- •Бродський ю.Б., Малютіна в.П.
- •«Економіко – математичне моделювання»
- •Частина 1. Методологія та інструментарій моделювання
- •1. Системний підхід. Основні принципи та аспекти.
- •1.1. Економічна система.
- •Елементи системології і кібернетика
- •1.3. Етапи і компоненти системного аналізу.
- •2. Технологія моделювання.
- •2.1. Моделювання як метод описування систем
- •2.2. Способи моделювання та види моделей
- •Методи перевірки адекватності моделі
- •3. Задача математичного програмування (мп)
- •3.1 Формальна постановка задачі
- •3.2. Види та структурні моделі загальної задачі мп
- •Структурні моделі основних задач мп
- •3.3. Приклад розгорнутої моделі задачі лп
- •3.4. Графоаналітичний метод
- •4. Сиплекс-метод розв’язування задач лінійного програмування
- •4.1. Загальна характеристика симплекс-методу
- •4.2. Методика побудови симплекс-таблиці
- •4.3. Методика отримання опорного плану та його покращення.
- •5. Двоїста задача лінійного програмування. Аналіз результатів в табличному процесорі Excel
- •5.1. Поняття про двоїсту задачу лінійного програмування.
- •Зміст коефіцієнтів та величин моделі
- •5.2. Алгоритм розв’язування задачі оптимізації в Excel
- •Методика введення умов задачі
- •Пошук рішення. Корегування початкових даних моделі
- •5.3. Аналіз оптимального рішення задачі
- •6. Задача лінійного програмування транспортного типу
- •6.1. Постановка задачі
- •6.2. Математична модель транспортної задачі
- •6.3. Методика розв’язання задачі методом потенціалів
- •7. Статистичні методи та моделі аналізу результатів досліду
- •7.1. Методи апроксимації функцій в задачах дослідження процесів і систем
- •7.2. Критерії узгодженості апроксимуючої функції з даними експерименту
- •7.2. Лінійна регресія за допомогою функцій, лінійного тренду та пакета аналізу
- •8. Методи прогнозування.
- •9.2. Класична транспортна задача. Особливості транспортної задачі
- •Позначення:
- •9.3. Постановка задачі по плануванню перевезення різних вантажів одним видом транспорту. 3ведення її до класичної задачі
- •Постановка задачі по плануванню перевезення різних вантажів різними видами транспорту
- •9.4. Коротка характеристика задач, що зводяться до транспортних.
- •10. Загальна лінійна оптимізаційна модель Канторовича (Основна задача виробничого планування)
- •Побудова структурної моделі
- •Для побудови моделі введемо позначення:
- •У відповідності з прийнятими позначеннями модель має вид:
- •11. Оптимізаційна модель мгб з обмеженнями на загальні не відтворювані ресурси Постановка завдання
- •Побудова моделі
- •Визначення і розшивка „вузьких місць”
- •12. Модель Леонтьєва
- •Відкрита модель Леонтьева
- •13. Динамічні моделі збалансованого зростання Моделі леонтьевского типу
- •Модель фон Неймана
- •Застосування моделі Неймана
- •Модель Леонтьева-фон Неймана
- •Динамічна модель Канторовича
- •14. Абстрактна модель оптимального планування виробництва Цільова функція суспільного добробуту
- •Абстрактна модель оптимального планування виробництва
- •15. Моделювання сфери споживання
- •15.1.Функція корисності. Загальні властивості функції корисності
- •15.2. Порівняння і взаємозамінність споживчих благ
- •15.3. Функція купівельного попиту
- •16. Моделювання розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва Розміщення і спеціалізація сільського господарства як частина комплексної проблеми розміщення виробництва
- •Підходи до вирішення проблеми розміщення і спеціалізації сільського господарства та економічні параметри задачі
- •Постановка задачі. Вибір критерію оптимальності і визначення складу змінних величин
- •Структурна економіко-математична модель задачі
- •Формування вихідної інформації. Схема матриці задачі
- •Може бути використана і гіперболічна функція іншого типу:
- •18. Застосування генетико - математичних методів у тваринництві
- •Графічне зображення варіаційних рядів
- •19. Індексація тварин та оцінка генетичного прогресу в популяції
Пошук рішення. Корегування початкових даних моделі
Після введення усіх початкових даних формул моделі, встановлення необхідних параметрів для розв’язання задачі можна починати пошук рішення, натиснувши кнопку “Выполнить” діалогового вікна “Поиск решения”.
Результати рішення у вигляді цифрових даних поміщаються у відповідні комірки таблиці (рис.4).
Рис. 3
Рис. 4
Крім цього на екрані виникає вікно “Результаты поиска решения задачи”, яке інформує про знайдене рішення або неможливість отримати оптимальне рішення. Якщо задача має оптимальне рішення, його можна зберегти або оновити початкові значення. За допомогою цього вікна можна також продивитись звіти різних типів для аналізу оптимального рішення задачі, що буде розглянуто в подальшому.
Необхідно приділити особливу увагу ситуації, коли оптимальне рішення не знайдено. Розглянемо два характерних випадки: коли “Поиск решения” не може знайти рішення і, коли значення цільової комірки не сходяться.
Поява на екрані діалогового вікна “Поиск не может найти подходящего решения” – є ознакою несумісності рішення, тобто умови задачі несумісні. Для корегування початкових даних можна вводити додаткові необхідні ресурси (тобто ) або призначити інші граничні умови , тоді буде отримано нове рішення, яке буде визначатися попередніми граничними умовами: використанням додаткових ресурсів або наявність ресурсів (початкових).
Якщо є можливість збільшити ресурси на величину (тобто ), то методика корегування задачі буде складатись з таких операцій:
1) Запис скорегованої умови задачі у вигляді
(2)
або
(3)
Така постановка задачі дає можливість визначити мінімальне значення додаткових необхідних ресурсів .
2) Для введення умов задачі систему записують у вигляді:
(4)
і проводять корегування таблиці даних, тобто добавляють стовпчики змінних ; цільову функцію (=сум (*)), у стовпчики обмежень додати відповідні коефіцієнти при (тобто “–1”).
3) У діалоговому вікні “Поиск решения”^
становити комірку і вказати, що буде знаходитись мінімальне значення;
у вікні “Изменяя” ввести нові звертання з урахуванням значень (тобто наприклад, В3:F3)4
у вікно “Ограничение” ввести додаткові обмеження і граничні умови.
4) Після цього дати команду на включення. В результаті з’явиться додатковий ресурс у вигляді значень і нове значення початкової цільової функції .
Якщо у реальних умовах ресурси збільшити не представляється можливим, то необхідно корегувати умови . Тоді буде отримано рішення, яке визначається наявними ресурсами .
У разі появи на екрані, в ході рішення задачі, повідомлення “Значения целевой ячейки не сходятся”, то це є ознакою необмеженості цільової функції. Наприклад,
(5)
Задача має необмежену ЦФ . В ході розв’язування, з’явиться відоме повідомлення. Для корегування умов задачі необхідно ввести додаткове обмеження для ЦФ. Наприклад,
(6)
Після введення обмеження “зверху” задача буде мати оптимальне рішення. Аналогічно корегуються задачі на мінімум цільової функції.