3. Пр в соціально-гуманітарній сфері

Соціогуманітарна сфера покликана забезпечити достатній життєвий рівень населення, розвиток трудового і особистісного потенціалу, унеможливлення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, підтримку незахищених верств, належне функціонування систем освіти, культури, охорони здоров'я. У соціальній, гуманітарній сферах виявляється гуманістична або антигуманна суть суспільно-політичного ладу країни. Тому участь структур ПР в розвитку соціогуманітарної сфери зобов'язує їх до аналізу соціальних проблем і пошуку шляхів їх вирішення.

До соціальних і гуманітарних проблем постійно прикута увага громадян. Будь-який проект (комерційний, некомерційний), який стосується цієї сфери, завжди знаходиться в полі зору громадськості, мобілізуючи в її середовищі прихильників і опонентів. Тому перед прийняттям рішення про реалізацію проектів, які стосуються соціогуманітарної сфери, має відбуватися роз'яснення їх мети, соціального ефекту. У розвитку соціогуманітарної сфери діяльність структур ПР зосереджується на таких напрямках:

1) підтримка ринку праці. В умовах конкуренції часто відбуваються банкрутства, закриття підприємств, реструктуризація виробництва, з якими пов'язано чимало складних економічних, соціальних і етичних проблем. В цьому контексті важливим є розвиток територіальної, соціальної, професійної мобільності людей, адже їм доведеться протягом життя неодноразово змінювати професію. Один з аспектів ПР-діяльності може бути пов'язаний з реалізацією міжнародних програм, які стосуються зайнятості і перерозподілу кадрів між країнами, регіонами тощо;

2) підтримка розвитку освіти. У ринкових умовах система освіти переживає складні проблеми. Навчальні заклади змушені постійно адаптуватися до конкурентного середовища, формувати і покращувати свій імідж, намагаючись завдяки цьому формувати довіру населення;

3) сприяння розвитку медицини та фармацевтичної галузі. Розвиток ринку лікарських засобів додає цій сфері інвестиційної привабливості, посилює конкуренцію, в той же час спонукаючи деяких суб'єктів діяльності ставити комерційний інтерес вище професійної доцільності (недостовірна реклама послуг, ліків та ін.) У такій ситуації ПР можуть забезпечувати достовірність інформації про лікарські засоби, корегувати методику поведінки людей, що опинилися перед необхідністю відновлення свого здоров'я, роз'яснення ризиків, пов'язаних з самодіагностикою, самолікуванням. Особливо багато можна зробити засобами ПР щодо утвердження здорового способу життя, виробничої і побутової гігієни.

4) охорона навколишнього середовища. Реалізуючи екологічні програми, ПР-фахівці доводять до громадськості результати соціальної експертизи науково-технічних і господарських рішень, дані про те, наскільки вони здатні вплинути на навколишнє середовище, здоров'я людини. Це сприяє підвищенню екологічної свідомості населення, залучення його до природоохоронної роботи, забезпечення гармонійної взаємодії суспільства з навколишнім середовищем.

5) сприяння розвитку культури. Одним з напрямків ПР-діяльності в сфері культури і мистецтва є сприяння переходу її структур до функціонування на ринкових принципах. За таких умов культурний проект реалізують як проект комерційний, коли вміле використання твору швидко повертає витрачені на нього кошти. ПР-структура при цьому здійснює інформаційно-рекламне забезпечення реалізації такого проекту.

Також засобами ПР активно підтримується меценатство – безкорисливе заступництво освіти, науки, культури. За допомогою ПР відбувається взаємодія культури з бізнесом, завдяки чому фірми (організації) виконують свої соціальні обов'язки перед суспільством. Держава для заохочення цієї діяльності використовує фіскальні інструменти, нагородження керівників фірм (організацій).

Підтримка бізнесом мистецтва і культури є ефективним ПР-ресурсом, оскільки резонансна діяльність у цій сфері підвищує імідж фірм (організацій) та їх керівників, вселяє почуття гордості співробітників за причетність до соціально значущих справах, додає їй привабливості в очах потенційних співробітників.

В цілому меценатство свідчить про успішну діяльність фірми (організації), високої особистісної культури її керівників. Воно формується в результаті тривалої підтримки різноманітних концертів, театральних вистав, художніх фестивалів, конкурсів, допомоги музичним організаціям, проведенні художніх виставок та ін.

У благодійних справах використовують спонсорство – участь фізичних, юридичних осіб у фінансовій, організаційній, інформаційній та іншій підтримці соціальних заходів без отримання від цього прямої економічної вигоди. Однак істотною умовою при цьому є рекламування найменування спонсора, його торгової марки. Спонсори встановлюють свої рекламні щити в місцях проведення основних заходів, друкують логотипи на офіційних документах (прес-релізи, заяви для преси, інформаційні бюлетені). Ініціатори таких заходів висловлюють в інформаційних матеріалах подяки організаціям-спонсорам з оприлюдненням їх адрес і телефонів.

ПР-структури можуть сприяти отриманню доходів від торгівлі сувенірами, плакатами, значками, календарями, листівками, проведення концертів, лотерей, виставок-продажів, аукціонів тощо. Такі заходи сприяють високій суспільній репутації фірми (організації), яка є основною метою ПР.

Для того, щоб надати благодійному заходу характер новин, залучити до його висвітлення журналістів, слід подбати про участь в ньому впливових ЗМІ, знайти можливість для цікавого інформаційного матеріалу. З цією метою з'єднують захід зі святом, пам'ятною датою, ювілеєм або створюють спеціальний комітет за участю лідерів громадської думки. Доцільно також організувати прес-тури для журналістів, лотерею, вікторину або змагання з врученням пам'ятних призів, провести прес-конференцію, семінар, круглий стіл, написати заяву чи подяку від громадськості і оповістити їх у ЗМІ.