Покупець

Продавець

5

1

1. Це укладення контракту на поставку товарів та проведення акредитивного розрахунку по цій операції.

2. Доручення покупця своєму банку виставити акредитив на користь постачальника.

3-4. Повідомлення про відкриття акредитиву.

5. Відвантаження продукції.

6. Постачальник подає документи до свого банку про відвантаження товарів.

7. Оплата чи кредит.

8. Пересилка документів до банку покупця.

9. Оплата.

Види акредитивів: покритий – передбачає попереднє депонування коштів; непокритий – платежі постачальнику гарантує банк, в цьому випадку платник звертається до свого банку з проханням виставити для нього гарантований акредитив, таке клопотання задовольняється банком, якщо клієнт платоспроможний і надійний; відзивний – може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього узгодження з постачальником; безвідзивний – не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь якого був відкритий акредитив.

6. Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Є простий та переказний індосамент – надпис.

6. Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Є простий та переказний індосамент – надпис.

7. Кліринг – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та надані послуги шляхом заліку взаємних вимог. При клірингу банки приймають чеки та інші платіжні документи не тільки своїх клієнтів, а й клієнтів інших банків. Клієнт відкриває рахунок по взаємозаборгованності на який зараховуються борги і кому він скільки винен. На конкретну дату виводиться сальдо та відбувається взаємозалік.

Кліринг – (взаємозалік) – залік взаємної заборгованості, яка виникла між суб’єктами, що розраховуються та мають рахунки у кліринговому банку.

Міжбанківські клірингові розрахунки здійснюються через спеціальні клірингові палати: ЦБ або великі КБ(на Україні за наказом НБУ).

Клієнт відкриває р/р по взаємозадоволеності на які зараховуються борги і визначається, скільки винен клієнт. На конкретну дату виводиться сальдо і відбувається взаємозалік.

НАПРИКЛАД:

А Б---200у.о.

Б В---550у.о. 1600у.о.

В Г---550у.о.

Г А---300у.о.

А Б В Г

Д К Д К Д К Д К

200 300 550 200 550 550 300 550

С ---100 С—350 С ---- 0 С ---250

Б заборгувал ще А і Г на суму 350у.о.

Ефективність клірингу: Е_ф = сума погашенних боргів / суму всіх боргів х 100%

Е_ф = 1600 – 350 / 1600 х 100% = 78,2%.

В банку відкривається активно-паствний рахунок, де по Д- вказуються платежі, які потрібно платитиіншим учасникам заліку(борги); апо К – платежі , які повині надійти клієнту.

На конкретну дату виводиться сальдо рахунків, якщо воно кредитове – його сума нараховується на р/р клієнта, якщо дебитове – борги гасяться за рахунок кредиту, який надає кліринговий банк, та власних коштів клієнта.

8. Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу без права зворотної вимоги до клієнта.

Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу, без права зворотньої вимоги до клієнта.

Факторинг – операція, згідно якої підприємство переуступає свої неоплачені боргові вимоги (ДЗ) і права на одержання коштів на ці вимоги фактору.

Факторинг – це кредитування під неоплачений рахунок з передавання прав за рахунками (цесія).

Факторинг – це інкасування ДЗ клієнта з виплатою суми рахунку негайно або з погашенням ДЗ.

Мета:

1) своєчасне інкасування боргів;

2) запобігання появі сумнівних боргів;

3) скорочення втрат в результаті затримки платежів;

4) кредитування у формі д/с оплати;

5) допомога у веденні б/о;

6) прискорення обігу оборотних коштів.