1. Сутність оборотних коштів, їх склад та структура.

Кошти, які використовуються для створення оборотних виробничих фондів та фондів обігу, називаються оборотними коштами.

Оборотні виробничі фонди складаються:

1. Сировина.

2. Основні та допоміжні матеріали.

3. Напівфабрикати.

4. Паливо, тара.

5. Запасні частини для ремонтів.

6. Незавершене виробництво.

7. Напівфабрикати власного виготовлення.

8. Витрати майбутніх періодів.

До фондів обігу належать:

1. Залишки готової продукції на складі.

2. Відвантажені, але не сплачені товари.

3. Залишки коштів на поточному рахунку.

4. Кошти з каси.

5. Гроші в розрахунках.

6. Дебіторська заборгованість.

7. Кошти, вкладені в к/с цінні папери (Короткострокові фінансові вкладення).

Склад оборотних коштів відображає 2-й і 3-й розділ активу балансу підприємства.

Оборотні кошти (оборотний капітал) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Вони являють собою активи, які протягом 1-го виробничого циклу або 1-го року можуть бути перетворені на гроші.

Оборотні кошти виконують дві основні функції:

1. Виробнича – тобто забезпечують безперервність процесу виробництва.

2.Платіжно–розрахункова – використовується в сфері обігу та розрахунків підприємства.

Структурою оборотних коштів називається співвідношення між їх окремими елементами та питомою вагою кожного з цих елементів.

Фактори, що впливають на структуру оборотних коштів :

1. Тривалість виробничого циклу.

2. Рівень спеціалізації, концентрації, кооперації виробництва.

3. Місце знаходження підприємства.

4. Складність продукції, що виробляється.

5. Умови постачання.

6. Комплектність продукції та вимоги до упаковки.

7. Система розрахунків і стан платіжної дисципліни.

Основні принципи організації оборотних коштів:

1. Нормування – економічно обґрунтоване встановлення необхідного розміру власних оборотних коштів для успішного виконання ними виробничої та платіжно-розрахункової функції.

2. Цільове призначення - використання оборотних коштів не за призначенням призводить до негативних тенденцій у виробництві, кризи неплатежів, заборгованості перед бюджетом та з робітниками по зарплаті.

3. Збереження та раціональне використання.

4. Прискорення оборотності.

Класифікація оборотних коштів.

1. Залежно від участі в кругообігу:

• оборотні виробничі фонди, які обертаються в сфері виробництва;

• фонди обігу, які обслуговують сферу обігу.

2. За методами планування, принципами організації та регулювання:

• Нормовані (оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві, витратах майбутніх періодів, в залишках готової продукції на складі).

• Ненормовані.

До нормованих оборотних коштів належать.

До ненормованих включаються фонди обігу, за винятком готової продукції на складі.

3. За джерелами формування:

• Власні.

• Запозичені.

До власних належать: початкове утворення оборотних коштів відбувається при створенні підприємства за рахунок статутного фонду (капіталу); джерелом поповнення служить чистий прибуток підприємства; до власних оборотних коштів прирівнюють стійкі пасиви, котрі постійно знаходяться в обігу підприємства і використовуються для фінансування його господарської діяльності, але не належать йому (це min заборгованість по зарплаті, по нарахуванням на неї, min заборгованість по резервах на покриття витрат і платежів в майбутньому, заборгованість перед постачальниками по документах, строк оплати яких не настав, заборгованість по авансових платежах за продукцію і заборгованість перед бюджетом по деяких видах податків)

До запозичених належать кредити банків та інших кредитних установ, і кредиторська заборгованість. Перед організацією оборотних коштів стоять наступні задачі:

1. Визначення оптимальної потреби в оборотних коштах.

2. Визначення складу та структури оборотних коштів найбільш відповідних до конкретного підприємства.

3. Визначення джерел формування оборотних коштів, та напрямків їх цільового використання.