1) Колір. Правила використання кольорів

Різні кольори спектра сприймаються різному. Області з кольорами в червоній частині спектра виділяють більше ніж області, колір фону яких знаходиться в блакитній частині спектра.

Області екрана на білому фоні або на фоні кольору, який знаходиться в середній частині спектру здаються більш яскравими і легше сприймаються при різному освітленні.

Найбільший контраст між двома областями екрана досягаються, коли колір фону одної області чорний або близький до довільної з 2-х частин спектра, а колір фону іншої області – білий або взятий із середньої частини спектра.

Ці ж міркування справедливі для співвідношення між кольорами переднього плану та фону.

Невдала комбінація кольорів: блакитні символи на червоному фоні.

Правила використання кольору

1. Використання мінімальної кількості кольорів. Не більше 3-4 на 1 робочий екран.

2. Для великих проміжків треба використовувати колір фону

3. Яскраві кольори використовують для виділення даних, а більш спокійні для фону.

4. Для виділення 2-х областей треба брати кольори із різних частин спектра або білий і колір із середини спектра.

5. Колір треба використовувати у представлені користувача про цей колір.

6. Все треба перевірити через експеримент.

2) Яскравість

Досить 2-х рівнів яскравості . Більш яскравий фон використовується для виділення країв. Повідомлення про виключення системи – негатив. Області із світлим фоном краще привертають користувача. Використання різної яскравості зображень передового плану найменш доступний спосіб притягання уваги. Його краще за все використовувати для відокремлення значень від назв полів та від підказок системи. Окрім того можна підкреслити, шрифт, але такий метод не дуже дієвий, оскільки наявність різних шрифтів може ускладнити сприймання.

3) Миготіння фону

Це найсильніший засіб притягання уваги, але це і найсильніший фактор, що відвертає увагу. Краще, щоб миготіла якась порція, оскільки миготіння повідомлення не сприймається.

4) Звук

Звукові ефекти потрібні, якщо необхідно привернути увагу користувача, коли він не дивиться на екран.

47 Об’єктивні критерії розміщення даних на екрані

Для об’єктивної оцінки відокремлюють вміст від його представлення. Існує 2 методи:

1) Метод прямокутників

Ділимо екран на частини, кожна з яких заповнюється текстом (довільним) і кожна відділюється як мінімум 1-м пробілом по всьому периметру. Екран розбивається на групи прямокутників текстом. Через центр екрану проводиться вісь, яка оцінює збалансованість частин екрану. Число і розмір прямокутників оцінює характер розташування даних. Велике число малих прямокутників розсіюють, а поодинокі великі – зосереджують.

2) Метод виділених точок

Дозволяє визначити області екрану до яких буде притягнуто увагу користувача таким рівням яскравості зображення в цьому місці. Яскравість в кожній точці оцінюється як кількість символів, що міняється і які відмінні від пробігу в області найближчій до цієї точки. Збільшення яскравості моделюють за допомогою символів, які вміщують більше точок в матриці символів або більшу яскравість фону. Невелике число виділених точок зручно розташовувати симетрично відносно центральної осі.

Але ці методи не дають кількісної оцінки. Не завжди вдається відділити вміст від форми, тому останнім критерієм є практика.