Реалізація

Існує необхідність між вводом команди і вводом даних в готову форму.

Введення команди можна розглядати як введення рядка відповідей на ряд поставлених запитань.

Процес вводу для комп’ютерних мов аналогічний із синтаксичним аналізом оперативної програми,які виконуються інтерпретатором. Хоча основний синтаксис КР визначає досить однозначно допускаються різні варіанти задання команди. Створення програмного забезпечення для такої структури надто складна.

Для простоти порівняння окремої відповіді із стиском даних діалог процес повинен:

1) Розділ КР на окремі частини (лексеми);

2) Виконати значно більшу кількість порівнянь для визначення, яку операцію треба виконати і які дані передати як параметри.

Висновки

Структура діалогу на основі мовних команд за своїми можливостями є найбільш швидким і гнучким за всі інші структури діалогу. Більшість діалогів на базі прикладної мови реалізуються за допомогою мов команд з дуже великим набором ключових слів. Використання такої форми діалогу створює у користувача відчуття, що він керує системою, і навпаки. Але вона не забезпечує користувачу повноцінної підтримки. Тому, щоб використати всі можливості, треба мати відповідну кваліфікацію.

34 Змішана структура діалогу

З попереднього розгляду можна зробити висновок, що 4 основні структури діалогу відрізняється в незначному степені і в дійсності є просто різновидом структури Q&A (питання –відповідь):

1) Структура типу меню – це така Q&A, коли довідкова інформація 1-го рівня, тобто саме меню автоматично відображає на запит можливість варіантів відповідей.

2) Структура типу екранних форм- відображає відразу весь комплекс питань, власне форму, а потім по черзі запит відповідей.

3) Структура на основі мови команд. Є структури типу Q&A, особливо коли у команді є позиційні параметри. В рамках цієї структури корисно широко застосовувати метод випередження вводу, тобто у відповідь на 1 стан питання команди підказки структура одразу відповідає на серію неявних питань.

Ці 3 структури можна розглядати як:

1) Меню – це випереджена довідка. Підходить там де діапазон можливих відповідей досить малий і вони можуть явно відображати користувачу необхідно бачити можливі відповіді. Користувач немає досвіду і користується методом вводу вказівки потрібного об’єкту з обмеженням множини.

2) Екранна форма – це випередження питання .Вона зручна там, де можна завчасно визначити стандартну послідовність даних, які вводяться. Наприклад при обробці таблиці цю форму використовують при вводі табличних даних.

3) Мова команд – це випередження відповідей .Підходить там, де кількість значень для вводу досить мала і їх можна запам’ятати обмеженою кількістю відповідей достатньою для того, щоб ідентифікувати як потрібну фразу так і дані. Використовує підготовлений користувач там, де задача обробки немає ієрархічної структури і не вимагає багато даних на вводі.

35 Сфери застосування різних структур діалогу

Основна структура Q&A є розумним компромісом для різних рівнів підготовки користувачів. ЇЇ можна використовувати замість довільних із інших структур, але найкраща там де:

1) Діапазон вхідних величин занадто великий для меню, або занадто складний для користувача.

2) Наступне питання залежить від відповідей на біжуче питання, але вимоги в різних частинах системи як правило різні. Наприклад, діалог в бухгалтерській системі. Треба використовувати:

а) вибір задачі із невеликої кількості варіантів;

б) вид бухгалтерської звітності;

в) широкий діапазон відповідей на непередбачувані питання.

При визначенні критичного вибору відповідей для виводу запитів на екран, як правило, використовується 1-а структура діалогу. Для різних частин діалогу потрібно різні структури в залежності від їх характеру. Тому більшість систем користуються змішаною структурою. Структура діалогу є основним фактором при визначенні його природної послідовності, не надмірні можливості підтримки та гнучкості,але на ці якості впливають не тільки структура діалогу в рамках якої система запитує інформацію, але і вміст повідомлення, які приймають участь в обміні, тобто – семантичні фактори.