягає в тому, що компанія або організація ніколи не зможе добре виглядати в очах громадськості, якщо сприйняття її власним персоналом негативне. Звідси випливає головний висновок: керівництву будь-якої структури починати PR-акцію потрібно зі створення репутації компанії в очах власного персоналу і найближчого оточення.
2. Правдивість.
3. ПР – професія, орієнтована на такі послуги, де основне значення мають інтереси громадськості, а не власна вигода. Інакше кажучи, ПР – це віддане служіння громадськості.
4. Спеціалісту ПР необхідно бути мужнім, щоб не побоятися відмовити своєму клієнтові або відмовитися від виконання програми, що вводить громадськість в оману.
5. Враховуючи те, що спеціалісти у сфері ПР звертаються до різних груп громадськості через ЗМІ, вони зобов'язані зберігати чистоту цих каналів. Вони ніколи не повинні навмисно вводити в оману ЗМІ.
6. Перебуваючи між організацією та громадськістю, спеціалісти з ПР зобов'язані бути ефективними комунікаторами, передавати інформацію в обох напрямках для досягнення взаєморозуміння.
7. Щоб сприяти комунікації в обох напрямках і бути ефективними комунікаторами, працівники ПР повинні добре знати думки і настрої різних груп громадськості, широко застосовуючи наукові методи вивчення громадської думки.
8. Щоб глибше зрозуміти хвилюючі громадськість організації проблеми і відшукати кращі шляхи виходу з них, працівники ПР не повинні сподіватися виключно на інтуїцію, вони зобов'язані спиратися на висновки таких соціальних наук, як психологія та соціологія.
Узагальнюючи дані принципи, можна стверджувати, що основним в діяльності системи ПР є, по-перше, забезпечення взаємної користі організації і громадськості, а також абсолютна чесність і відвертість тих, хто займається цим видом управлінської діяльності. По-друге, особливого значення для ПР має відкритість інформації. По-третє, істотним для ПР є опора на об'єктивні закономірності функціонування масової свідомості, відносин між людьми, організаціями і громадськістю, рішуча відмова від суб'єктивізму.
Функції пр
А) Контроль думок і поведінки громадськості з метою задоволення потреб та інтересів насамперед організації, від імені якої проводяться ПР-акції. Ця функція часто критикується, оскільки в даному випадку організація розглядає громадськість як свою жертву. Подібна ситуація великою мірою нагадує маніпулювання свідомістю і поведінкою людей у певному напрямку.
Б) Реагування на громадськість, тобто організація враховувати події, проблеми або поведінку інших і відповідним чином реагує на них. Інакше кажучи, в цьому випадку організація прагне прислужувати громадськості, розглядаючи тих, від кого залежить її доля, як своїх господарів.
В) Досягнення взаємовигідних відносин між усіма пов’язаними з організацією групами громадськості шляхом сприяння плідній взаємодії з ними (в тому числі зі службовцями, споживачами, постачальниками, виробничим персоналом і т.д.). Саме ця функція є фундаментом моделі компромісу і вважається найбільш корисною і плідною, оскільки цільові групи громадськості тут розглядаються як партнери організації, з якими вона вступає у взаємодію.
Ефективне досягнення взаємовигідних відносин відбувається в ході реалізації наступних функцій.
1) Пізнавальна – реалізується через пізнання соціальної реальності, моніторинг та аналіз інтересів, потреб, настроїв, реакції громадськості на результати соціальної практики.
2) Комунікативно-інформаційна – використання в соціальній практиці ефективних комунікативних технологій, спеціальних механізмів спілкування, взаєморозуміння.
3) Аналітична – збір, систематизація, аналіз даних, отриманих в результаті опитувань, референдумів, прес-конференцій та інших спеціальних заходів.
4) Інтегруюча – узгодження інтересів, потреб соціальної практики, зближення соціальних груп, забезпечення стабільності соціуму.
5) Прикладна – розробка та реалізація цілеспрямованих проектів та програм для досягнення суспільно значущих завдань.
6) Інноваційна – досягнення певного результату на основі узгодження соціальних потреб та інтересів вимагає не тільки вміння аналізувати їх, а й реалізовувати актуальні моделі майбутнього.