Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_MND.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
713.22 Кб
Скачать

Контрольні питання.

  1. Що таке науково-дослідний процес?

  2. Чим відрізняються фундаментальні та прикладні дослідження?

  3. Дайте характеристику етапів науково-дослідного процесу?

  4. Назвіть критерії вибору теми досліджень.

  5. Як визначити актуальність і наукову новизну теми, чим вони відрізняються?

  6. Що входить до теоретичних основ розробки теми?

  7. Що включає дослідний етап науково-дослідного процесу?

  8. Що таке план- проспект наукового дослідження?

  9. Що входить до робочого плану наукового дослідження?

Теми рефератів і доповідей

  1. Наукові факти та їх роль у науковому дослідженні.

  2. Висунення і обґрунтування наукової гіпотези.

  3. Розроблення та експериментальна перевірка моделі, головних ідей, концептуальних положень, покладених в основу дослідження.

  4. Організація роботи з емпіричними та науково-теоретичними даними.

  5. Складання власної картотеки наукових джерел.

Практичне завдання:

  1. Сформувати актуальність, мету, завдання наукового дослідження за правовою темою. Запропонувати гіпотезу та методи дослідження даної теми.

Змістовий модуль 3. Структура наукового дослідження та алгоритм науково-дослідного процесу

Тема 2. .Вивчення теоретичного і практичного стану проблеми наукового дослідження

Основні питання лекції і семінарського заняття

1. Вивчення теоретичного і практичного стану проблеми наукового дослідження.

2. Джерельна база дослідження, відбір і обробка інформації

Ключові терміни: систематизація матеріалу, теоретичні основи розробки теми, впровадження результатів, джерельна база дослідження, достовірність інформації, бібліографічні, реферативні, оглядові видання.

1. Вивчення теоретичного і практичного стану проблеми наукового дослідження

Вивчення теоретичного і практичного стану проблеми наукового дослідження починається зі збору наукової інформації, тобто дослідник має цілеспрямовано та уважно вивчити матеріал за темою, який публікований у роботах інших вчених. Для цього необхідно визначити порядок і оцінити свої можливості пошуку наукових матеріалів, далі – приступити до складання картотеки (або списку) літературних джерел по обраній теми.

Такий попередній огляд літератури має включити наступні видання:

1) довідкові видання, енциклопедії, словники;

2) підручники і навчальні посібники;

3) матеріали, опубліковані в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях;

4) офіційні документи;

5) дисертації та автореферати;

6) звіти про наукові дослідження;

7) депоновані наукові рукописи.

Вивчення стану проблеми або ступень наукової розробки теми здійснюється наступним чином:

  • надається короткий огляд літератури, який має привести до висновку, що саме обрана тема ще не розкрита, або розкрита частково і тому потребує подальшої розробки;

  • дослідження має показати свою обізнаність спеціальною літературою, уміння згрупувати джерела, критично їх аналізувати, та оцінити, що було зроблено раніше дослідниками даної або близької до неї теми, визначити сучасний стан її вивчення;

  • у зв’язку з тим , що наукова робота присвячується порівняно вузькій темі, то огляд робіт бажано здійснювати виключно по темі, а не по всій проблемі. Такий аналіз має бути не анотований, а узагальненим та структурованим. Але мають бути названі всі значимі публікації:

  • деякі дослідники беруть на себе сміливість стверджувати, що обрали явище чи процес практично ще невивчене. Цього робити не треба тому що наукове знання постійно розвивається і автор може не знати абсолютно всі матеріали.

Тому можна вказати, що обрана тема не отримала достатньої розробки і висвітлення в спеціальній літературі, що ще не розроблені загальні теоретико-методологічні підходи до її аналізу, а існуючі джерела містять множинність думок і суперечливих посилань.

Отже теоретичні основи розробки теми наукового дослідження містять:

  1. Встановлення повноти висвітлення теми в раніше проведених дослідженнях.

  2. Визначення необхідності подальшого вивчення, виходячи з практичних потреб у цих знаннях.

  3. Збір матеріалу, консультації з фахівцями.

  4. Первісне узагальнення зібраного матеріалу, теоретичне підкріплення мети дослідження.

  5. Висування та обґрунтування гіпотез.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]