2. Організація і послідовність проведення наукових досліджень. Алгоритм науково-дослідного процесу.

Науково-дослідний процес - це чітко організований комплекс дій, спрямований на отримання нових знань, що розкривають суть процесів і явищ у природі і суспільстві з метою використання їх у практичній діяльності людей.

Наукове дослідження виконується відповідно до визначеного наукового напряму, який включає вирішення комплексних проблем, тем, наукових питань.

Комплексна проблема – це сутність проблеми, об’єднаних однією метою. Тема наукового дослідження – це складання проблем, за результатами виконання якої отримують відповіді низку наукових питань. Наукове питання – невеликі наукові завдання, що належить до конкретних тем наукового дослідження. Розрізняють фундаментальні та прикладні дослідження за цільовим призначенням. Емпіричне завдання – виявлення, точний опис, докладне вивчення різних факторів досліджуваних процесів і явищ. Методи: спостереження та/або експеримент. Теоретичне завдання – виявлення та вивчення причин, зв’язків, залежностей, що дають змогу встановити поведінку об’єкта, визначити його структуру, характеристику на основі розроблених наукових принципів і методів пізнання. Теоретичне пізнавальні завдання під час підготовки і проведення формулюють так, щоб їх можна було перевірити емпірично.

За цільовим призначенням наукового дослідження розрізняють: фундаментальні – відкриття і вивчення нових явищ і законів природи, на створення нових принципів дослідження. Мета фундаментального дослідження - розширення наукового знання, встановлення того, що може бути використано в практичній діяльності. Таким роботам притаманний найбільший ступень невизначеності.

Прикладні наукові дослідження – визначення способів використання законів природи для створення нових і вдосконалення існуючих способів людської діяльності. Мета прикладних досліджень– встановлення того, як в практичній діяльності можна використовувати наукові знання,отримані в фундаментальних дослідженнях.

Прикладні наукові дослідження поділяють на:

• пошукові-створення нової техніки/технологій,

• науково-дослідні – нові технології, прилади,

• дослідно-конструкторські: підбір конструктивних характеристик, логічної конструкції.

У результаті фундаментального і прикладного дослідження утворюється нова наукова і науково-технічна інформація. Процес перетворення цієї інформації у форму, придатну для впровадження у практику, представлено на схемі 1.

Практика

Сфери техніки	Виробництво		Сфери науки	Фундаментальні дослідження
	Науково-технічна розробка			Прикладні дослідження

Схема 1 Процес перетворення наукової і науково-технічної інформації у практику.

Основні етапи наукової діяльності в науково-дослідному процесі

І етап. Підготовчий або організаційний:

- вибір теми;

- пошук і відбір наукових джерел;

- оформлення методологічного апарату;

- операціоналізація понять.

ІІ етап. Основний або дослідний:

- систематизація і обробка текстового матеріалу;

- формування тексту наукового рукопису;

- концептуалізація дослідження;

- структурування роботи.

• ІІІ етап. Практична значущість результатів:

• - висновки про можливості використання у певній галузі;

• - висновки про можливості використання у навчальному процесі;

• - рішення компетентного органу про практичне використання результатів;

• - використання матеріалів у створенні стандартів;

• - практичне використання хоча б на одному з підприємств або організації.

В науково-дослідному процесі широко використовуються комп’ютерні технології: сканування текстів; створення папки «Наука» – план, матеріали (джерела), рукопис (вступ, основна частина, висновки, списки літератури), публікації, виступи; якщо вносяться зміни, можна формувати файли: план – 1, план – 2.