Завдання 8. Вивчіть напам’ять вірш.

Droga (Czesław Miłosz)

Tam, gdzie zielona ściele się dolina

I droga, trawą zarosła na poły,

Przez gaj dębowy, co kwitnąć zaczyna,

Dzieci wracają do domu ze szkoły.

W piórniku, który na wskos się otwiera,

Chrobocą kredki wśród okruchów bułki

I grosz miedziany, który każde zbiera

Na powitanie wiosennej kukułki.

Berecik siostry i czapeczka brata

Migają między puszystą krzewiną.

Sójka skrzekocząc po gałęziach lata

I długie chmury nad drzewami płyną.

Już dach czerwony widać za zakrętem.

Przed domem ojciec, wsparty na motyce,

Schyla się, trąca listki rozwinięte

I z grządki całą widzi okolicę.

Завдання 9. Прочитайте та перекладіть легенду.

Biskup Gamrat (Lucjan Siemieński)

Gamrat umierając, zapisał na klasztor dwie beczki doskonałego wina, lecz wykonawcy ostatniéj woli przywłaszczyli je sobie, a natomiast gorsze posłali zakonnikom. Jednego razu, kiedy się zahulali przy tém skradzioném winie, dało się słyszeć kołatanie we drzwi, nikogo jednak nie znaleźli i wziąwszy to za przypadek, daléj ciągnęli wesołe krążenie kubka: w tém mocniejsze powtórzyło się kołatanie, co ich tém więcéj przestraszyło, że po otworzeniu drzwi niebyło nikogo: jednak po małéj chwili zaczęli swój przestrach zatapiać w doskonałém winie. Wreście po trzeciém, długiém kołataniu wszedł Gamrat w biskupim stroju i uderzywszy o stół pastorałem, rzekł: Winniście mnie restytucyę, boście testamentu nie spełnili. – Chociaż po tém widzeniu wino zostało wrócone do klasztoru, jednak ci nieskrupulatni wykonawcy testamentu w przeciągu roku umrzeć mieli.

Завдання 10. Знайдіть у тексті із попереднього завдання слова із літерами l та ł, порівняйте їх вимову з українськими відповідниками.

Література

1. Левицька Г., Левицький Р. Caмoучитель польської мови. Практичний курс: Навчальний посібник. – K. : Meтодика, 2001. – 256 c.

1. Пучковський Ю. Польська мова. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. – Рівне: Сантапрінт, 2000. – С. 16 – 17.

2. Biłeńka-Swystowycz Ł., Jarmoluk M. Uczę siępolskiego. – K. : ArtEk, 1998. – S. 17 – 18.

3. Житар У., Пікуль С., Попов Є., Слободян Д. Польсько-український словник. – К. : Чумацький шлях, 2010. – 672 с.

4. Русско-польский разговорник / Сост. З.Полонская. – К. : А.С.К., 2001. – С. 20 – 21.

5. Polskie przysłowia / Red. naczelny W. Głuch – Wrocław: Europa, 2006. – C. 21 – 22.

Практичне заняття № 11

Тема. Позначення м’якості звуків на письмі. Сполучення ia, ie, io, iu (ió)

План

1. Позначення м’якості звуків на письмі. Сполучення ia, ie, io, iu (ió).

2. Свята, канікули.

3. Прослуховування тексту „Imieniny”.

1. Позначення м’якості звуків на письмі. Сполучення ia, ie, io, iu (ió)

(Oznaczenie miękkości na piśmie. Połączenia ia, ie, io, iu (ió))

У польській мові існують два способи пом’якшення приголосних на письмі – за допомогою літери і та за допомогою діакритичного надрядкового знака ́ (напр. kreska).

У польській мові, як і в українській, звук [і] призводить до пом’якшення попереднього приголосного.

Більшість приголосних у польській мові, а саме b, p, w, f, k, g, m, пом’якшується тільки за допомогою літери і перед голосними a, e, o, u (ó). Літера і в таких випадках виконує функцію своєрідного м’якого знака і не вимовляється.

Після м’яких b, p, w, f, m, перед голосними у вимові виникає звук й, який не фіксується на письмі. Звучить він дещо коротше ніж звичайний польський j [ĭ].

biały – білий

wiara – віра

piasek – пісок

wiosna – весна

piec – піч

miasto – місто

sukienka – сукня

giełda – біржа

Якщо ж після і стоїть приголосний, то у таких випадках і, пом’якшуючи попередню приголосну, буде вимовлятися:

bidon – бідон

filet – філе

pisk – писк

kij – кийок (палиця)

winda – ліфт

gil – снігур

У випадках, коли і стоїть на початку складу після голосного, то між цим голосним та і тільки у вимові виникатиме короткий звук j [ĭ] :

moi – мої, twoi – твої, stoi – стоїть.

У польській мові є чотири літери, м’якість яких може паралельно позначатися літерою і або діакритичним знаком, залежно від їхньої позиції у слові. Це літери z, c, s, n. Якщо ці літери стоять на початку або всередині слова перед голосною, то їх м’якість позначається за допомогою літери і:

ziemia (земля), posiadacz (власник), zioła (трави), siostra (сестра), ciało (тіло), niebo (небо), cień (тінь), ponieważ (оскільки).

На початку чи всередині слова перед приголосною, а також у кінці слова м’якість цих літер позначається діакритичним знаком ́:

źródło (джерело), miłość (кохання), pić (пити), pień (пень).

Двознак dz пом’якшується так само, як літери z, c, s, n:

dzień (день), dźwięk (звук), odzież (одяг), dźwik (підйомник).

Зрідка може також пом’якшуватися двознак сh (тільки за допомогою літери і):

chirurg (хірург), Chiny (Китай), сhichotać (хихикати).

Усі інші двознаки є твердими. Після них ніколи не пишеться літера і. Крім того, ніколи літера і не пишеться після ł, так само як після l не пишеться голосна y. Літери d, r, t, ż, dż пом’якшуються у винятково рідких випадках, переважно у власних назвах іншомовного походження: Dikkens, Dżibuti, Maria, dżinsy, bestia.

Завжди м’яким є звук j [й]: jasny (ясний), zdjęcie (фотографія).

Закінчення іа у словах іншомовного походження читається як [іĭа]:

Begonia (бегонія), ceremonia (церемонія), filologia (філологія).