Підходи до вирішення проблеми розміщення і спеціалізації сільського господарства та економічні параметри задачі

З точки зору територіальної ознаки можна виділити задачі у відповідності із чотирма рівнями управління:

Країна в цілому

Область

Район

Підприємство

Задача на всіх рівнях разв’язується аналогічно, різниця лише у вихідній інформації. На кожному конкретному рівні враховуються умови даних об’єктів і в модель вносяться відповідні зміни. Потрібно сказати також про те, що розв’язання задачі ефективне тільки в тому випадку, якщо шукається її оптимальне розв’язання на всіх рівнях.

Тому, розв’язуючи задачу розміщення і спеціалізації сільського господарства по критерію max чистого прибутку співробітники прийшли до висновку про те, що при розв’язанні задачі на будь-якому конкретному рівні чистий дохід можна збільшити порівняно з його показником у фактичному плані на 2%, а при розв’язанні системи моделей послідовно для всіх рівнів – на 10%.

З точки зору часового признака задачу розв’язують як задачу довгострокового планування, прогнозування (на період до 20 років) і як задачу перспективного планування (на період у 5 років). Розв’язання задачі поточного(на 1 рік) та оперативного планування економічно не обґрунтоване через її складнощі.

З точки зору використаної інформації, задача може розв’язуватись по фактичним даним із ціллю економічного аналізу фактичного розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

Однак більш цінними і корисними для практики являються результати розв’язку такої задачі по прогнозуючих чи планових показниках.

Які ж економічні параметри, необхідні для розв’язку задачі і отримані в результаті розв’язку цієї задачі?

До рішення задачі на певному рівні повинні бути відомі наступні дані:

1. Розроблені плани розвитку сільського господарства на вищестоящому рівні;

2. З’ясовані потреби кожного об’єкта в продукції сільського господарства;

3. З’ясовані ресурси по кожному об’єкту і загальні ресурси по всіх об’єктах (будемо називати зоною);

4. З’ясовані найбільш ймовірні транспортні зв’язки між об’єктами і види перевізної продукції;

В результаті розв’язку задачі з’ясовують:

1. Галузі, які повинні розвиватися в кожному об’єкті.

2. Оптимальний для кожного об’єкта зв'язок галузей з урахуванням всіх агротехнічних і зоотехнічних потреб.

3. Довершеність та поглиблення спеціалізації виробництва.

4. Об’єм виробництва, кожного виду сільськогосподарської продукції в об’єкті.

5. Баланс виробництва і споживання кормів.

6. Баланс виробництва і споживання продукції по кожному об’єкту із урахуванням потреб населення, переробної промисловості, перевозок між об’єктами.

7. Баланс по розходу ресурсів з урахуванням наявності і поступу.

Перш ніж перейти до моделі задачі, вирішимо питання, якими ж із відомих нам методів слідує розв’язувати цю задачу? Те, що задача розв’язується на певному рівні для об’єктів даного рівня, наштовхує на думку про те, що задача блочна і може бути розв’язана блочним симплекс методом. При цьому задача нагадує вже розглянуту задачу оптимізації спеціалізації і співвідношення галузей у сільськогосподарських підприємствах.