Контрольні питання:

1. Що таке наукові публікації? Які функції наукової публікації?

2. Що таке наукове видання, які види наукових видань?

3. Які вимоги передбачені до наукового видання?

4. Які методичні прийоми існують у підготовці публікацій?

5. Охарактеризуйте структуру тез наукових доповідей.

6. Якими є основні вимоги до наукової статті?

Теми рефератів і доповідей

1. Особливості написання наукових статей та монографій.

2. Техніка написання тексту наукової публікації.

Змістовий модуль 5. Підготовка наукових публікацій та участь в науково-комунікативних заходах

Тема 3. Особливості наукової комунікації, наукова кореспонденція

Основні питання лекції та семінарського заняття.

1. Наукова комунікація, академічний стиль спілкування.

2. Наукова дискусія, правила наукової дискусії.

3. Наукова кореспонденція.

Ключові терміни: наукова комунікація, академічний стиль спілкування, наукова дискусія, наукова кореспонденція.

1. Наукова комунікація, академічний стиль спілкування.

Наукова комунікація – це специфічна форма соціальних відносин, що характеризується обміном інформацією професійною взаємодією та взаємним стимулюванням наукової діяльності.

Наукову комунікацію також визначають як особливу форму відображення без якої неможливим є існування науки і яка набуває особливого значення в умовах інформаційної кризи і виконує функцію інформаційного забезпечення.

Наукова комунікація здійснюється в рамках професійної етики вчених.

Визнаним є академічний стиль наукової комунікації. Академічний стиль спілкування – це особлива наукова мова, без емоційності, формальності, яка має стриманий і конструктивний характер критики і дискусії, поваги до іншого автора, опонента, керівника чи пошукувача, терпіння і уважність в ситуації вислуховування повідомлень, недопустимість довгих речей.

Академічний стиль потребує дотримання особливих правил як при написанні наукового тексту, так і в усному виступі, на будь-якому науковому зібранні.

1. В усному повідомленні слід виступати від першої особи у множині, тобто від наукової школи, наукового співтовариства, партнерської групи – з науковим консультантом, науковим керівником.

2. Академізм передбачає уміння мати сумнів в усталених істинах, відстоювати власні погляди, боротися з науковими стереотипами і консерватизмом.

Це виявляється у повазі до чужої точки зору, заслуг інших вчених, умінні дослідника протиставляти свою ідею думці більшості.

3. Науковий труд потребує особливої добросовісності. Результат дослідження може бути або позитивним, або негативним, але для науки це має однакову цінність, тому що дає нові знання, орієнтує на науковий пошук.

П. Сорокін у 1922 р. так говорив випускникам Санкт-Петербурзького університету:

«Первое, что вы должны взять с собой в дорогу, – это знание, это чистую науку, обязательную для всех, кроме дураков, не лакействующую, ни перед кем и не склоняющую покорно голову перед чем бы то ни было: науку точную, как проверенный компас, безошибочно указывающую, где истины и где заблуждение. Берите ее в максимально большом количестве. Без нее вам и не выбраться на широкий путь истории. Но не берите суррагатов науки, тех. Ловко переделанных под нее терзаний, заблуждений то «буржуазных», то «пролетарских», которые в изобилии преподносят нам темп фальсификаторов. Опыт и логика – вот те реактивы, которые помогут вам отличить одно от другого. Иных судей здесь нет.

Второе, что вы должны взять с собой, это любовь и волю к производительному труду, тяжелому, упорному, умственному и физическому. Мир – это не зал для праздно шатающихся, а великая мастерская, и человек – не мешок для переваривания пищи и пустого прожигания жизни, а прежде всего – творец и создатель.

Запаситесь далее совестью, моральными богатствами. Не о высоких словах говорю я: они дешевы и никогда в таком изобилии не вращались на житейской бирже, как теперь, а говорю о моральных поступках, о нравственном поведении и делах».