- •1 Ітераційний процес проектування інтерфейсу користувача
- •2 Причини проектування інтерфейсу користувача
- •3 Засоби в інтерфейсі користувача для запобігання помилок
- •Значення інтерфейсу «людина – комп’ютер»
- •4 Фактори, які впливають на зручність роботи з системою
- •5 Основні ергономічні характеристики
- •6 Вибір взаємодії користувача з системою
- •7. Стилі взаємодії користувача з системою. Їх недоліки і переваги
- •8 Концепція представлення даних від самих даних
- •9 Стратегія розробки ік
- •Загальні принципи стратегії розробки ік
- •10 Критерії оцінки проекту ік
- •11 Складові частини інтерфейсу "людина – комп’ютер"
- •12 Процеси вводу-виводу
- •Пристрої вводу
- •Пристрої виводу
- •Фактори, що враховують при виборі пристроїв
- •Правила усного обміну інформацією
- •13 Процес діалогу
- •14 Задачі діалогового процесу
- •15 Повідомлення. Види повідомлень
- •Режими діалогу
- •Варіанти граматики діалогу
- •16 Засоби перевірки вхідних даних
- •23 Види структур діалогу та їх оцінка
- •24 П’ять основних критеріїв оцінки діалогу
- •25 Діалог типу q&a
- •26 Критерії розробки діалогу q&a
- •27. Реалізація діалогу q&a
- •28 Структура діалогу типу Меню
- •29 Критерії розробки діалогу типу Меню
- •Реалізація діалогу типу Меню
- •30 Структура діалогу на основі екранних форм
- •31 Критерії розробки діалогу на основі екранних форм і реалізація
- •Реалізація діалогу на основі екранних форм
- •Висновки
- •32 Структура діалогу на основі командної мови.
- •33 Критерії розробки і реалізація Критерії розробки
- •Реалізація
- •Висновки
- •34 Змішана структура діалогу
- •35 Сфери застосування різних структур діалогу
- •36 Засоби опису діалогу
- •37 Сітка переходів
- •38 Згортка сітки переходів
- •39 Обробка сітки переходів у вершинах
- •40 Формування екрану
- •41 Загальні принципи розташування інформації на екрані
- •42 Яка інформація і в якому виді повинна виводитись на екран Яка інформація повинна виводитись на екран
- •В якому виді виводити інформацію
- •Загальні принципи розташування інформації
- •43 Шаблони для розміщення даних на екрані
- •44 Розміщення повідомлення про помилки
- •45 Засоби виділення інформації на екрані
- •1) Колір. Правила використання кольорів
- •2) Яскравість
- •2) Метод виділених точок
- •48 Адаптація користувача в системі "людина – комп’ютер"
- •1) Фіксована адаптація
- •2) Повна адаптація
- •3) Косметична адаптація
- •52 Перетворення імен в Sound Dex
- •53 Застосування концепції замовчування
- •54 Випереджуючий ввід символів та відповідей
- •55 Багатовіконні wimp-інтерфейси
- •56 Сучасні вимоги до робочих станцій
- •57 Метафора «Конкретний об’єкт»
- •58 Метафора «Що бачиш, те й отримуєш»
- •59 Метафора «Робочий стіл»
- •60 Концепція вікна. Аспекти концепції вікна
- •61 Визначення вікна
- •62 Вікна та додаткові буфери
- •63 Функції системи керування відображенням
- •64 Фреймові вікна
- •65 Пряме маніпулювання
- •66. Недоліки і переваги wimp інтерфейсів
- •67. Інтелектуальні інтерфейси
- •68. Основна відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •69. Друга відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •70. Третя відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •71. Мовний і зоровий ввід/вивід
- •72. Обробка природної мови
- •73. Недоліки систем обробки природної мови
- •74. Витончена адаптація і моделі користувача
- •75. Методи інтерактивного діалогу
- •76. Рівні програм, що забезпечують інтерактивний діалог
- •Рівень підготовки до візуалізації
25 Діалог типу q&a
Структура діалогу типу Q&A грунтується на аналогії з звичайним інтерв’ю. Система бере на себе роль інтерв’юера і отримує інформацію про користувача у вигляді відповідей на питання. Користувач дає відповіді на питання і в залежності від відповіді система вирішує, яке питання задавати наступним. Якщо відповідач дає неправильну відповідь, то система дає інформацію, що відповідь не підходить. Система дає повідомлення про помилку і підсказку і продовжує роботу поки не буде відповіді.
26 Критерії розробки діалогу q&a
Структура діалогу Q&A надає природний механізм вводу, як керуючих повідомлень, так і даних. Ніяких обмежень на діапазон або тип вхідних даних не накладається. Існують системи, відповіді яких даються на природній мові, але частіше використовуються окремі слова з обмеженою граматикою. Природність діалогу в значній степені залежить від характеру питань, які задаються в процесі інтерв’ю. Якщо задаються занадто довгі питання, то в кінці можна запитати про те, що було на початку, тому треба чітко розрізняти: де є питання, а де нема.
Для полегшення сприймання довжину повідомлення треба обмежити приблизно 40 символами, які виводяться в лівій частині екрана, яка складає 2/3 частини екрана.
Питання системи повинні чітко відрізнятися від відповідей користувача. Структура діалогу типу Q&A в достатній мірі розрізняє підтримку користувача, оскільки навіть коротке навідне питання, при розумній побудові, може бути таким, що пояснює само себе.
Сутність підтримки користувача: не збільшується, якщо питання робиться багатослівним або дуже ввічливим. Якщо користувачу для відповіді на довільне питання потрібна довідка, система може надати йому докладну інформацію для відповіді на поставлене питання.
Структура Q&A не гарантує мінімального об’єму вводу, яке оцінюється в к-сті натискань клавіш, але при відповідному підборі скорочень, можна зменшити довільну надлишковість. Якщо ввід відбувається досить швидко для людини, яка вже знає які питання задає система і які відповіді треба давати, то відповідати на всю серію питань не зручно, тобто потрібен механізм, який дозволяє користувачу відповідати одразу на всі питання – це випереджуючий ввід. Підвищується гнучкість структури Q&A.
27. Реалізація діалогу q&a
В найпростішому випадку можна реалізувати на мові Pascal з використанням Write/Read. Але такий спосіб не дає можливості в повній мірі використати можливості обладнання.
В структурі діалогу 3 кроки:
1) Виведення питання.
2) Введення відповіді.
3) Контроль правильності.
Питання – це елемент даних із своїм змістом, областю виводу на екран і множиною атрибутів, які визначають форму відображення.
Відповідь – звичайно представляється текстовим рядком, можемо вимагати або не вимагати, щоб інформація, яка вводиться, відображалась на екрані з метою редагування.
Перевірка – якщо відповідь представляє собою довільне значення деякої величини, то треба виконати процедури перевірки, яка порівнює дані, які вводяться із заданим форматом вводу, якщо ввід не прийнятний, то треба вивести повідомлення, тип помилки і передбачити механізм для вилучення цього повідомлення після того як користувач його побаче і зреагує на нього.
У відповідь на питання користувач може запитати довідку, тому з кожним питанням має бути зв’язаний елемент підсистеми допомоги. У випадку вводу довільних даних системі треба знати, що користувач ввів насправді, про це можна довідатись за змістом поля відповіді. Поле для виводу повідомлення про помилку (до, а не після відображення питання на екрані) потрібне тому, що контроль правильності довільного елемента даних – це обчислювальна, а не діалогова задача.
Може бути наприклад проконтрольована наявність самих даних, а не їх формат, і тоді вхідні дані будуть запитуватись доти, доки не буде введена можлива відповідь.
Висновки до Q&A. В цій структурі діалогу є певні переваги перед іншими структурами діалогу – це проміжна структура, яка може задовольнити вимоги різних користувачів при вводі різних типів даних, вона досить гнучка і в достатній степені може підтримувати користувача. Ця структура може бути з багатьма відгалуженнями, тоді коли на кожне питання передбачається велика кількість відповідей, кожна з яких впливає на те, яке питання буде задане наступне, тому ця структура діалогу використовується в експертних структурах.